Складається небезпечна тенденція і замкнуте коло: поки європейські партнери України обговорюють, як залучити США і оформити модель введення миротворчого контингенту лише після гіпотетичного політичного врегулювання і припинення вогню, росіяни свідомо саботують переговорний процес, спрямовано затягуючи військову кампанію. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Зауважте Що потрібно для перемоги над Росією і чому це роблять навіть самі росіяни
В інтересах Емануеля Макрона, щоб "коаліція охочих" не перетворювалась на формальний майданчик демонстрації ритуальної політичної волі, а розвивалась як повноцінний центр міжнародної політики, що забезпечує лідерські позиції Франції.
Санкції проти російської економіки і матеріальна підтримка України відіграють важливу роль, але їхнє практичне втілення відбувається в інших форматах, а ексклюзивна роль "коаліції охочих" полягає в підтримці діалогу і обговорень потенційного введення миротворчого контингенту. Проте лідерські амбіції Макрона потребують дещо більшого і створення нового практичного імпульсу в роботі формату.
Виглядає так, що потенційні рішення французький президент може знайти у французькому парламенті.
Повернення до ідеї закриття повітряного простору над Україною
16 лютого 2026 року у Національній асамблеї Франції зареєстрували проєкт резолюції про необхідність часткового закриття повітряного простору над Україною №2481.
Подібний крок виступає своєрідним поверненням до ініціативи "Sky Shield for Ukraine", яка обговорювалась на високому рівні з початком російського повномасштабного вторгнення, але поставлена на паузу через відсутність достатньої рішучості з боку європейських лідерів.
І ось у Франції вона отримує "нове життя" на політичному рівні і в рамках експертних обговорень.
Зміст ідеї полягає у тому, що проєкт "Sky Shield" можливо реалізувати без рішення на рівні НАТО, а обмежитись політичною волею і можливостями Франції із залученням інших потенційних учасників ініціативи.
Своєю рішучістю Франція мала б переступити ще одну "червону лінію" в підтримці України, але з поміркованими ризиками.
Французькі збройні сили могли б забезпечувати захист стратегічних енергетичних об'єктів і цивільної інфраструктури на безпечній відстані від лінії фронту. Мандат їхньої діяльності обмежувався би збиттям російських повітряних цілей – ракет чи дронів – але, не передбачатиме можливість прямого ураження російських військових.
За оцінками французьких прихильників такої ідеї, подібна форма реалізації дозволила б уникнути прямої конфронтації, оскільки не допускала б залучення у повноцінні бойові дії, а лише забезпечувала б гуманітарну місію із захисту цивільної інфраструктури.
Чи готова Франція до збиття російських ракет?
Технічні можливості для практичного втілення цієї ініціативи наявні, але реальні рішення потребують рішучості з боку Макрона.
Також показовим виступатиме подальший розгляд резолюції на парламентському рівні, оскільки її успішне голосування може створити реальне "вікно можливостей" і дати старт перетину ще однієї умовної "червоної лінії" в підтримці України. Хоча поки подібний сценарій важко уявити, але й раніше були значні сумніви з боку західних партнерів щодо надання Україні винищувачів чи іншої важкої техніки.
Цікаво, що паралельно французьку видання Le Monde опублікувало звернення дев'яти українських парламентарів, серед яких керівник комітету з міжнародних відносин Олександр Мережко, представники фракції "Слуга народу" Олег Дунда, Віталій Безгіна та інші. У ньому є заклики до рішучих дій Франції, де одним з елементів виступає саме реалізація ініціативи щодо частково закриття повітряного простору над Україною.
Навіть Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю BBC відзначив, що авіація партнерів могла б збивати повітряні цілі над українською територією.
Підняття цієї теми до практичних обговорень в рамках "коаліції охочих" і реальна підготовка до захисту цивільної інфраструктури у визначених регіонах силами європейських партнерів ще до припинення війни – стала б фундаментальним політичним кроком і для Макрона, що точно забезпечить реалізацію лідерських амбіцій. "Коаліція охочих" виступала б центром координації такої ініціативи, збільшуючи власний політичний статус.
Безумовно, такий крок змінюватиме правила гри у війні і в переговорному процесі. Однак, чи готове французьке керівництво до таких радикальних кроків?
Попередню відповідь можна буде отримати незабаром, і залежатиме вона від розгляду зареєстрованої у Національній асамблеї Франції резолюції.
Також варто зважати і на те, що поступово добігатиме закінчення каденція самого Макрона. Вже через рік будуть президентські вибори, де він не зможе балотуватись, тому "вікно можливостей" для ухвалення таких рішучих ініціатив не таке тривале, що змушуватиме французького президента визначитись у стислі терміни. Якщо війна не закінчиться до весни 2027 року, то залишатиметься відкритим питання, чи продовжуватиме новий президент політичну лінію Макрона щодо "коаліції охочих".
Ймовірно, французький президент зацікавлений у тому, щоб результати роботи створеного ним формату були вже зараз, поки він перебуває у президентському кріслі.