Що Путін і Меркель обговорять на зустрічі

Робоча зустріч Меркель та Путіна пройде 11 січня 2020 року. Варто зазначити, що офіційні візити посадових осіб ФРН до Росії не здійснюються з 2013 року.

Усі поїздки до цього, включаючи візит президента Німеччини, носили робочий характер і були доволі таки "середніми" за дипломатичним статусом, – пояснив у коментарі каналу 24 політолог-міжнародник, аспірант Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Віктор Савінок.

І хоча іранська тема від початку була важливою, різке загострення на Близькому Сході між США та Іраном і перекидання турецьких військ до Лівії зробило її ще більш нагальною та актуальною.

​Читайте ще: Меркель їде до Путіна: чого від зустрічі чекає Україна

Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі / photo: Getty Images

Скоріш за все, ситуацію на Донбасі, як і майбутнє Нормандського формату та Мінського процесу все ж обговорять, але не в повному обсязі. Втім, диявол завжди ховається у деталях, як ми вже бачили на прикладі обміну полоненими, коли формули "всіх на всіх" не було дотримано. На думку Віктора Савінка, Меркель могла привезти до Кремля уточнення щодо впровадження цілодобове патрулювання для спостережно-моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ). Рішення про це було досягнуто на зустрічі "Нормандської четвірки" у Парижі 9 грудня 2019 року.

Наразі, вона може здійснювати патрулювання лише у світлу частину дня і на обмеженій території, бо бойовики ОРДЛО не пускають їх на віддалені території, не дають розгортати там бази та проводити спостереження, – пояснив експерт.

Особливо це стосується непідконтрольних Україні частин кордону з Росією. Відомі також випадки погроз кортежам ОБСЄ, їх обстрілу та збиття їх безпілотних апаратів. Меркель спробує, на думку аналітика, вмовити Путіна вплинути на ОРДЛО з метою надання дозволу на постійне патрулювання та допуск. Якщо це буде досягнуто, то ОБСЄ буде потребувати кращого оснащення та більшої кількості співробітників.

США та Німеччина: різні позиції Лідери Німеччини та Росії раніше у телефонній розмові виразили свою підтримку добудові та запуску "Північного Потоку-2". Ця ініціатива викликає серйозний осуд з боку США, які ввели проти газогону санкції. Росія вже багато років за допомогою різних інструментів намагається "вбити клин" між США та ЄС, підірвати єдність всередині Євросоюзу і поставити під сумнів енергетичну та загальну безпеку Європейського континенту.

Щодо Ірану, то обидві країни закликали до уникнення подальшої ескалації після атак на американські бази та посольство в Іраку та вбивство іранського генерала Касіма Сулеймані. Путін днями здійснив поїздку на Близький Схід, де зустрівся з президентом Сирії Башаром Асадом та Туреччини Реджепом Ердоганом ( і відкрив "Турецький потік").

Будівництво "Північного Потоку-2"/ photo: Getty Images

Новини по темі: Німеччина розкритикувала санкції США проти "Північного потоку-2"

Така активність президента показує, як Росія хоче бути активно залученою до близькосхідних справ і таким чином просунути свої інтереси. До того ж, Іран є союзником Росії у Сирії і дає можливість РФ показати себе миротворцем у регіоні (звичайно, інше обличчя ми теж маємо змогу спостерігати). Москва і Берлін підтримують іранську ядерну угоду та залишаються її підписантами. Віктор Савінок вважає, що Меркель приїде до Москви з єдиною, консолідованою позицією Європи щодо майбутнього іранської ядерної програми. Очікується, що саме це буде головною темою зустрічі.

Нові відносини: чи вони можливі

Політично, відносини між Німеччиною та Росією зараз майже на своїй найнижчій точці, вважають німецькі експерти. Одночасно, погіршувати відносини з Путіним ніхто не хоче без крайньої необхідності. Путін потрібен Німеччині та Європі, як вважається, для вирішення цілої низки проблем: Близького Сходу, Донбасу та Криму, ядерних ризиків. Але звідси виростає інша проблема: замовчування злочинів РФ у Москві трактують як слабкість.

У цей час, Росія через свої медіа-платформи та пропаганду передає вигідні Кремлю картинки та погляд на світові події. Там розуміють, що наслідків, скоріш за все, не буде. Бо навіть вбивство посеред Берліну громадянина Грузії та емігранта Зелімхана Хангошвілі, можна сказати, зійшло РФ з рук – були вислані лише двоє дипломатів з посольства.

Не кажучи вже про часті заклики зняти санкції з Росії, через які, мовляв, страждає німецький бізнес, займання колишніми керівниками країни високих посад у російських енергетичних компаніях та підтримку "Північного потоку-2". Україна вже висловила застереження для ФРГ щодо газової залежності від РФ. У такій непростій ситуації, Ангелі Меркель буде потрібно і далі шукати баланс як всередині країни, так і за її межами.

Меркель: біографія у цифрах

Головні події у біографії Меркель / Інфографіка 24 каналу