24 Канал розповідає, як ділитись враженнями про мандрівки українською та не робити при цьому помилок.
Дивіться також Не "шмель", "муравей" і "бабочка": українською ці комахи називаються геть інакше
Як говорити українською про мандри?
На носі – вихідні, весна і тепла погода, а це гарна нагода для мандрівки, подорожі чи екскурсії.
Коли ми говоримо про мандрівки, у мові часто прослизають чужі слова, хоча словники фіксують свої. Вони здаються звичними, бо довго жили поруч із нами, але насправді це росіянізми, які витісняють наші питомі назви. І навіть затяті мандрівники, розповідаючи про цікаві події, подекуди використовують росіянізми. А мова подорожей – це не лише про географію, а й про культурну пам’ять.
Тому розповідайте про мандрівку цікаво і українською:
- не путішествие – а мандрівка чи подорож,
- не чемодан – а валіза, чи навіть – куфер,
- не путьовка – а путівка,
- не заграніца – а закордон,
- не гостінніца – а готель,
- не впечатление – а враження,
- не достопримєчательность – а пам'ятка (культурна, історична, природна).
А якщо говорити про лексику походу, то й тут часто губиться автентичність. Ми чуємо росіянізми, коли маємо своє:
- не поход – а похід,
- не снаряженіє / снаряга – а спорядження / споряга,
- не палатка – а намет,
- не котєлок – а казанок / казан,
- не костер – а багаття / вогнище,
- не спічки – а сірники,
- не горєлка – а пальник,
- не пєчка-щепотніці – а пічка-трісочниця,
- не коврик – а килимок,
- не кошки – а кішки,
- не фонарік – а ліхтарик,
- не дождєвік – а дощовик,
- а на рюкзак можна сказати – і наплічник / наплечник / нарамінник / заплічник.
Як ще назвати рюкзак: дивіться відео
І звісно про транспорт – його теж називають на російський штиб:
- не самольот – а літак,
- не желєзнодорожний вокзал / ЖД – а залізниця чи двірець,
- не корабль – а корабель,
- не лодка – а човен,
- не велосіпєд – а велосипед чи навіть – ровер.
У своїх мандрівках ви можете мати компаньйонів чи зустріти випадкових "попутчиків", які теж залишаться частиною ваших спогадів. Але українською краще називати таку людину – попутник, супутник чи подорожанин.
Ці слова здаються дрібними, але саме вони творять атмосферу мандрів і визначають, чи звучить наша розповідь українською, чи суржиком. Милуйтеся краєвидами та пам'ятками, повертайтеся додому і діліться враженнями українською!