Як розповіла 24 Каналу фахівчиня Тетяна Попович, загалом ціни на продукти в Україні зазнали значних змін упродовж двох воєнних років та зросли в середньому в 1,3 – 1,5 раза.

Читайте також Зміни у грудні: чого чекати в останній місяць 2023 року

Вона зауважує, що цього року спостерігалось поступове зростання цін на свинину та птицю, які станом на кінець року на 11 – 13% дорожче, ніж минулоріч. Також відзначилося подорожчання яєць і молочних продуктів.

Тетяна Попович

Керівник відділу маркетингу оптового ринку сільськогосподарської продукції "Шувар"

Проте, є ряд позитивних тенденцій у секторі плодоовочевої фреш групи, деякі товари виявилися доступнішими. Зокрема, це стосується класичного борщового набору. Відтак за останній рік вартість цих овочів знизилася на 60 – 65%.

Тетяна Попович додає, що раніше були побоювання щодо дефіциту продукції та високих цін на фрукти та овочі через підрив росіянами Каховської ГЕС. Втім цього не трапилося.

Місцеві виробники інших регіонів виявилися ефективними компенсаторами завдяки збільшенню власних врожаїв. Ціни на вітчизняні фрукти та овочі впродовж сезону залишалися стабільними із незначними коливаннями. Винятком стала лише цибуля, яка цього року подорожчала на 8 – 10% порівняно із минулим роком через зменшення обсягів врожаю,
– каже експертка.

За даними Держстату, з січня по жовтень 2023 року середні ціни на хліб, свинину та молоко зросли.

  • Свинина зі 168 гривень за кілограм зросла до 202 гривень за кілограм.
  • Літр молока восени коштував 36,6 гривні, таким чином ціна виросла з січня на понад 2 гривні.
  • Сметана з 95 гривень до 100 гривень (ціна за кілограм).
  • Риба морожена подорожчала на 6 гривень – до 162 гривень за кілограм.
  • Тушки курячі зросли на 10 гривень – до 91 гривні за кілограм.

Щодо яєць, то як розповіла Світлана Пашко, старша наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Інституту аграрної економіки, передає 24 Канал, середні по Україні споживчі ціни на курячі яйця у 2023 році, стартували у січні з рівня 63,12 гривні за десяток і до кінця квітня вони тримались на рівні 57,78 – 63,11 гривні.

  • З травня почалося різке зменшення ціни з 44,50 гривні до 38,99 гривні за десяток у липні.
  • З серпня споживча ціна курячих яєць почала трохи підростати (+0,1%) і становила 39,02 гривні за десяток.
  • Станом на жовтень, як повідомляють в Держстаті, середньомісячна ціна на яйця становить 48,75 гривні за десяток.

Навесні 2023 року пальне в Україні подешевшало. Відтак бензин А-92 коштував 44,4 гривні за літр, а А-95 – 46,6 гривні за літр, а за літр дизелю потрібно було віддати 46,6 гривні. Ціна автогазу була ж на рівні 21,7 гривні за літр.

Втім станом на сьогодні ціна на всі види пального суттєво зросла. Як пояснив 24 Каналу Андрій Закревський, це наслідок повернення довоєнних податків.

Водночас, за словами Закревського, чимало компаній й досі не сплачують податків. А чим більше таких компаній, тим менший ціновий демпінг (продаж на експортному ринку пального за ціною, яка нижче ціни на національному ринку – 24 Канал).

Ринок завжди реагує на проблеми, які є, в тому числі й блокування польсько-українського кордону. Він почав реагувати на можливі проблеми ще з вересня, адже оператори ринку попереджали про це.

Андрій Закревський

Голова правління Асоціації "Нафта і газ України"

Якщо б зараз ми мали трубопровідну систему на кордоні з Польщею, тоді проблем можна було уникнути, адже це дозволило обходити черги на кордоні. Водночас це і дешевше перекачувати пальне трубами, аніж простоювати бензовозами на кордоні.

Крім того, експерт додав, що вартість пального в Україні наближаються до європейських показників. Відтак ціни на автогаз будуть закономірно рости.

Я думаю, що через деякий час ми отримаємо біля кордонів приблизно такі ж самі ціни, як в Польщі, Литві та Словаччині. На мою думку, здорожчення може бути на рівні 3 – 4 гривень до теперішньої ціни,
– підсумував Андрій Закревський.

  • За даними Консалтингової групи А-95, бензин А-95 станом на 8 грудня коштує до 53,42 гривні за літр, бензин А-92 – 50,34 гривні за літр, дизпальне – 53,36 гривні за літр.
  • Найсуттєвіше подорожчав автогаз. На це вплинули події на кордоні, де польські перевізники блокують українські вантажівки, зокрема з пальним.
  • Станом на 8 грудня, ціна за літр автогазу була 35,25 гривні. Від початку вересня ціна зросла десь на 11 — 12 гривень.

Національний банк України цьогоріч тричі покращував макропрогноз на поточний 2023 рік. Наприклад, у липні регулятор покращив оцінку з 14,8% до 10,6%, хоч у січні очікувалося, що показник буде на рівні 18,7%.

На початку листопада Нацбанк оприлюднив інфляційний звіт, у якому йшлося про уповільнення інфляції за підсумками цього року.

За підсумками 2023 року інфляція сповільниться до 5,8% й залишатиметься помірною на прогнозному горизонті, попри певне прискорення в наступному році. Економіка цьогоріч зросте майже на 5%, а в наступному році – ще на 3,6%,
– написали на сайті регулятора.

Чому рівень інфляції у 2023 році сповільнився

Як розповів Ярослав Жаліло під час розмови з 24 Каналом, базовими передумовами невисокого показника інфляції є:

  • Стабілізація рівня безпеки – завдяки зусиллям Збройних Сил України відбулося суттєво поліпшення очікувань. І бізнес, і люди більш-менш демонструють упевненість у перспективах.
  • Дуже поміркована політика Нацбанку, яка не допускає розкручування будь-яких видів інфляційних спіралей.
  • Низький показник інфляції є прямим наслідком падіння економічної активності та скорочення купівельної спроможності населення.

І на цьому фоні відносно непогана робота економіки. Йдеться про продовольчий сектор економіки, який функціонує в потужному режимі і фактично повною мірою задовольняє попит на основні харчові продукти,
– зауважує Жаліло.

Втім, експерт не думає, що інфляція в Україні й надалі сповільнюватиметься. Він додає, що навіть прогнозовані Нацбанком 5% – це занизькі показники для країни, яка воює.

Від початку 2023 року облікова ставка становила 25% річних. Втім впродовж року Нацбанк змінював показник тричі.

  • Вперше це відбулося у липні. Тоді регулятор знизив ставку з 25% річних до 22% річних.
  • Другий раз – у вересні, знизивши її з 22% річних до 20% річних.
  • Третій раз був у жовтні – 16%.

До теми НБУ різко знизив облікову ставку на 4%: що буде з депозитними сертифікатами овернайт

У коментарі 24 Каналу економіст Ярослав Жаліло пояснив, що регулятор пішов на таке з головного міркування – це аналіз реального показника інфляції.

Ярослав Жаліло

Президент Центру антикризових досліджень

Вже протягом року темпи інфляції зменшуються, причому зменшуються відчутно. Показник до кінця 2023 року поки невідомий, але НБУ спрогнозував трішки більше, ніж 5%. Водночас реальна облікова ставка була достатньо високою. Тому регулятор орієнтуючись на це поетапно знижував рівень ставки.

Крім того, був постійний тиск з боку експертів, які, на думку Жаліло, слушно відзначали, що високий рівень облікової ставки завдає суттєвого негативного впливу на економіку.

  • По-перше, це погіршує умови для кредитування економіки.
  • По-друге, це висока вартість державної запозиченості. Тобто фактично, враховуючи високий рівень облікової ставки, встановлювалися відповідно високі показники ставки по державних облігаціях і високі рівні ставки по депозитних сертифікатах самого Національного банку.

Ось це, в принципі, дуже навантажувало і бюджет, і відповідні ресурси Національного банку. Тому теж спонукало до зниження ставок,
– додає експерт.

    Що означає зміна облікової ставки

    За допомогою облікової ставки ЦБ країни встановлює орієнтир вартості залучених і розміщених грошових коштів для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку. Тобто від рівня ставки залежить відсоток, під який банки надають кредити чи депозити громадянам і бізнесу.

    На сьогодні облікову ставку знижено, але НБУ залишив незмінними процентні ставки за операціями з банками:

    • Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами становлять 20%. Це дорівнює обліковій ставці + 4 відсоткові пункти. Йдеться про депозити, які комерційні банки можуть покласти в НБУ, розмістивши там свої кошти.
    • За кредитами рефінансування ставка збережеться на рівні 22%.

    Втім, Ярослав Жаліло критикує такі дії, адже виходить так, що зниження облікової ставки було достатньо неповноцінним й інструменти Нацбанку щодо вилучення ліквідності у комерційних банках залишилися недорогими.

    Я так розумію, що Нацбанк вирішив зберегти свою спроможність вилучати ліквідність у комерційних банків, а вона постійно нагромаджується. І через це він не пішов на зменшення цієї ставки,
    – каже співрозмовник.

    Крім того, це рішення було орієнтоване на широкий загал і насамперед на інфляційні та девальваційні очікування, бо висока ставка – це завжди високі інфляційні очікування.

    Ще наприкінці серпня Нацбанк почав пом'якшувати обмеження в частині продажу безготівкової іноземної валюти громадянам для мінімізації множинності обмінних курсів. Згідно з цим з 29 серпня:

    • вперше з початку повномасштабної війни банки змогли продавати безготівкову іноземну валюту населенню без підтвердження підстав чи зобов'язань для проведення такої операції.
    • збільшили зі 100 тисяч гривень до 200 тисяч гривень в еквіваленті щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців.

    Станом на сьогодні регулятор продовжує пом'якшувати валютні обмеження. З 1 грудня скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на продаж готівкової валюти населенню.

    Як пояснюють в НБУ, це сприятиме мінімізації різниці між готівковим та безготівковим курсами та, як результат, стабілізації курсових очікувань і підвищенню стійкості валютного ринку.

    • Крім того, дозволено Експортно-кредитному агентству (ЕКА) переказувати за кордон кошти для відшкодування чи компенсації витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними страховими (перестраховими) компаніями, а також для оплати витрат ЕКА, пов'язаних зі здійсненням таких операцій.
    • Розширено перелік послуг, для оплати яких дозволено здійснювати транскордонні перекази громадянам, уключаючи учасників бойових дій, які потребують лікування за кордоном.
    • Дозволено оплату послуг, що є необхідними для створення належних умов для навчання студентів за кордоном.

    21 липня 2022 року НБУ скорегував офіційний курс долара – до 36,56 гривні. Як пояснив тоді регулятор, це було зроблено з огляду на зміну фундаментальних характеристик економіки України під час війни та зміцнення долара до інших валют.

    Такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни,
    – йшлося у повідомленні.

    Відтак завершивши розробку стратегії пом'якшення валютних обмежень Нацбанк перейшов до більш гнучкого курсу на початку жовтня 2023 року.

    • Таке зобов'язання було в межах домовленостей з Міжнародним валютним фондом про нову кредитну програму на 15,6 мільярда доларів.
    • Втім ще однією вимогою МВФ є повна відмова від фіксації курсу, але її виконання передбачено після закінчення активної фази війни.

    Як пояснив голова НБУ Андрій Пишний, Нацбанк не "відпустив курс" у вільне плавання та не повернувся до режиму плавкого курсоутворення, який діяв до повномасштабної війни. Ураховуючи структурний дефіцит валюти на ринку та наявний в НБУ обсяг міжнародних резервів таке рішення навіть не розглядалося.

    Андрій Пишний

    Голова Національного Банку України

    Ми неодноразово комунікували, що зміна курсового режиму відбудеться лише тоді, коли остаточно будуть сформовані необхідні передумови. Сьогодні (2 жовтня – 24 Канал) ми констатуємо параметри, які дають змогу рухатися далі. Аналогічною є й позиція МВФ та наших міжнародних партнерів.

    Від початку пом'якшувальних дій офіційний курс долара суттєво коливався у ціні. У перший тиждень листопада ціна опустилася навіть до майже 36 гривень.

    Під час засідання уряду прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що тарифи на газ до кінця опалювального сезону залишаються без змін.

    Денис Шмигаль

    Прем'єр-міністр України

    Уряд забезпечив незмінність тарифів на газ для населення в осінньо-зимовий період. Ціна на газ, на тепло та гарячу воду залишиться без змін.

    Він зазначив, що продовжена дія ПСО на ринку природного газу, за яким постачальники тепла отримують від "Нафтогазу" обсяги блакитного палива за фіксованою ціною.

    Що таке ПСО

    Покладання спеціальних обов'язків для учасників ринку природного газу урядом, коли неринкові ціни небезпечні для вразливих верств населення, або взагалі для всього населення.

    Дію ПСО продовжили до 15 квітня 2024 року:

    • для виробників тепла, які забезпечують бюджетні установи, вартість газу з ПДВ залишиться на рівні 16 390 гривень;
    • а от для виробників тепла для промисловості ціна буде ринковою.

    Щодо водопостачання та водовідведення, то Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) планувала з 1 липня 2023 року підвищити тарифи на послуги для 34 водоканалів на 32%.

    Втім це рішення було скасовано, адже його розкритикували. Як розповів Костянтин Ущаповський, голова НКРЕКП, президент України Зеленський в період воєнного стану висловився проти рішення про перегляд тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

    Костянтин Ущаповський

    Голова НКРЕКП

    Це є самодостатньою підставою для скасування прийнятого Регулятором рішення. Крім цього, Прем'єр-міністр України наголосив на необхідності проведення консультацій щодо такого рішення. У зв'язку з цим пропоную скасувати постанову від 29 червня 2023 року.

    Втім, цьогоріч зміни торкнулися тарифів на електроенергію. Все через руйнування енергетичної інфраструктури України росіянами. Адже лише за рік повномасштабного вторгнення, за даними KSE, Росія завдала збитків інфраструктурі на суму майже 144 мільярди доларів, серед них 8 мільярдів – збитки енергетичної інфраструктури.

    Відтак влітку 2023 року тариф на електроенергію для побутових споживачів склав 2,64 гривні за кіловат-годину. Раніше населення платило за двома тарифами: споживання щомісяця електроенергії до 250 кіловатів – 1,44 гривні, понад 250 кіловатів – 1,68 гривні.

    З 1 серпня відбулися зміни щодо податків для ФОПів та перевірок для бізнесу відповідно до внесених поправок до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.

    • ФОПи повертаються до довоєнної ставки податку 5%. Раніше фізичні особи-підприємці III групи платили податки спрощено, тобто лише 2% від обороту. Повернення відбуватиметься автоматично.
    • Частково скасовується і мораторій на проведення планових податкових перевірок. Отож це означає, що на бізнес чекатимуть податкові перевірки.
    • Податківці зможуть перевіряти бізнес, який працює в таких сферах: виробництво та/або реалізація підакцизної продукції (алкоголь, тютюнові вироби), організація та проведення азартних ігор, фінансові, платіжні послуги.

    Як зазначив нардеп Ярослав Железняк, з жовтня повернули ще й відповідальність за порушення у сфері застосування РРО (Реєстратор розрахункових операцій).

    Ярослав Железняк

    Народний депутат України, економіст

    Але передбачене звільнення від фінансової відповідальності за порушення з РРО (окрім як під час торгівлі підакцизними товарами), якщо вони були вчиненні на прифронтових територіях (у тому числі територіях можливих бойових дій).

    Протягом 2023 року пенсіонерам підвищували виплати тричі:

    • Йдеться про індексацію у березні на 19,7%, що торкнулося понад 10 мільйонів осіб.
    • Згодом у квітні, коли підвищили пенсії тим, хто попри вік продовжує працювати.
    • Також у липні – тим категоріям пенсіонерів, як-от науковці, держслужбовці, працівники органів місцевого самоврядування.

    Як змінювався розмір пенсії протягом 2023 року

    Щодо мінімальної, то у 2023 році пенсійна виплата пенсіонерам, що втратили працездатність – 2 093 гривень. А для працездатних осіб – 2 684 гривень.

    Які зміни відбулись для ВПО

    До слова, цьогоріч змінилися ще й правила для внутрішньо переміщених осіб щодо оформлення виплат. Відтак з 1 листопада внутрішні переселенці (ВПО), які вперше звертаються за призначенням допомоги від держави, не повинні звертатись окремо. Тепер це може зробити один член від сімʼї.

    Щомісяця ВПО отримують від держави допомогу у розмірі 3 тисяч гривень для осіб з інвалідністю, а 2 тисячі гривень – для решти категорій внутрішніх переселенців. Ці виплати призначаються на кожного члена сім'ї.

    Втім, для тих внутрішньо переміщених осіб, які тривалий час перебувають за кордоном, цьогоріч допомогу від держави скасували.