Про це у прямому ефірі 24 каналу розповів юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябченко.
Читайте також: Парламент Польщі змінив "антибандерівський закон"
"Про такі речі потрібно говорити, як з позиції практики, так і з позиції здорового глузду. Що стосується практики, ми бачимо, що поляки цього року такий закон ухвалили, тому практика є. А от щодо здорового глузду, тут я не впевнений, що певними юридичними інструментами, чи то, тим більше, політикою треба намагатися вирішити складні історичні питання. Тим більше, щодо яких дуже часто немає консенсусу навіть всередині певної країни", – розповів експерт.
Також віз зазначив, що закон, який було ухвалено польським парламентом цієї зими, складався, фактично, з двох великих частин. Перший блок стосувався повноважень інституту національної пам'яті. Тобто, які саме справи слідчо-прокурорський підрозділ інституту має розслідувати. В цій частині в закон було внесено папку, яка стосувалася так званих злочинів українських націоналістів, українських колаборантських формувань, вчинених в період 25-50-х років.
Читайте також: Дуда розповів, чому Польща не хоче покращення відносин з Росією
"Це був один блок проблеми. Це тягнуло за собою криміналізацію так званого заперечення цих злочинів. Другий блок стосувався тої проблеми, яку польські політики окреслювали, як підтримання доброго імені польського народу і Польської республіки. Цей блок якраз стосувався заперечень участі поляків, польських структур, чи то відповідальності польської держави за злочини часів Другої світової війни, зокрема, за Голокост", – підкреслив Рябченко.
По цій частині так само було передбачено певну кримінальну відповідальність.
Те, що було сьогодні (27 червня – ред.) проголосовано нижньою палатою польського парламенту, стосувалося саме другого блоку, тобто декриміналізації заперечення участі поляків, чи то відповідальності, співвідповідальності польської держави у злочинах часів Другої світової. Натомість той блок, який стосувався злочинів українських націоналістів і відповідальності за заперечення цих злочинів, він залишається, і, судячи з усього, найближчим часом польський парламент не збирається вносити в цей закон будь-які правки у цій частині,
– наголосив експерт.
За його словами, небезпека в тому, що ця норма недостатньо чітко сформульована. З того, як записано в законі, цілком не є зрозуміло, що мається на увазі під "запереченням".
"Тобто, наприклад, мова йде про те, що хтось каже, що всі українці націоналісти вчиняли злочини – це є офіційна позиція польської держави – проти цієї позиції хтось заперечує, і, формально, це тягне за собою кримінальну відповідальність, в тому числі ув'язнення або штраф. Або це, наприклад, польський дослідник висловив якусь певну тезу, яка говорить про те, що хтось вчиняв з українського підпілля якісь злочини проти польського населення, а йому опонує історик", – додав Рябченко.