Що відомо про нову модель контрактів на купівлю електрики?
Про те, які зміни ініціюють в Міненерго, повідомив Денис Шмигаль.
Дивіться також Євросоюз готує для України понад 9 мільярдів євро: куди піде перший транш
Міністр енергетики розповів, що Україна працює на розвиток розподіленої генерації. Тож, одне з рішень – впровадження контрактів PPA (Power Purchase Agreement). Це договори, які напряму укладає споживач із постачальником або виробником електроенергії.
Зверніть увагу! Нині відповідна ініціатива – на розгляді уряду. Остаточно її ще не ухвалили.
Шмигаль зазначив, що завдяки таким змінам бізнес та підприємства фактично зможуть автономно забезпечувати себе необхідними обсягами електроенергії. Водночас виробники ресурсу матимуть можливість будувати потужності поруч із виробництвами.
Результат ініціативи має бути вигідним як для держав, так і для бізнесів. За словами Шмигаля, так Україна отримає більш енергостійкі регіони й загалом менше навантаження на єдину систему енергетики. А ось підприємці зможуть працювати стабільно, з прогнозованими цінами.
Водночас за рішенням Міненерго уряд має розглянути умову, за якою: обмежувати електропостачання не будуть для тих споживачів, хто забезпечує себе щонайменше на 60% через купівлю електрики з об'єктів розподіленої генерації. Йдеться про час загального дефіциту потужності в країні.
Фактично це створює зрозумілу мотивацію: для підприємств та інших споживачів – активніше переходити на локальну генерацію, для галузевого бізнесу – інвестувати у нові газопоршневі та газотурбінні установки вже зараз,
– пояснив Шмигаль.
Він також зауважив, що нині основне завдання – знизити ризик масштабних відключень через пошкодження мереж. Тобто потрібно "зробити так, щоб електроенергія вироблялася ближче до споживача".
Що відомо про борги теплокомуненерго?
В Україні набирає поширення тема боргів за комунальні послуги. Але зараз йдеться безпосередньо про підприємства й компанії, які не виплатили необхідні суми для Нафтогазу. Так, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що підприємства заборгували перед головною нафтовою компанією країни майже 150 мільярдів гривень (+90 мільярдів за 4 роки).
Свириденко долала, що в Україні працюють над розв'язанням ситуації. Однак основне, що потрібно розуміти – такі борги ускладнюють відновлення енергосистеми та роботу комунальної сфери. Особливо в період повномасштабної війни.
Про це розповів 24 Каналу Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень та експерт у сфері енергетики. Він пояснив, що єдиним джерелом надходження для будь-яких робіт у компаній енергосектору є сплата за спожиті ресурси.
Інших джерел надходження коштів компанії не мають. Якщо вони відпускають електричну енергію, а за неї не платять, це означає, що в них немає коштів на ремонти, формування резерву особливо вразливого обладнання, інженерно-технічний захист і все, що з цим пов'язано. Крім того, за таких умов ніхто не захоче інвестувати й встановлювати нові об'єкти генерації,
– каже експерт Геннадій Рябцев.
Водночас Михайло Свищо, аналітик ринку природного газу, розповів, що борги досягли рівня 1990-х років.
Ця проблема вже давно перестала бути суто галузевою – сьогодні вона безпосередньо визначає, чи матимуть українці тепло наступної зими,
– наголосив Свищо.
Що відомо про підготовку України до зими 2026 – 2027 років?
Кожна з областей України працює над виконанням "планів стійкості", які передбачають захист та відновлення критичної інфраструктури, енергетичних об'єктів. Заходи є ключовими для нормального функціонування енергетики під час наступної зими. Навіть з урахуванням обстрілів ворога.
Підготовка триває і в Києві. Так, нещодавно із бюджету виділили 1 мільярд 250 мільйонів гривень для Державного Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Кошти спрямують на закупівлю теплотехнічного обладнання для побудови резервної системи теплопостачання. Зокрема в планах столиці виділити ще понад 9 мільярдів гривень.
Щоправда, як розповів для 24 Каналу директор енергетичних програм Центру Разумкова – Володимир Омельченко, терміни на відновлення потужностей та енергосистеми – обмежені.
"Усі ТЕЦ неможливо буде за такий стислий термін відновити. Там, де можна відремонтувати теплову частину ТЕЦ, потрібно це зробити. Наприклад, на Дарницькій, ТЕЦ-6, ТЕЦ-5. Але на тій же Дарницькій ТЕЦ не зможуть відновити більше 30%. Тому потрібно займатися заміщенням вибулих потужностей", – зазначив Омельченко.
Експерт додав, що на повне відновлення лише однієї Дарницької ТЕЦ треба 2,5 – 3 роки роботи та 600 – 700 мільйонів євро.