Час для запевнянь минув, їх треба перетворювати у рішення
Замість членства в НАТО окремі політики говорять про якісь безпекові запевнення, які насправді і близько не можуть прирівнятись до 5-ї статті Вашингтонського договору НАТО.
До теми НАТО має визначити, якими будуть наступні 50 років
Але як окремими запевнення забезпечити безпеку такої великої країни, яку не можна накрити одним щитом від російських ракет? Скільки вони будуть коштувати у довгій перспективі, зокрема, і через прямі наслідки відсутності безпеки, як-от "криза продовольства"? Чи дозволяють окремі запевнення досягти стійкості, коли відбудоване сьогодні вже завтра може бути знову знищене? Чи зробити безпечним повернення до України мільйонам українських біженців?
Україна заслуговує бути в НАТО. Україна поділяє цінності свободи і демократії та готова їх захищати. Україна буде не просто бенефіціаром, а потужним контрибутором у безпеку Альянсу. Це не обіцянки, це факт, який доведений на полі бою. Україна зробить НАТО сильнішим.
Тому люди в Україні чекають від саміту у Вільнюсі конкретних результатів. Минув час для запевнень, що двері до НАТО відкриті. Потрібно трансформувати їх у рішення, які дозволяють розпочати процес вступу України до НАТО.
Цікаво Шойгу вигадав найбільшу танкову битву в історії воєн, але з нюансом
Росія завжди діяла проактивно. Росія використовувала війни та окупацію чужих територій як fait accompli, тим самим створювала нову реальність та змушувала міжнародну спільноту із нею рахуватися.
Демократичні країни, які беруть участь в НАТО, мають нарешті перехопити ініціативу, щоб почати управляти цим процесом. Ми надто довго сприймали безпеку як даність. Потрібно взяти відповідальність за наше спільне майбутнє.