Ілюзія життєдіяльності․ У якому стані перебувають кораблі російських ВМС – документи
.
Коли історики досліджуватимуть причини ганебної поразки Росії у морі, вони, без сумніву, зламають сотні списів при спробах пояснити, нащо росіяни робили величезну ставку на свої розпіарені угруповання кораблів. Йшли у бій, в якому неможливо виграти. Адже плани країни-терористки настільки не корелювалися із заявленими технічними характеристиками суден, із наявними можливостями при грі у довгу, що й розраховувати їм не було на що.
Станом на кінець березня 2024-го, всього лише за 2 роки повномасштабної війни, весь світ вже остаточно побачив, що російський ВПК є неймовірно слабким у порівнянні з аналогами просунутих країн. Картонна "Армата", що ніколи не з'явиться на фронті, ППО, що відбиває всі ракетно-безпілотні атаки нафтобазами та аеродромами, погано обслужені літаки й ракети, двигуни яких не запускаються.
Росія виявилася країною потьомкінських сіл із (як би контроверсійно це не звучало) потужною лише за рахунок великої кількості людей і чугунія армією. Коли воєнні злочинці не можуть використати свою чисельну перевагу, протистояння закінчуються настільки ганебно, що з далекого бункера стає чутно виття колись впевненого у собі фюрера. Найбільш очевидним це стає під час аналізу стану російських ВМС. Причому йдеться не лише про Чорноморську флотилію, яка зазнає шалених втрат у битві з супротивником, що практично не має морської компоненти, але й про Північний, Балтійський та Тихоокеанський флоти із їх наявним лише на папері авіаносцем "Адмірал Кузнецов" й есмінцем "Напористий" із православним похідним храмом на борту.
Кожен малий ракетний корабель, сторожовий катер, фрегат чи крейсер, що пройшов модернізацію, у Росії називають "новітнім та непотоплюваним", однак лише до зустрічі з морським дроном Magura v5 чи ПКР "Нептун". Втім, справа навіть не в тому, що загарбники через декілька років війни цілком можуть не бути представленими у Чорному та Азовському морях, а в тому, що один з найважливіших компонентів російської тріади має купу пробоїн навіть без якоїсь участі у бойових діях. Судноремонтні заводи, проєктно-конструкторські бюро та купа підприємств, що займаються виготовленням виробів для ВМС країни-терористки, банально не можуть створити критичні вузли на заміну іноземним західним. При цьому майже всі китайські вироби, а також елементи російського виробництва, які використовують, є настільки неякісними, що казати про якусь морську велич Москви взагалі неможливо. Деякі кораблі перебувають на ремонті значно довше, ніж на воді, а певні проєкти, що будуються, можна було сміливо назвати мертвонародженими ще років 10 тому.
Які критичні проблеми мають російські флоти, чому вони приречені на занепад і забуття, читайте у матеріалі 24 Каналу, що ґрунтуються на документах групи хактивістів "Кібер Спротив".
Паперові успіхи судномодельного гуртка
Під час глобального переозброєння російської армії, Путін і його поплічники вкладали трильйони рублів у модернізацію своєї морської компоненти. Чверть від виділених на 2011 – 2020 роки на розвиток засобів для вбивства коштів було спрямовано саме на ВМФ. Згідно із задумами вищого військово-політичного командування, профільні інженери мали б вирішити цілу низку проблемних питань: відмовитися від використання іноземної продукції, здійснити якісний стрибок у допоміжному обладнанні, а також побудувати понад 100 бойових кораблів різних класів. Із кожним пунктом амбітної програми росіяни зазнали фіаско.
Звісно, їм вдалося так чи інакше спустити на воду низку дизель-електричних підводних човнів, ракетно-артилерійських кораблів, фрегатів, корветів, патрульних катерів та ВДК, проте їх характеристики виявилися геть не такими, як очікувалося, а чимало проєктів перетворилися у довгобуди. Пускові розпіарених Кремлем ракет "Калібр" виявилися непридатними для постійного використання, а корабельні енегретичні установки й взагалі показали себе настільки ж надійними, як санкції країн Заходу. За великим рахунком, нікчемними були й майже всі вітчизняні елементи, що були встановлені на військові судна Росії у рамках модернізації чи будівництва. Особливо це стосується часів після початку агресії щодо України, коли загарбники прискорили імпортозаміщення й принаймні частково втратили можливість купляти найкращі американські та європейські вироби.
Загострювалися під час "великого переозброєння" й інші хронічні проблеми російської суднобудівної промисловості. Як-от відсутність нормальної кооперації з розробниками сухопутних систем, а також бажання керівництва просувати нові комплекси на серійні кораблі без довготривалих відпрацювань на стендах.
Аби швидше заявити про появу чергового "аналоговнєтного" чогось, росіяни часто нехтували дослідженнями та випробовуваннями. То ж на паперах під час підготовки до великої війни всі їх флоти виглядали Колосами, здатними нагодувати крабів екіпажем крейсера "Москва", перетворити весь світ у труху та засипати ядерним попелом Вашингтон. Хоча насправді виявилися, як каже експерт Олександр Коваленко, судномодельними гуртками.
Хотіли залякати світ, але стали посміховиськами
Здійснивши масштабне переозброєння всіх своїх флотів, росіяни вкрай жваво розкручували пропагандистську махину по всьому світу. Мовляв, їх морські угруповання є надпотужними, здатними знищувати ударні групи ворогів за тисячі кілометрів, стирати цілі міста, висаджувати десант куди завгодно. Продемонструвати міць своїх ВМС Путін хотів в лютому-березні 2022 року під час атак. Не лише через те, що дуже хотів захопити й знищити Україну, а ще й тому, що показувати м'язи зручно, коли противник заздалегідь не має засобів для ефективного опору.
Згідно з задумами окупантів, купа носіїв "Калібрів" – малі ракетні катери, протичовнові та протидиверсійні судна, фрегати та сторожові кораблі мали б вкрай швидко впоратися з дуже невеликим за чисельністю флотом України, після чого вся ця ординська армада мала б вирушити до Одеси. А далі за розкладом – фільтраційні табори, катування, святкові салюти й показові розстріли.
Так, у лютому 2022-го росіяни відправляли невеличкі групи смертників для пошуку місць, які підходять для висадки десанту неподалік від Коблевого. Згодом були спроби "прощупати місцевість" біля Дунаю. Однак ніхто з таких розвідників назад не повертався, а численні загони загарбників, що мали б вийти до обласного центру з боку Миколаєва, були зупинені спротивом Сил оборони. Особливого сенсу прориватися через мінні загородження й берегові ракетні системи заради висадки кількох сотень піхотинців росіянам не було. Воєнним злочинцям не залишалося нічого, крім як блокувати Україні вихід до моря, але й тут щось пішло не так. Знищення флагмана Чорноморського флоту ракетами "Нептун" вкупі з подальшим звільненням острова Зміїний змусили росіян надовго відмовитися від своїх планів. Тим паче союзники передали Ненці "Гарпуни".
Фактичну крапку в історії з нездатністю Росії з її "найпотужнішим флотом" взяти під контроль північно-західну частину Чорного моря поставили безекіпажні катери-камікадзе. Морські дрони, оператори яких влаштували окупантам систематичне переселення на дно, змусили флотилію спочатку прибитися до Севастополя, а згодом й взагалі накивати п'ятами до Новоросійська й не тільки. Такий собі вийшов залякувальний похід із від'ємним наступом.
За словами представника ГУР МО Андрія Черняка в коментарі 24 Каналу, деградація російської морської компоненти напряму пов'язана з суїцидальним нападом на Україну.
Ми усі стали свідками серії вдалих атак Сил безпеки і оборони України з використанням безпілотних морських дронів та ракетного озброєння, внаслідок яких було знищено низку військових суден Чорноморського флоту РФ. Тож Росія ховає залишки свого флоту у Новоросійську або в Очамчире в окупованій Абхазії. Зараз у бухті тимчасово окупованого Севастополя перебуває лише один малий ракетний корабель держави-агресорки. Усі інші судна Росія сховала якомога далі від Криму,
– каже Черняк.
20 поломок на 10 катерів
Втім, відверті морські поразки у війні з Україною – далеко не єдина проблема, з якою зіштовхуються ВМС Росії. Справжнім бичем для путінських корабликів стали постійні несправності. Через виходи з ладу двигунів, деякі судна вимушені стояти на приколі більше часу, аніж перебувати у відкритій воді.
Згідно з листом, відправленим директором компанії "Морские пропульсивные системы", що займається виробництвом і поставками дизель-генераторів для флоту Сергієм Сумкіним начальнику 243 військового представництва Росії Юрію Павленку, всього лише за 8 місяців 2023 року на кораблях країни-терористки сталося 66 аварій, пов'язаних із виходом з ладу двигунів чи дизельних генераторів.
Конструкції настільки надійні, що перелік рекламацій за неповний рік займає аж 11 листів / Фото 24 Каналу
На деяких катерах новітнього проєкту 21631 "Буян М", яких, згідно з відкритими даними побудували всього 10, зафіксували аж 20 випадків поломок. Що не дивно, з урахуванням того, що під час будівництва "найдосконаліших кораблів-вбивць" росіяни прийняли рішення відмовитися від V-16-циліндрових двигунів 16V4000M90 німецької компанії MTU на користь V-4 -20 турбованих CHD622V20 Henan Diesel Engine Industry Company з КНР. Такий от китайський тюнінг.
Вдвічі приємніше, що йдеться саме про ракетні кораблі Чорноморської флотилії та Балтійського флоту, оснащені пусковими для "Калібрів".
Китайські двигуни чомусь виявилися геть неякісними / Фото 24 Каналу
Більше за всіх ламався корабель "Град", який начебто не брав участь у війні проти України, оскільки активно боровся з умовними ворогами.
Можливо, для відпрацювання стрільб корабель тягнули буксирами / Скриншот із Google
До "Морских пропульсивных систем" з січня по серпень 2023 року надійшло аж 12 рекламацій щодо несправностей цього судна. То у нього редуктори у двигуні з ладу вийдуть, то напруга скакне. А то й взагалі пропадає тиск охолоджувальної рідини чи з насоса забірної води плескає фонтан (мабуть, у рамках підготовки до дня ПДВ).
"Град". Історія хвороби безнадійного "пацієнта" / Фото 24 Каналу
До того ж не можна сказати, що російські інженери постійно зіштовхувалися з однаковими несправностями, які б вони були не здатні полагодити. За допомогою підручних матеріалів вони так чи інакше повертали судно до життя. Проте миттєво ламалися наступні частини двигуна або інших систем.
Простіше було б затопити / Фото 24 Каналу
Не менше від криворукості російських і китайських фахівців страждали й кораблі цього ж проєкту "Вишній волочок", "Орєхово-Зуєво" та, мабуть, названий на честь майбутніх перемог РДК, "Грайворон". Ці ракетні судна вже брали безпосередню участь в обстрілах цивільної інфраструктури України.
Так от у 2023 році ці "Буяни М" стабільно заїжджали у доки через величезну низку різноманітних несправностей.
Як корабель назвеш… / Фото 24 Каналу
Звісно, поломки двигунів на ракетних кораблях навряд можна пов'язувати з тим, що росіяни пішли на довгу перерву з обстрілами України "Калібрами". Проте у ГУР не виключають, що в окремих випадках на застосування цих ракет можуть впливати технічні проблеми з ракетоносіями.
Якщо вже говорити про перелік факторів в цьому контексті, то, схоже, що серйозніший вплив має страх екіпажів російських кораблів перебувати на бойовому чергування в акваторії Чорного моря через загрозу бути знищеним зграєю українських морських ударних дронів,
– зазначив Черняк.
Проте відносне затишшя з обстрілами 3М14Т та аналогами передусім пов'язане з накопиченням боєприпасів. Згідно з оцінками розвідки, наразі воєнні злочинці мають щонайменше 260 готових до застосування крилатих ракет "Калібр".
Дуже страждав від постійних поломок і корвет "Сергій Котов", але його пекельні борошна закінчили з гуманістичних міркувань бійці спецпідрозділу ГУР МО Group 13.
Прийнятий на озброєння 30 липня 2022 року, ремонтований у лютому та травні 2023-го, потоплений 5 березня 2024 / Фото 24 Каналу
Неодноразово ламалися двигуни й таких терористичних кораблів, як "Василій Биков", "Дмитро Рогачов", "Грачонок" й багато інших. Зокрема і єдиний, що стоїть на озброєнні, криголам "Ілля Муромець", який з невідомих причин став некерованим.
"Іллю Муромця", судячи з усього, досі не полагодили / Фото 24 Каналу
Шість разів ламався й "колега" криголама по "Північному флоту" гідрографічний корабель "Олександр Макорта". У нього серед інших несправностей ще й виходив з ладу гребний гвинт, що відповідає за рух вперед та назад. Як росіяни розв'язали цю проблему, невідомо, проте якби до нього просто причепили буксир, було б точно більш надійно. А ще могли б встановити "Макорту" на палубу "Муромця" – вийшов би справжній аналоговнєтний гідрографічний криголам.
В "Олександра Макорти" щось не так із рухом / Фото 24 Каналу
То ж із силовими агрегатами у російських військово-морських сил справи йдуть не дуже. При чому проблема системна та навряд розв'язувана.
Як пояснив у коментарі 24 Каналу капітан 1 рангу та ексзаступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко, російські дизель-генератори ДГА-280, якими оснащено чимало нових російських кораблів, як і БГ-320М, є вкрай ненадійними. Те саме стосується й головних двигунів CHD-622-V2. Проте якось покращити власне виробництво або замінити агрегати на якісь західні воєнні злочинці не зможуть. То ж їм залишається лише деградувати.
Західні компанії підтримують живучість російського флоту
За словами представника ГУР Андрія Черняка, росіяни мають неабиякі проблеми з будівництвом, ремонтом та обслуговуванням військових кораблів, адже структура чи не кожного судна містить десятки деталей іноземного виробництва, зокрема й таких важливих як генератори, двигуни чи вузли електроніки. Після початку війни у 2014-му росіяни зіштовхнулися з не дуже серйозними труднощами, тож їм довелося створювати фірми-прокладки та інші механізми для обходу санкцій.
Отож повномасштабну агресію злочинці зустріли, маючи певний досвід і деяку базу компаній-посередниць.
Ми бачимо, що й після повномасштабного вторгнення Росії є фірми на Заході, які не цураються користуватись створеними Москвою обхідними шляхами та допомагати агресору кувати свою смертоносну зброю, підтримувати живучість того самого військового флоту. Проте поломки обладнання, зокрема й критично важливого, на російських військових кораблях трапляються дедалі частіше. То двигуни барахлять, то напруга скаче, то датчики горять чи патрубки тріщать. Але на Росії, правду кажучи, і нормальний патрубок виготовити не так вже й просто, не кажучи вже про щось складніше і технологічніше. Тож, звісно, розв'язати проблеми з ремонтом і обслуговуванням бойових кораблів агресору стає дедалі важче,
– пояснює представник ГУР МО.
Без України нікуди
Ідею росіян нападати на своїх сусідів, почати найкривавішу війну у Європі з часів Другої світової, а паралельно з цим переозброюватися аж ніяк не можна назвати здоровою. Хоча б тому, що перед початком агресії проти України та потрапляння під санкції, Росія взагалі не порахувала, від скількох проєктів їй доведеться відмовитися без західних поставок. Звісно, Путін сподівався, що весь світ продовжить допомагати йому озброюватись в обмін на нафту і криваві долари, однак одна справа – сірий імпорт мікропроцесорів, а зовсім інша – величезні вузли військових кораблів.
Подекуди вийшло, як з авіацією: напавши на нашу державу, Росія опинилася без можливості регулярно купляти унікальне обладнання виробництва "Мотор Січ". І хоча в цьому питанні окупанти покладалися на зрадника Богуслаєва, з обслуговуванням гелікоптерів та літаків у них виникли дуже серйозні проблеми.
У морській компоненті загарбники багато в чому спиралися на продукцію компаній із Миколаєва, Херсона та Києва. Проте той факт, що Москва буде позбавлена важливих для своїх кораблів елементів, аж ніяк не змусив Кремль відмовитися ані від агресії, ані від намірів будувати судна з використанням цих агрегатів.
Наприклад, великі десантні кораблі проєкту 11711, яких Росія хоче побудувати цілих 6 штук. На жаль, терористи стягнули спустити на воду й поставити на озброєння два таких ВДК – "Іван Грен" та "Петро Моргунов" (вони, до речі, були пригнані злочинцями з Північного флоту до Чорного моря для участі у війні). Ще 2 судна перебувають у процесі будівництва, проте навряд росіяни зможуть реалізувати ці проєкти, не кажучи взагалі про 2 навіть не закладені кораблі. Так от, лише у 2023 році керівники російських ВМС перейнялись підрахунками, скільки ж деталей іноземного виробництва є на цих ВДК. Виявляється, багато, та ще й українських.
Деталі іноземного виробництва, вписані у конструкторську документацію "Івана Грена" / Фото 24 Каналу
На "Петрі Моргунові" навіть посудомийка імпортна. Не кажучи вже про установку оброблення стічних вод. Втім, їх заміна точно не є проблемою для російських моряків. Завжди можна відмовитися від такої розкоші, проявити кмітливість й помити брудні виделки цими самими водами. Тільки перед цим треба замовити молитву в патріарха Кіріла.
Понад 40 деталей іноземного виробництва – далеко не повний перелік для проєктів 11711 / Фото 24 Каналу
Чи будуть замінювати всі ці компоненти? Якщо Росія вирішить дійсно знайти аналоги, на думку Андрія Риженка, їй це не вдасться зробити без втрати якості. То ж, цілком ймовірно, що путінські поплічники будуть намагатися купити іноземні вироби через треті країни, а не шукатимуть альтернативи. Як це вони роблять у випадку з дослідницьким судном "Академік Агеєв".
Росіяни закупляються на майбутнє
У той момент, коли Путін розповідає плебсу про необхідність загинути у війні із Заходом, коли високопосадовці звітують про повне імпортозаміщення, у міноборони намагаються якомога швидше закупитися іноземними компонентами для підтримки деяких кораблів у робочому стані. Так, у 2023-му росіяни почали посилено займатися закупівлею запасів для можливих ремонтів корабля проєкту 16450.
Проблема злочинців полягала у тому, що "Академік Агеєв" був практично повністю створений з іноземних компонентів. Коли корабель ще тільки будували, російські фахівці визнали, що нічого власного, крім корпусу, поставити на борт вони не зможуть. То ж для того, аби судно мало змогу "досліджувати океани", цілому заступнику міністра ще у 2016 році довелося дозволити використовувати продукцію "клятих капіталістів".
Щоб використовувати на гідрографічному судні іноземні компоненти, знадобилося рішення самого заступника Шойгу / Фото 24 Каналу
Чому "Академік Агєєв" настільки важливий для росіян, що під нього ледве не закони переписують? Все просто. Корабель, який, як каже Москва, займається дуже мирними справами, насправді є виключно диверсійним судном.
Океанографічне судно проєкту 16450 спроєктували для головного управління глибоководних досліджень міністерства оборони Росії. Ця організація є найсекретнішою в російській оборонці. Вони займаються диверсійними роботами: занурюються на глибину до 6 кілометрів, перерізають кабелі тощо. До речі, підривали "Північні потоки", судячи з усього, їх фахівці. У цього управління є ціла база на Північному флоті, кілька підводних човнів, тобто дуже розвинута шпигунська організація,
– зазначив Риженко.
Фактично ж "Агєєв" виконує пошукову-дослідницьку функцію: за допомогою спеціального обладнання російські вбивці у халатах вчених визначають, де саме треба перерізати чи підривати, збирають інформацію про місцеперебування "ворожих" кораблів тощо.
Саме через це корабель і будували дуже швидко, і, зрозуміло, використовували при цьому дуже технологічні деталі аж ніяк не російського виробництва. То ж не просто так росіяни перейнялися питанням створення запасів деталей комплектування.
У перелік для придбання потрапили понад 100 позицій американського, французького, німецького, данського виробництва. Чи вдалося їм це зробити у повному обсязі, невідомо, проте напевно якийсь успіх у процесі закупівлі вони мали. Хіба західні виробники відмовляться продати росіянам щось для, скажімо, знищення власної ж критичної інфраструктури?
Проєкт 16450 без західних компонентів був би просто купою металу / Фото 24 Каналу
У документах АТ "Северное ПКБ" вказано, що організацією закупівлі іноземних деталей для створення запасів має займатися підсанкційне товариство "Ленінградський суднобудівний завод "Пелла".
Проблема для росіян полягає в тому, що замінити все необхідне обладнання без втрати якості їм буде дуже складно. Вони спроєктували судно так, що там стоять головні двигуни та дизель-генератори компанії MEN, різне корабельне обладнання від Desmi, Herboner та інших фірм. Словом, там немає нічого російського. Тож вони й ламають голову, як замінити оці складові та механізми. Думаю, зробити це буде дуже важко і тієї якості, на яку вони розраховували, звичайно не буде. Це добре, тому що це судно точно будуть застосовувати по всій земної кулі для шпигунства та диверсійних робіт,
– наголосив Риженко.
Росія не має перспектив у морі
То ж, як бачимо, усі флоти країни-терористки зіштовхнулися з чималою низкою критичних проблем. Тут і відсутність вільного доступу до іноземних агрегатів, і деградація власного виробництва, і неможливість замінити потрібні деталі хоч скільки-небудь якісними.
Росіяни виявилися майже повністю позбавленими можливості будувати нові кораблі з сучасними тактико-технічними характеристиками, отримали значне ускладнення з обслуговуванням суден своїх ВМС. Втім, особливо ніякого сенсу у продовженні терміну служби кораблів для Росії нема. Річ у тім, що Балтійське море фактично стало внутрішнім водним простором НАТО, а рештки чорноморської флотилії разом із перекинутими туди кораблями з інших угруповань систематично добивають Сили оборони України. У Тихоокеанського флоту інша проблема: незабаром там може не залишитись моряків, бо їх у промислових масштабах використовують як одноразову піхоту у Донецькій та Запорізькій областях.
Тож реальність є такою, що років через 10 у Кремля дійсно може залишитись суцільний парк зламаних суден. І хіба десь в Арктиці безконтрольно дрейфуватиме "Ілля Муромець" із встановленим на палубу "Олександром Макортою".