До такої думки за результатами парламентського круглого столу під егідою Комітету з питань промислової політики і підприємництва дійшли голови профільних парламентських комітетів та інші небайдужі парламентарії, мери, керівники індустріальних парків, представники найбільших галузевих асоціацій і виробничих підприємств, провідні економічні експерти, в тому числі з "Великої четвірки", повідомляє Обозреватель.

"Нещодавно прийняті в першому читанні законопроекти №2554а-д і №2555-д про податкові і митні інвестиційні стимули для нових виробництв в Україні через механізм індустріальних парків передбачають мінімальний перелік преференцій, необхідних для забезпечення відродження вітчизняного виробництва", – повідомив відкриваючи захід голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.

Парламентарій наголосив, що потреба України в індустріальних парках насамперед викликана "інвестиційним голодом" в країні.

Показник прямих інвестицій на душу населення в Україні в 5-6 разів нижчий, ніж у європейських країн-сусідів, і в 12 ніж у американських. Це означає інвестиційну ізоляцію України – у нас створили"Залізну завісу" для інвестицій і "зелений коридор" для еміграції талантів з України, а має бути навпаки. Ситуацію можна виправити за допомогою такого інструменту як індустріальні парки,
– сказав він.

Як наголосила глава комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, згадані законопроекти ні в якому разі не призведуть до створення внутрішніх офшорів або дискреції податкового навантаження, адже в них міститься так багато інструментів контролю, що їх більш ніж достатньо, щоб не допустити зловживань учасниками індустріальних парків.

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Олег Кришін підкреслив, що малому та середньому бізнесу на момент початку виробництва життєво необхідно по максимуму зменшити дефіцит грошового потоку.

"Беручи ці законопроекти, ми отримуємо легальний механізм субсидування власного виробництва, який зрозумілий і партнерам в ЄС, і МВФ", – зазначив він.

"Ті, хто виступають проти створення нормального економічного середовища в Україні – злочинці. Інвестор сьогодні не бачить ніяких зовнішніх причин заходити в нашу країну – прийнятий же закон дає деякі переваги", – зазначив міський голова Тростянця, ініціатор створення ІП "Тростянець" Юрій Бова, нагадавши, що в Польщі держава повертає до 50% інвестицій, за умови створення певної кількості робочих місць, а також повністю забезпечує комунальну інфраструктуру – воду, газ, дороги.

У свою чергу, міський голова Житомира Сергій Сухомлин розповів, що в місті індустріальний парк ще не створений, але вже підписано 6 меморандумів з європейськими компаніями, дві з яких готові до переносу виробництва з Китаю.

У нас абсолютно нормальні умови для того, щоб перетворитися в складальний майданчик Європи – запустити виробництво і економіку. Якщо за 2-3 роки не створимо точки зростання економіки, однією з яких є індустріальні парки – нікому буде працювати. Тоді про цей проект можна буде забути. Перетворимося на аграрну країну – в "місто Європи", з якого будуть вивозити зерно,
– сказав він.

Як розповів голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, індустріальні парки визначені важливим інструментом залучення інвестицій в більшості регіональних стратегіях розвитку.

"При спілкуванні з інвесторами, особливо іноземними, поруч з питанням про захист інвестицій, завжди звучить наступне – про наявність підготовлених територій і стимулів, адже така практика є в багатьох країнах. Якщо дійсно хочемо поборотися за іноземний капітал, то повинні мати, що запропонувати. Тому прийняття цих законопроектів вкрай важливе. Сподівається, що ці ініціативи будуть проголосовані. Цього дійсно чекають і місцева влада, і бізнес", – сказав він.

На підтримку такої позиції виступив і перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Якщо законопроекти будуть прийняті в листопаді – отримаємо реальні інструменти залучення інвестицій в наші міста і це створить можливості для того, щоб ми не дивилися в центр з простягнутою рукою, не зустрічалися постійно в бюджетному комітеті, щоб ділити фонд регіонального розвитку, а насправді мали інструмент, який робить нас незалежними. До того ж, він дозволить органам місцевого самоврядування конкурувати на глобальній арені,
– сказав він.

Керуючий директор Horizon International Ltd, Сінгапур Пітер Стадлер, який має великий досвід допомоги урядам та інвесторам різних країн у створенні індустріальних парків запевнив, що привілеї від такого інструменту отримує малий і середній бізнес. Експерт констатував, що, на жаль, поки відсутні підстави для того, щоб радити Україні іноземним інвесторам – нам вкрай необхідно подбати про конкурентоспроможність, адже поруч та ж Польща.

Стадлер порадив створювати стимули для інвесторів сміливіше – ввести податкові канікули на 10-20 років, розгляд суперечок передати міжнародним арбітражним судам тощо.

На думку фахівця, також слід попрацювати над тим, щоб запустити ефективну маркетингову стратегію просування України в світі і створення її позитивної репутації.

Директор ВП "Біла Церква" Андрій Бринза повідомив, що 80% зустрічей з інвесторами включають дискусію про податкові пільги в Україні.

Вони добре знають ринок центрально-східної Європи, де діють різні як податкові, так і фінансові стимули. Коли ми порівнюємо Україну з Польщею, то повинні розуміти, що крім податків ми неконкурентні і в кредитуванні – всього близько 5% – 10% компаній можуть задовольнити вимоги ЄБРР, МФК. Ми повинні зробити Україну конкурентоспроможною з точки зору іноземного інвестора,
– сказав він.

"Щоб вивести Україну з економічного колапсу в найкоротші терміни слід, перш за все, зайнятися реанімацією промисловості та пошуком шляхів залучення інвесторів. Одним із драйверів, які допоможуть підняти економіку є індустріальні парки", – переконаний заступник голови Ділової ради Туреччини з Україною Расим Бекмезджі.

"До цього обов'язково слід додати конкурентні преференції. Це повинна бути зона, де інвестор відчує себе максимально захищеним від реалій України. Це важливий, але лише перший крок на шляху складної реформи, який вже пройшли багаті держави. Якщо хочемо досягти їх рівня – повинні пройти по цій же дорозі", – сказав він.

Українська Бізнес Асоціація розглядає індустріальні парки як стартер економічної машини України. Про це повідомив президент УПА організації Володимир Чеповий.

Ми заснували нову прогресивну модель регіонального розвитку Черкаської області, яка буде ключем до цього стартеру. Команда, яка працює над цією моделлю, бачить перспективу створення кілька індустріальних парків в цьому регіоні,
– повідомив він.

Член наглядової ради ПрАТ "Єврокар", директор ТОВ "Сезпарксервіс" Володимир Панов же заявив, що питання індустріальних парків в Україні потрібно ставити радикально.

"Україні потрібні прямі іноземні інвестиції чи ні, якщо так, то негайно потрібно створювати умови, інакше ж будемо вічно відстає країною. Нам потрібен закон про індустріальні парки. Це лише натяк Європі, що ми повертаємося до інвестора", – сказав він.

Надалі слід розглянути можливість розвитку депресивних регіонів, адже індустріальні парки використовують в інших країнах і для того, щоб розвивати території,
– повідомив директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк.

Крім того, на його думку, в політиці індустріального стимулювання, яка зараз проводить дуже важливий синергетичний ефект – варто додатково забезпечувати розвиток базової інфраструктури, спрощення процедури підключення до мережі і процедури надання землі.

Директор Науково-дослідного інституту фінансового права Дмитро Серебрянський резюмував, що стимулювання економічної активності бізнесу можливо за рахунок використання інструментів монетарної і фіскальної політики. Разом з тим, в Україні перші абсолютно не працюють в цих цілях. Серед фіскальних же інструментів одним з найдієвіших можна вважати механізм індустріальних парків.

Нагадаємо, з усього арсеналу стимулів, що успішно використовують в світовій практиці індустріалізації економіки, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення, збалансованого регіонального розвитку, підтримки місцевих виробників, сприяння малому і середньому підприємництву, пакет законопроектів №2554а-д і №2555-д передбачає: звільнення на 5 років від податку на прибуток і на наступні 5 років половинна ставка і тільки за умови реінвестування цих коштів в розвиток виробництва; звільнення від ввізного мита на обладнання і устаткування для облаштування та здійснення господарської діяльності в межах ІП; 5 розстрочку на років імпортного ПДВ на виробниче обладнання та устаткування для облаштування та здійснення господарської діяльності в межах ІП; можливість отримання фіскальних стимулів з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою державної або комунальної форми власності, на якій створено ІП, за рішенням місцевої влади.