За чотири роки україно-російської війни більше сотні кремлівських регулярних військових підрозділів потоптали український суверенітет. Хоч і намагалися залишатися інкогніто, їх усе одно ідентифікують разом із зброєю, якої в Україні ніколи не було.
Читайте також: "Їхтамнєти" Путіна, що воювали у Сирії та на Донбасі, висунули вимоги владі РФ
"Ідентифікували 44 новітніх зразки їхніх озброєнь, які виробляються тільки в Росії. Один із таких прикладів – це фіксування однієї військової частини, яка просто засвітила новітній безпілотний літальний апарат, який має назву "Гранат-1". Вони перебувають на озброєнні тільки в деяких частинах Дальносхіднього військового округу", – зазначив речник міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Михайло Макарук.
І на п'ятому році війни в Росії раптово з'являються Укази президента Путіна про присвоєння російським же військовим підрозділам почесних назв. Із однаковим формулюванням: "В целях сохранения славных воинских исторических традиций, воспитания военнослужащих в духе преданности Отечеству и верности воинскому долгу".
І цими указами чотири підрозділи тепер носять назви зокрема українських міст: 6 танковий полк – Львівський, 163-тій – Ніжинський, 68 – Житомирсько-Берлінський і 933 зенітно-ракетний полк – Верхньодніпровський. Українські військові вважають це черговим зазіханням агресора на територію і привласненням чужої історії.
Немає перемог сучасних, тому вони звертаються до якихось подій далекого минулого. Пов'язуючи себе з радянською армією, Росія переймає на себе всі злочини радянської армії. Всі окупації, які здійснила радянська армія,
– переконаний представник Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ Віктор Шидлюх.
В інших указах згадують міста у Білорусі та Польщі. Ці документи – чергове звернення до часів Другої світової і радянської історії. Це загравання із ностальгією за СРСР всередині країни, вважають дослідники. Та й альтернатив у російської влади небагато.
У Росії в принципі дуже важко підібрати інші якісь історичні події, історичні місця, історичні персоналії, які можна було б присвоїти військовим частинам в себе. Вона для себе ще досі не визначилась, як ставитись до таких подій, наприклад, як Російська імперія,
– сказав представник Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик.
Разом з тим Україна від радянщини, принаймні у присвоєнні назв військовим підрозділам, відходить. А історії вистачить на всіх.
Галицько-волинське князівство, потім козаччина, потім Гетьманщина і період визвольних змагань Української революції 1917-21 років. Тобто це логічно, ми не зазіхаємо на чужі території,
– наголосив представник Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик.
Три механізованих бригади вже отримали історичні назви. 72-га – ім. Чорних запорожців, 24-та – ім. Короля Данила, а 93 бригада – Холодний Яр. З часом почесні назви отримає кожен підрозділ. І їх не будуть приховувати, як це роблять російські регулярні війська на Сході.