Чому Навроцький ветував закон?

Про це Навроцький оголосив у спеціальному телезверненні до нації, пише RMF 24.

Дивіться також Україна та Румунія домовилися про спільне виробництво дронів

Президент зауважив, що навколо участі Польщі у програмі SAFE нібито існує багато емоцій. Але він упевнений, що відповідальність за країну полягає у тому, щоб не просто керуватися політикою, а оцінювати перспективу.

Я не підпишу закон, який б’є по нашому суверенітету, незалежності, економічній та військовій безпеці. Питання SAFE – це питання майбутнього польської держави,
– зазначив Навроцький.

Він пояснив, що від початку запровадження програма SAFE викликала багато запитань. Однак його заклики до дискусії на цю тему нібито проігнорували.

За словами Навроцького, програма SAFE передбачає велику позику в іноземній валюті, а відсотки за нею можуть сягнути 180 мільярдів злотих. У підсумку полякам доведеться повертати суму, яка може бути вдвічі більшою за отриманий кредит.

Замість європейських грошей Навроцький пропонує власний проєкт – "Польський SAFE 0%".

Національний банк Польщі (НБП) напрацював понад 185 мільярдів злотих завдяки збільшенню золотих резервів та влучним інвестиціям. Це величезний капітал, який може працювати на нашу безпеку. Завдяки цьому нам не потрібно брати непевні закордонні позики,
– упевнений президент.

Зауважте! Навроцький також попередив про відповідальність уряд і всіх політиків, які спробують обійти його вето на закон щодо участі у SAFE.

Чи зупинить вето Навроцького кредит для Польщі?

У Кабінеті міністрів уже відреагували на вето президента. Урядовці упевнені, що таке рішення Навроцького не позбавить Польщу можливості скористатися коштами програми SAFE, однак це може ускладнити фінансування деяких служб.

Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що уряд реалізує план "Б".

Якщо з’явиться вето, того ж дня ми зможемо реалізувати план Б – рішення Ради міністрів. Але це буде означати втрати, наприклад, для прикордонної служби,
– сказав Туск.

До слова, саме уряд Туска просуває участь Польщі в європейській програмі SAFE. За нею країна може отримати до 43,7 мільярда євро (приблизно 200 мільярдів злотих) кредиту від ЄС.

Гроші планують спрямувати:

  • на потреби армії;

  • на підтримку поліції;

  • на фінансування прикордонної служби;

  • та на кіберзахист.

Втім, близько 89% від цієї суми підуть на підтримку польських оборонних підприємств.

Однак Навроцький відкидає ініціативу Кабміну, просуваючи свій проєкт. Хоча і уряд, і президент погоджуються, що оборонні витрати Польщі треба збільшувати, однак різними шляхами.

Важливо! У травні 2025 року Рада ЄС з загальних питань затвердила програму SAFE, пише "ЄП". Вона передбачає створення спільного фонду на 150 мільярдів євро, з якого держави блоку можуть брати кредити і використовувати їх на переозброєння та закупівлю зброї.

Яку постанову ухвалив уряд?

Polsat News повідомляє, що польський уряд схвалив рішення про програму переозброєння та виділення коштів на оборону в обхід вето Навроцького.

13 березня, у п'яницю, в урядовому виданні опублікували постанову "Збройна Польща", за якою уряд уповноважує міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша та міністра фінансів і економіки Анджея Доманського підписати угоду й документи позики SAFE.

Зверніть увагу! За координацію виконання завдань, що прописані в плані інвестицій відповідатиме міністр оборони Польщі. У виданні також акцентували, що частина фінансів піде на підтримку завдань, які виконує поліція, прикордонна служба, Служба охорони держави. А щоб підвищити безпеку планують вкладатись зокрема в розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури.

Про остаточне рішення повідомив Дональд Туск на надзвичайному засіданні уряду. Зокрема він прокоментував позицію Навроцького щодо програми SAFE й зазначив, що "історія оцінить рішення президента і це станеться дуже швидко, у драматично негативному для нього ключі".

Водночас глава канцелярії Збігнєв Богуцький після засідання уряду сказав, що діяти в обхід закону президента – неприпустимо.

Чи братиме Україна участь у програмі SAFE?

  • Програма SAFE передбачає фінансування спільних оборонних проєктів, а також пом’якшення бюджетних обмежень для держав-членів. Вона включає стандартизацію військової продукції, проведення спільних закупівель і, що особливо важливо, залучення до співпраці країн-партнерів.

  • Україна активно працює над використанням цієї можливості, адже стала першою державою поза межами Євросоюзу, яка отримала асоційований статус у програмі SAFE.

  • Ще минулого року під час засідання Оперативної групи оборонної готовності (Defence Readiness Task Force) на рівні міністрів оборони країн ЄС українська сторона представила кілька пілотних проєктів.

  • Зокрема, йшлося про ініціативи зі спільного виробництва боєприпасів, безпілотників, ракет, а також розробку систем радіоелектронної боротьби та кіберзахисту. Відомо, що Франція та Чехія вже підтвердили готовність долучитися до фінансування окремих із цих рішень.