Як відбулась трубопровідна дипломатія між Росією та КНР?
Голова КНР Сі Цзіньпін, який перебував поруч із президентом Росії Володимиром Путіним, використав військовий парад, присвячений 80-й річниці поразки Японії у Другій світовій війні, щоб підкреслити вплив Пекіна на тлі торговельної напруженості зі США, пише 24 Канал з посиланням на Reuters.
Дивіться також Китай обмежив пошукові запити після витоку розмови Путіна, Сі та Кіма про безсмертя
У вівторок, 2 вересня, ці політичні сигнали були підкріплені конкретними діями. Російський газовий гігант "Газпром" повідомив про підписання юридично зобов'язувального меморандуму з Китаєм про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2" протяжністю 2 600 кілометрів.
Примітно! Проєкт, про який велись переговори вже понад десять років, досі не просувався.
Крім того, Китай збільшить і без того великі обсяги імпорту газу по активному трубопроводу "Сила Сибіру". Голова "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що сторони домовилися розширити постачання з 38 до 44 мільярдів кубометрів на рік.
Важливо! Також досягнуто домовленості про зростання на 20% обсягів прокачування по газопроводу з острова Сахалін – до 12 мільярдів кубометрів щорічно.
Як зазначають аналітики, все це є не тільки підтвердженням зміцнення російсько-китайських енергетичних зв'язків, але і сигналом про те, що Пекін не має наміру піддаватися тиску з боку США.
В чому проблеми "Сили Сибіру-2"?
Однак у "Сили Сибіру-2" залишаються серйозні перешкоди. Перш за все, сторони поки не погодили ціну на газ.
Міллер вже натякнув, що тариф буде нижчим, ніж для європейських покупців. Неясно і те, наскільки Китаю потрібен додатковий обсяг.
Важливо! В останні роки китайські компанії уклали довгострокові контракти на закупівлю скрапленого природного газу, включаючи угоди з американськими виробниками, в сукупності приблизно на 50 мільярдів кубометрів щорічних постачань до 2030 року. Також, за даними Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу, Китай наростив власний видобуток газу на 28% – до 246,4 мільярда кубометрів.
Ще більш серйозною проблемою може стати стратегічний аспект. Запуск нового трубопроводу посилить позиції Росії як найбільшого постачальника газу до Китаю, що може викликати занепокоєння у Пекіна.
Примітно! За даними "Статистичного огляду світової енергетики", у 2024 році на Росію припадало близько 22% китайського імпорту газу – близько 38 мільярдів кубометрів, зхокрема трубопровідний і скраплений газ.
Зростання постачань за активними маршрутами вже наступного року збільшить російську частку до більш ніж чверті.
Введення в експлуатацію "Сили Сибіру-2", яке навряд чи відбудеться раніше 2030 року, фактично подвоїть присутність Росії на китайському ринку, що суперечить давній стратегії Пекіна щодо диверсифікації джерел енергоресурсів.
Чому Китай та Росія досягли угоди?
Проте в нинішній глобальній ситуації політичний фактор може виявитися важливішим. Для Росії угода відкриває довгостроковий ринок збуту газу – особливо значущий після того, як Європа, яка десятиліттями залишалася ключовим споживачем, різко скоротила закупівлі після вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Для Китаю ж це виглядає як ще один крок в економічному протистоянні з Вашингтоном.
Важливо! Минулого тижня Китай ввіз першу партію СПГ з російського заводу "Арктик СПГ-2", попри санкції США, що підірвало зусилля Вашингтона з ізоляції Москви та тиску на Кремль у зв'язку з війною в Україні. Очікуються і нові постачання з цього заводу.
Практична вигода для Пекіна полягає в тому, що збільшення імпорту трубопровідного газу з Росії знизить потребу в закупівлях СПГ у США – зобов'язання, яке багато країн брали на себе в переговорах з адміністрацією Трампа.
Є й дипломатичний підтекст: демонстрація готовності йти наперекір американському тиску сама по собі стає переговорною тактикою.
Що варто знати про угоду між Росією та Китаєм?
Російський "Газпром" і Китайська національна нафтогазова корпорація (CNPC) підписали меморандум про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2". Проєкт передбачає постачання з Росії до Китаю 50 мільярдів кубічних метрів газу на рік.
Експерт Олег Пендзин уточнив, що Пекін вимагає постачання газу за внутрішніми російськими тарифами, які вдвічі нижчі за світові.
Колишній міністр енергетики Росії та опозиційний політик Володимир Мілов вважає, що даний меморандум є лише формальною угодою, і що в ньому відсутні конкретні домовленості між Росією та Китаєм.