Італійський військовий репортер Лоренцо Кремонезі в ефірі 24 Каналу пояснив, чому виступ президента України зачепив європейських лідерів та як це сприйняли в Італії. Він також окреслив глибші причини складного ставлення до війни в частині Європи.

Дивіться також Вперше за війну: підполковник ЗСУ назвав проблему, яка неочікувано виникла в росіян

Чому промова Зеленського зачепила Європу?

На форумі пролунала дуже жорстка й незручна для частини європейських політиків правда. Президент України говорив не про обсяги допомоги чи фінансову підтримку, а про ментальну неготовність Європи сприйняти себе стороною війни.

Нагадаємо! Зеленський виступив із жорсткою позицією щодо ролі України в безпеці Європи. Президент заявив, що Україна фактично тримає східний фронт безпеки Європи та закликав до чітких рішень щодо членства в НАТО. Він також наголосив, що переговори з Росією мають сенс лише за наявності сили, а вибори в Україні можливі лише після перемир'я, гарантій безпеки та стабільного режиму тиші.

За словами Кремонезі, багато хто досі вважає, що це історія лише про українців, а не про безпеку всього континенту.

Зеленський сказав: Європо, вам потрібно прокинутися. Ось у цьому була головна ідея,
– зазначив Кремонезі.

Він пояснив, що навіть в Італії, де уряд демонструє проукраїнську позицію, окремі заяви сприйняли емоційно. Частина політиків відчула, ніби їм дорікають попри надану підтримку.

У нас є вислів: не можна плювати в тарілку, з якої їси. Тобто логіка була така – ми підтримуємо Україну, а подивіться, що нам говорить Зеленський,
– розповів журналіст.

Він також наголосив, що головна ідея промови Зеленського була не в докорі чи невдячності. Йшлося про інше – про необхідність подивитися на війну без ілюзій і почати готуватися до неї як до власної реальності. За його словами, на початку повномасштабного вторгнення в Європі це розуміли гостріше, але з часом відчуття загрози притупилося.

Він говорив про інше: ви маєте подивитися, що відбувається з нами, готувати свою оборону і мислити у військових категоріях, тому що Путін загрожує всім нам. Але цього не сприймають,
– зазначив Кремонезі.

Журналіст підкреслив, що саме тому він регулярно приїздить до України, навіть коли тема війни вже не на перших шпальтах європейських медіа. На його переконання, для багатьох у Європі це досі виглядає як історія "про інших", а не про себе. Він зауважив, що таке сприйняття більше поширене серед пересічних громадян, ніж серед політичних лідерів. Водночас навіть на рівні суспільства зберігається уявлення, ніби українці відрізняються від європейців і їхня війна не має прямого стосунку до безпеки континенту.

В Італії досі сильні проросійські настрої

Проблема не лише у сприйнятті конкретної промови, а у глибших історичних та політичних зв'язках. В Італії традиційно існує частина суспільства, яка схильна дивитися на Росію поблажливо. Це пов'язано як із культурними контактами, так і з впливом потужної комуністичної традиції в минулому.

В Італії історично були дуже глибокі зв'язки з Радянським Союзом. У нас була одна з найсильніших комуністичних партій у Європі,
– зазначив Кремонезі.

За його словами, паралельно з цим в Італії присутній і сильний антиамериканський настрій. Саме тому риторика Кремля про нібито відповідальність НАТО за війну знаходила відгук у частини політиків та громадян. Ці тези активно поширювалися ще задовго до повномасштабного вторгнення.

Ідея про те, що Росія напала на Україну через розширення НАТО, в Італії була дуже поширеною,
– підкреслив він.

Журналіст наголосив, що це створює складний інформаційний фон. Частина суспільства сприймає війну як далекий конфлікт, який не стосується їх безпосередньо, хоча політичні лідери краще усвідомлюють реальні ризики.

Путін атакує тоді, коли Захід слабкий

Він нагадав, що повномасштабне вторгнення відбулося не в момент посилення НАТО, а після серйозного удару по репутації західного альянсу. Йдеться про події в Афганістані у 2021 році, коли таліби швидко захопили Кабул після виведення міжнародної коаліції. За словами Кремонезі, саме тоді Росія побачила вразливість Заходу.

Путін нападає не тоді, коли НАТО сильне, а тоді, коли воно виглядає слабким,
– наголосив журналіст.

Він зауважив, що в Італії та загалом у Європі це усвідомлювали не всі. Поширеною залишалася теза про те, що Росія нібито реагує на розширення НАТО. Однак, на його переконання, реальність була протилежною: Кремль скористався моментом, коли Захід здавався розгубленим і розділеним.

Ідея про те, що Путін атакує через розширення НАТО, в Італії була майже неосмисленою,
– зазначив він.

Журналіст підкреслив, що війна в Україні – це не локальний конфлікт, а тест на здатність Європи усвідомити власну безпеку. І якщо цей урок не буде засвоєний, наслідки можуть виявитися значно ширшими за межі України.

Що відомо після Мюнхенської безпекової конференції?

  • Європа заговорила про стратегічну автономію від США. За даними Politico, на конференції стало очевидно, що довіра між Європою та США ослабла. У низці країн активізувалися дискусії про посилення власних оборонних можливостей, зокрема щодо ролі французького ядерного потенціалу. Водночас офіційна співпраця в межах НАТО зберігається.

  • Україна очікує нові пакети підтримки. За підсумками зустрічей у Мюнхені президент повідомив про домовленості щодо нової допомоги, зокрема ракет для систем ППО та підтримки енергетики. Також анонсовано підготовку нового санкційного пакета проти осіб, пов'язаних із російською військовою діяльністю.

  • Відсутність держсекретаря США на зустрічі з європейцями викликала напруження. Марко Рубіо пояснив пропуск однієї із зустрічей накладками в графіку через паралельні переговори з представниками Сирії та курдських сил. Частина європейських дипломатів сприйняла це як сигнал про складнощі в координації між союзниками.