Друзі, я вже розвіювала хибне трактування права на свободу пересування – як ніби то безграничного права рухатись "куди очі, туди шлях". З усіма посиланнями на Конституцію та закони.
Читайте також: Церковний бізнес під час чуми: чому влада повинна поставити на місце Московський патріархат
Настав час пояснити, що відокремлення церкви від держави не означає, що церква знаходиться поза правовим полем держави. А тому ніби то не можна заборонити на час карантину скупчення людей в церквах. Під час карантину можна обмежувати відвідування церков.
Давайте уважно читати Закон "Про свободу совісті та релігійні організації":
– релігійні організації мають обов'язки перед державою і суспільством;
– релігійна організація зобов'язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку;
– релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Тож, як ви бачите, церкви, які діють в Україні на законних підставах, повинні діяти виключно в рамках законодавства, в тому числі і щодо громадського порядку, охорони здоров'я, введення надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану.
Більше того, якщо обрядова чи проповідницька діяльність релігійної організації посягає на життя чи здоров'я особи, таку організацію можна закрити у судовому порядку. Посягання на здоров'я, як ми вже бачимо, буває різне. Це може бути затягування у секти, а може бути і свідоме поставлення в небезпеку людей під час карантину.
Я вважаю, що церкви, які дбають про здоров'я вірян, повинні самі зачинитись і показувати свої богослужіння онлайн. Господь приймає молитву в будь-якому виді, аби від щирого серця.
А якщо вони не дбають про вірян, а лише про власні кишені, тоді держава має право втрутитись у ситуацію. Це не буде втручанням у релігійну діяльність, бо річ не у світогляді чи релігії, річ у збереженні життя та здоров'я громадян, а також зменшення поширення епідемії.
Цікаво! Московський патріархат вірно служить Путіну
Держава відповідає за безпеку всіх – і віруючих, і атеїстів.
P.S. А відокремлення церкви від держави означає те, що держава не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Релігійні організації не виконують державних функцій. Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів.