Під час великого мітингу "Національних дружин" в Києві Фукса на плакатах ставили в один ряд з екс-заступником секретаря РНБО Олегом Гладковським, депутатом Олександром Грановським, і одним з авторів #Сітки підкупу виборців Сергієм Березенком. Чи не занадто гучне звинувачення? Ми зібрали найгучніші схеми, в яких замішаний Фукс, щоб оцінити масштаби його згубного впливу на українську економіку і політику.

Павло Фукс не приховує, що спеціалізується на скупці боргів підприємств в Україні. Однак як процес покупки, так і процес подальшого "віджимання" грошей, за дивним збігом обставин, супроводжують "правильна" організація конкурсів з продажу, де покупець визначається наперед і "правильні" рішення судів. Навіть якщо до цього підприємство і його борги особливо нікого не цікавили, Феміда не була настільки однозначна в суперечці і змагальність учасників зберігалася, то відразу після отримання Фуксом прав на нього, суди різко стають на бік олігарха. Ось найбільш одіозні угоди, проекти і скандали, в яких брав участь Фукс за останні 4 роки з моменту його переїзду з Росії в Україну.

1. Господар київського метро

Перший гучний скандал, пов'язаний з ім'ям Фукса – це покупка корпоративних прав компанії "Укррослізинг", яка ще за часів Януковича надала в лізинг вагони Київського метрополітену. Коли підприємець купив цю компанію, то через суд зумів "розігнати" розмір боргу Київського метро з 300 млн грн до 2 млрд грн.

Ключове рішення було прийнято безпосередньо суддею Київського господарського суду – Вадимом Босим, ​​і саме ним в підсумку було затверджено мирову угоду, що фіксує збільшення заборгованості і безумовне зобов'язання метрополітену її оплатити.

В результаті, після цього тарифи на проїзд у столичній підземці були збільшені на 60%. Це додаткові 3 грн і направляються з кишень киян і гостей столиці в кишені Фукса.

Нещодавно Фукс заявив, що продав проект австро-угорському інвестиційному фонду і більше не заробляє на киянах. Однак, насправді він просто перейменував компанію "Укррослізинг" і використовував нове благозвучну назву "Австро-Угорська лізингова компанія", засновник компанії залишився колишнім – "Укррослізинг Сайпрус Лімітед".

Кінцевим же власником цієї кіпрської офшорки до 21.01.19 значився безпосередньо Павло Фукс і тільки потім він переуступив це "успішне" підприємство австрійському громадянинові Ешнеру Уве.

Цікаво, скільки склала сума угоди і скільки податків було сплачено в український і кіпрський бюджет з цієї успішної рейдерської-судової операції, в результаті якої за найскромнішими підрахунками збиток громаді Києва склав близько 1,7 млрд грн.

2. Безкоштовні кубометри газу

Нафтогазовидобувна компанія "Голден Деррік" за часів Віктора Януковича належала частково структурам міністра енергетики Едуарда Ставицького, частково – державі. Після втечі "сім'ї" активи – а це, крім діючих нафтогазових родовищ і виробничих майданчиків, ще кілька десятків ліцензій, в тому числі і на розробку найбільшого в країні Сахалінського родовища в Харківській області – чудесним чином замість повернення в державну власність перекочували до пана Фукси.

Їх, а також нові ліцензії, які без конкурсу і без грошей видав Полтавська обласна рада, "тихим сапом" переоформив на свої структури Павло Фукс, перейменувавши існуючу "стару" компанію в нове європейське обличчя – "Іст Юроп Петролеум". Дальше більше. НАК "Надра України", яка володіла 30% часткою в цій компанії, без конкурсу і відкритого продажу відмовляється від своєї частки в прибутковій нафтовидобувній компанії – несучи прямі втрати для України на користь "щасливого" комерсанта. А тим часом тарифи на газ збільшилися за останні роки 5 років більше ніж у 8 разів.

3. Легалізація та привласнення грошей Януковича

Цю історію світу повідала катарська телекомпанія Al Jazeera. За її даними, побіжний російський олігарх Павло Фукс разом з народним депутатом і газовим олігархом Олександром Онищенком придбали у структур Сергія Курченка кіпрську компанію Quickpace Limited. Покупка обійшлася в $ 30 млн, у той час як ключовим активом компанії були заморожені на її рахунках $ 160 млн в державних облігаціях України і в грошових коштах.

У разі, якщо покупцям вдасться "розморозити" активи (які повинні були б в такому випадку піти до держбюджету України) – їх заробіток міг би скласти $ 130 млн.

Сам Фукс спростовує факт угоди. Проте, він кілька разів ходив на допити з цього приводу в Генпрокуратуру. І доля цих коштів досі покрита "таємницею слідства". Тим більше, що є інформація що в грудні 2018 року, як повідомляли ЗМІ, арешти були зняті саме з цих рахунків. Тобто операція все-таки завершилася очікуваним успіхом, вірніше зі збитками для України в розмірі понад 4 млрд грн.

4. Бізнес по-сусідськи

У 2017 році Фукс обзавівся ділянкою землі на Рибальському острові, який, крім фінансової цінності, знаходився поруч з корисними сусідами. Неподалік розташований клуб Петра Порошенко "5 елемент" і житловий комплекс "Rybalsky". Крім власне основної бізнес ідеї – будівництва багато функціонального бізнес-центру на подобу "Москва-Сіті", що дасть непогані дивіденди і Фуксу, і власникам сусідніх ділянок, Фукс, за налагодженою схемою, негайно заробив на цій землі 80 млн грн за рахунок жителів Києва. Проект "Наші гроші" в подробицях описав, як хитрий олігарх відсудив у столичних платників податків компенсацію за нібито завдані ділянці збитки при будівництві Подільського моста. Цікаво, що поруч на Рибальському острові розташовані і земельні ділянки Петра Порошенка, Ігоря Кононенко та Олега Гладковського, а до недавнього часу там знаходилося Почесне консульство Сейшельських островів – "невеликий сімейний бізнес" батька і сина Гладковських (зараз установа на одній із сусідніх вулиць). Злі язики стверджують, що Фукс не просто хотів стати молодшим бізнес-партнером Президента, але разом з іменитими сусідами і друзями брав участь в реалізації і прикритті відомих на всю країну схем в "Укроборонпромі" через налагоджені канали в судовій системі.

5. 110 млн грн від державного "Укргазвидобування"

Держава в особі НАК "Нафтогаз України" втратило як мінімум 140 млн грн при покупці структурами Павла Фукса боргів, які належать НАК компанії "Укргазвидобування". На аукціоні Фонду гарантування вкладів при стартовій ціні в 229,3 млн грн (сума кредиту з відсотками – 216 млн) борговий портфель продали всього за 110,1 млн грн. А кінцева сума угоди може бути ще нижче, якщо переможець відмовиться від лота. В аукціоні на покупку боргів найбільшої газодобувної компанії взяли участь чотири учасники: "Світ фінансів" (незалежний учасник), "Нафтогаз" (материнська компанія УГВ), "Веста" та "Фінгруп Фактор". Останні дві працюють в інтересах Павла Фукса.

На фінальному етапі торгів обидві компанії подали найбільш високі ціни на пакети, проте різниця між ними – близько 35 млн грн. Тому, якщо компанія "Веста" відмовиться від перемоги (110 млн грн), то актив піде "Фінгруп Фактору" за 75 млн, тобто в 3 рази менше номіналу. При цьому, оскільки "Укргазвидобування" – явно не банкрут, а дуже навіть прибуткова компанія, тому оплатити і 216 млн грн на користь Фукса зможе без особливих проблем, а 110 млн грн будуть записані в чисті збитки. Швидше за все, угода мала ознаки попередньої змови за участю посадових осіб. І якщо ці факти вдасться довести, замішані чиновники Фонду гарантування вкладів і "Нафтогазу" (ст. 364 ККУ) можуть отримати до 8 років ув'язнення.

Секрет успіху

Однак існує важлива деталь, яка об'єднує зазначені вище випадки між собою (крім, природно, головного бенефіціара) і є секретом "успіху". Всі правоохоронні органи і суди діють і приймають рішення швидко і на користь тільки структур Павла Фукса (навіть в разі якщо до цього суперечки йдуть довго і ретельно – як у випадку з метрополітеном). А якщо щось йде не так, то завжди посильну допомогу надають співробітники Служби безпеки України. Все це говорить про широкий доступ Фукса до різних інструментів переконання і примусу до світу невдачливих "жертв", тобто за підсумком громадян України.

Чому ж так відбувається?

Думаємо відповідь потрібно шукати в мережі знайомств пана Фукса, його друзів і партнерів, які із задоволенням підтверджують своє близьке знайомство з ним. Тут і "куратор судової системи" Олександр Грановський, разом з яким відбуваються зустрічі в адміністрації Президента, і головний з обороноздатності Сергій Пашинський, і широковідомий Олег Гладковський і багато-багато інших сильних світу цього, про яких не раз писали різні ЗМІ.

Це говорить про те, що Павло Фукс і його покровителі є частиною одного системного корупційного механізму, метою якого є викачка грошей з державного бюджету і кишень громадян. Адже навіть грубий аналіз всього декількох епізодів свідчить про збитки понад 6 млрд грн.

При цьому (не) втручання СБУ, яка не помічає "успіхів" російського олігарха, змушує згадати численні скандали і розслідування проти першого заступника СБУ Павла Демчина, який курирує саме ці питання у відомстві.

Очевидно, що розслідування такої одіозної фігури як Фукс, а також його високопоставлених державних помічників, розкриє багато інших схем розграбування українського народу. Однак саме принциповий і незаангажований підхід до такого роду справ повинен стати лакмусовим папірцем для антикорупційних органів щодо їх реальної прихильності цінностям боротьби з корупцією на вищому рівні в інтересах їх наймачів – нас з вами.

Автор Сергій Сметанін