Може здаватися, що Захід хоче вплинути на риторику української влади. Однак якби справді був такий намір, ми значно раніше почули б відповідні сигнали. Про це 24 каналу сказав політолог та аналітик Internews Україна Владислав Фарапонов.

До теми Макрон виступає за поновлення мирних переговорів між Росією та Україною, але за певної умови

Чому питання перемовин активізувалося

Як стверджує Фарапонов, на це вплинула сукупність факторів:

  • проміжні вибори;
  • риторика деяких кандидатів на посади в Конгресі про те, що Україну не підтримуватимуть як раніше, тож потрібно завершувати війну через перемовини;
  • удари по інфраструктурі, які продовжуватимуться.

"Ми можемо лише здогадуватися, чи говорив про це, наприклад, пан Салліван. Але раніше чітко лунала думка про те, що лише Україні вирішувати коли і як завершувати війну. Тут такий натяк на перемовини", – відзначає політолог. В цьому сенсі навряд чи щось змінилося.

Якби Захід справді хотів, аби ми таку риторику не розпочинали взагалі, то заклики до української влади, щоб вона розпочала демонструвати хоча б видимість готовності до перемовин, лунали б раніше,
– наголошу Владислав Фарапонов.

Але була умова – непроведення референдумів, і усі про це знали. Відповідно наступного дня були введені санкції.

"Тут певною мірою є якась непослідовність – або із заявами, або з санкціями. Я більше схиляюся до того, що із заявами, які все ж таки спираються на анонімні джерела. Тому що всі розуміють, що санкції – це серйозна річ, яку не можна ввести просто так. Це росіяни можуть вводити їх проти людей, яких вже на цьому світі. У США абсолютно інший підхід", – зазначає політолог.

Чи є у США та Європі запит на перемовини

За словами Фарапонова, питання перемовин має, зокрема, американський вимір. Ми пам'ятаємо травневі заяви Дональда Трампа про те, що якби він був президентом – війни б не було. Ба більше, на одній із зустрічей він дуже оскандалився, заявивши, що довіряє Путіну, який сказав, аби той у вибори не втручався. Де-факто Трамп поставив під сумнів інформацію від правоохоронних органів та усіх служб, це був серйозний скандал у США.

Якщо говорити про європейців – це енергетичний вимір. "Європейські політики використовують окремий вираз про те, що підвищення цін – це податок на війну", – підкреслює політолог.

Ці два виміри частково поєднуються. Перемовини виглядають найлегшим шляхом для тих, хто не хоче розбиратися в цих всіх деталях,
– вважає аналітик Internews.

Він переконаний, що експерти й влада мають на всіх майданчиках демонструвати, що з Росією не можна домовлятися. Шантаж стосовно Зернової угоди, атаки на Одеський порт наступного дня – усе це має бути набагато сильніше підсвічено західними ЗМІ.

"Такий дискурс був коли Росія заявила про вихід із Зернової угоди, мовляв, це були якісь технічні несправності, а не реальний шантаж. Роботу у цьому напрямку потрібно посилювати, аби пояснювати такі деталі на прикладах", – говорить Фарапонов.

Насправді, додає він, на Заході доволі серйозно ставляться до цієї угоди, адже для них це чи не єдина така от працюючи гарантія, що Росія принаймні на якісь правила готова йти й за якимись домовленостями діяти бодай в цьому напрямку.

Натяки на перемовини після звільнення Херсона

Існує думка, що після звільнення Херсона – стратегічного міста – західні партнери натякнуть на перемовини. Як зауважує Фарапонов, якби така була позиція дійсно була, то такі сигнали ми почули б значно раніше.

Зараз ми говоримо з нашими партнерами не з позиції сили, а з позиції справедливості та правди. Ми воюємо за свою територію,
– акцентує політолог та аналітик Internews.

По суті деокупація Херсона, частини Миколаївської й Запорізької областей означає повернення до статусу кво станом на 23 лютого. Натомість позиція України чітка: перемога – це повернення до кордонів 1991 року. Такі заяви з нашого боку лунали ще навесні.

"Зокрема, американська адміністрація теж на всіх рівнях не спростовувала ідею про те, що Україна здатна повернути всі свої території включно з Кримом, і США готові її в цьому підтримувати", – резюмував Владислав Фарапонов.

США і НАТО схиляють Зеленського до перемовин: дивіться відео

США просять Україну продемонструвати відкритість

Білий дім просить українське керівництво показати відкритість до переговорів з Росією. На думку ексспівробітника СБУ Івана Ступака, така заява може бути частково розрахована на внутрішнього американського споживача. Річ у тім, що у Сполучених Штатах наближаються вибори до Палати представників. До того ж колишній американський лідер Дональд Трамп заявив, що планує балотуватися на наступних президентських виборах. І на ці фактори також треба зважати.

Ступак зауважив, що, ймовірно, візит безпекового радника США Джейка Саллівана мав на меті переконати Володимира Зеленського відвідати зустріч G-20, яка стартує 15 листопада в Індонезії. На його думку, участь президента України в саміті дійсно була б правильною. За його словами, президент України має приїхати та підтвердити, що не боїться російського диктатора.