Уряди двох країн НАТО намагаються не допустити зупинки своїх ключових нафтопереробних заводів і збоїв у постачанні пального до 21 листопада, коли санкції почнуть діяти, передає 24 Канал із посиланням на Politico.
Дивіться також Одна мета неочевидна: політолог розкрив, для чого Орбану зустріч із Трампом
Як дві країни Альянсу рятують російські НПЗ від обмежень Трампа?
7 листопада парламент Болгарії схвалив закон, який дозволяє уряду призначити керівника нафтопереробного заводу "Лукойл" у Бургасі, наділивши його широкими повноваженнями – від управління підприємством до його продажу або навіть націоналізації. Водночас Софія шукає можливість звільнитися від американських санкцій.
Зверніть увагу! Після зустрічі Віктора Орбана і Дональда Трампа США зробили виняток для Угорщини. Будапешт отримав звільнення від санкцій на імпорт російських енергоносіїв. Німеччина своєю чергою отримала шестимісячне виключення для свого заводу у Шведті (належить "Роснефть"), який перебуває під державним контролем із 2022 року.
Румунія, де розташований завод "Лукойл Петротел", ще не ухвалила офіційного рішення. Але, за словами високопосадовця уряду, Бухарест також розглядає варіант відтермінування дії санкцій, а націоналізацію – лише як "останній крок".
Міністр енергетики країни Богдан-Груя Іван запевнив, що Румунія "готова до будь-якого сценарію"і планує зберегти власну економічну активність, водночас припинивши фінансування Росії.
Хоча технічно отримати винятки чи призначити держменеджера не складно, зупинка заводів матиме різні наслідки для двох країн.
У Болгарії, де російський завод забезпечує до 80% потреб у паливі, це означатиме, що до кінця року країна залишиться без постачань, попереджає аналітик Центру з вивчення демократії Мартін Владіміров.
Румунський завод покриває близько 20% потреб, тому його зупинка призведе лише до кількох місяців помірного зростання цін, каже експертка з енергетики Ана Отилія Нуцу з аналітичного центру Expert Forum.
Однак це може вплинути на експорт до Молдови – і, за її словами, Росія може використати цю кризу для пропаганди.
7 листопада уряд Молдови запропонував сам викупити активи "Лукойлу" в країні, включно зі складом авіаційного пального, і звернувся до США з проханням відкласти санкції.
Експерт із російської енергетики Михайло Крутіхін вважає, що заводи зможуть "продовжити роботу", якщо новий власник збереже персонал і найме додаткових спеціалістів. Та головна проблема – знайти покупця. Хоча обидва підприємства ефективно працюють, мало охочих брати на себе юридичні ризики, страхові витрати й дорогі інвестиції. За оцінками Владімірова, бургаський завод може коштувати близько 1,5 мільярдів доларів, тоді як румунський "Петротел" менш привабливий: має борги, невеликі прибутки (менше ніж 40 мільйонів євро у 2023 році) та потребує значних вкладень.
Експертка Нуцу наголосила, що продаж таких підприємств слід узгоджувати на рівні ЄС, щоб уникнути обходу санкцій.
Що відомо про американські санкції проти енергосектору Росії?
- До 21 листопада Кремль спробує обійти санкції, зокрема через продаж активів "Лукойла". Голова аналітично-адвокаційної організації "Центр спільних дій" Олег Рибачук каже, що американці пильно стежитимуть, хто купує ці активи, щоб підставні компанії не залишили росіянам контроль над нафтовидобуванням.
- Наприклад, швейцарська Gunvor відкликала пропозицію купівлі активів "Лукойла" після того, як її назвали "маріонеткою Кремля". США будуть уважно перевіряти кожного покупця, щоб санкції проти російської нафти працювали ефективно.
- Японія не відмовиться від участі в проєкті "Сахалін-1" через його критичну важливість для енергетичної безпеки країни, попри санкції США проти "Роснефті".
