Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Гендерна рівність: чи існує вона в Україні та для чого вона потрібна

      Ілюстративне фото
      Ілюстративне фото / Wallart London

      6 вересня під стінами Верховної Ради зібрались жінки з різних областей України з вимогою включити у нове виборче законодавство квоту на 50% для жінок, які обираються до різних рад та ввести санкції проти тих політичних сил, які порушують квотний принцип формування виборчих списків. У тому, чи дійсно українок сьогодні дискримінують, розібрались журналісти сайту 24 каналу.

      Що таке гендерна дискримінація?

      Це така ситуація, коли жінки та чоловіки не є рівними за правами, можливостями та уявленнями про них. Тобто коли йдеться про неоднакове поводження з людьми, яке повністю чи частково спричинене гендером цих людей. Жінки відстають від чоловіків у багатьох областях, включаючи освіту, можливості на ринку праці, представленість у політиці, платню за рівноцінну роботу.

      Читайте також: Чому жінкам варто протестувати проти останніх вимог міжнародних жіночих організацій

      На думку науковців, гендерна рівність є наступною сходинкою соціально-статевих відносин після патріархальної системи. Гендерна рівність як принцип полягає в тому, щоб вивчити і усунути всі соціальні бар'єри, що заважають людині проявитися як особистості, а також створити рівні соціальні можливості для реалізації особистості жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності залежно від особистого вибору людини.

      Чи існує гендерна дискримінація в Україні?

      Офіційно – ні. На законодавчому рівні гендерну дискримінацію заборонено Конституцією та Законом "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні". Крім того, 1980 року Україною була ратифікована Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. 2005 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Навіть Угода про асоціацію між Україною та ЄС, містить статтю про гендерну рівність в економічному житті, яка декларує забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі ухвалення рішень.

      На практиці в Україні досі зберігається доволі консервативне та стереотипне сприйняття жінок та чоловіків, їхніх можливостей та ролей, які не дозволяють повною мірою реалізувати ту гендерну рівність, яка прописана у всіх згаданих документах. Хоча протягом останніх років ситуація потроху покращується.

      У чому дискримінують українок?

      Окрема тема дослідження – питання домашнього насильства та насильства проти жінок. Найбільш помітна сфера – порушення трудових прав жінок, зокрема при прийнятті на роботу, звільненні або скороченні, при наданні відпусток по догляду за дитиною тощо.

      За даними ГО "Трудові ініціативи", жінки затримуються на посадах середньої ланки довше, ніж чоловіки, а "пробити" скляну стелю та влаштуватися на керівні посади жінкам досить складно навіть за наявності найвищого рівня знань та досвіду. Нерівність в оплаті праці позбавляє жінок важливого економічного підґрунтя для особистісного та професійного розвитку – середня зарплата жінок за всю історію незалежності України не перевищувала 79% зарплати чоловіків. Причина – не лише у тому, що жінкам пропонують меншу зарплатню. Більшість розриву спричинена не прямою дискримінацією під час встановлення зарплати, а горизонтальною й вертикальною стратифікацією ринку праці: жінки частіше працюють у менш оплачуваних секторах економіки і на нижчих посадах.

      Крім того, дані Світового банку показують, що у період останньої кризи заробітна плата жінок девальвувала більше, ніж зарплата чоловіків: заробітна плата чоловіків у 2015 році становила 87,7% від заробітної плати 2013 року, тоді як заробітна плата жінок становила 77,3% від показника того ж року.

      За словами юристки Олени Зайцевої, такий розрив також часто пов’язаний, у тому числі, і з додатковим безоплатним навантаженням на жінок, яке люблять романтизувати під назвою "берегиня". За даними статистики чоловіки сьогодні ні в Україні, ні в жодній країні світу не займаються в рівній з жінками мірі домашньою, неоплачуваною роботою, доглядом, дітьми. Така робота часто взагалі не вважається роботою і не цінується, разом з тим залишаючись відповідальністю жінки і відбираючи час та ресурси, які могли б бути витраченими жінками в оплачуваній сфері, в кар'єрному зростанні чи навчанні.

      Де і як хочуть працювати українські жінки?

      Поза лаштунками сумної статистики про розрив у оплаті праці – досить реальний "неофіційний" поділ професій на "жіночі" та "чоловічі". Роботодавці публікують дискримінаційні оголошення про вакансії, у яких зазначається бажаність чи небажаність жінок-кандидаток на посаду. З іншого боку, негласні суспільні норми штовхають жінок до пошуку роботи у низькооплачуваних сферах, як-от сфера обслуговування, освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, поштові послуги.

      Як розповіла сайту 24 каналу спеціаліст експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Катерина Криворученко, серед загальної кількості резюме на сайті hh.ua 48% розміщені представницями прекрасної статі. Аналіз бази резюме показав, що на українському ринку праці все ще залишаються сфери з нерівномірною представленістю жінок та чоловіків.

      Найбільша представленість жінок є у таких професійних сферах, як

      До топ-5 сфер з найбільшою представленістю жінок увійшли ті, які стереотипно вважаються жіночими. Не виключено, що такий стан речей є похідним і від того, як заведено виховувати дітей, які навички в них розвивати, в яких професіях їм краще реалізовуватися. Втім, деякі стереотипи поступово відходять у минуле. Як, наприклад, розповіли сайту 24 каналу у Асоціації відповідальних перевізників, результати опитування служб таксі показали, що серед їхніх водіїв лише 0,25 % – жінки (приблизно 500 жінок водіїв з 200 тисяч водіїв, які працюють в Україні). При тому, що попит на жінок-водіїв серед пасажирів та роботодавців (служб таксі) спостерігається постійно – таким водіям більше довіряють пасажирки, та і загалом жінки користуються більшою довірою. Однак поки що повною мірою забезпечити жінкам можливість працювати у таксі неможливо.

      Часткову зайнятість та гнучкий графік роботи, як свідчать дані hh.ua, бажають мати як чоловіки, так і жінки. 

      Дані дослідження hh.ua

      Наразі на ринку праці України задіяна приблизно рівна кількість чоловіків та жінок. Відповідно, як чоловіки так і жінки фактично в однаковій мірі вкладають у розвиток економіки країни. Разом з тим, жінки нерідко погоджуються на менші зарплати ніж чоловіки, а також не завжди претендують на високі посади. Їхні зарплатні очікування є нижчими, ніж у чоловіків,
      – зазначила Криворученко.

      При цьому дослідження компанії показало: незважаючи на те, що законодавча база України передбачає однаковий доступ та можливості щодо праці як для жінок, так і для чоловіків, а також вільний вибір професії, в українському суспільстві і дотепер існують стереотипи щодо існування питомо "жіночих" та виключно "чоловічих" не тільки професій, а й навіть факультетів. А позиції гендерної рівності запроваджуються поступально.

      Як це впливає на політику?

      Жінки стикаються з численними бар’єрами на шляху до працевлаштування або ж кар’єрного зростання, і це стосується також сфери політики. В парламенті всього 12% жінок депутаток, в той час як середньосвітовий показник складає 22%. За даними Global Gender Gap Report 2017 Україна посідає 116 місце із 144 держав за кількістю представлених жінок у парламенті.

      Активіст ГО "Centre UA" Володимир Фомічов зазначає, що не останньою вирішальною проблемою тут є спротив керівників політичних партій, переважна більшість з яких – це чоловіки. "Політика у нас робиться не публічно, фактично є закритою сферою. Багато партій не наділяють уваги вихованню своїх партійних активістів та їхнього просування. Партія – це лідер та його партнери з бізнесу або спонсори. Саме за такою логікою будуються передвиборні списки та розподіляються мажоритарні округи. В цій логіці місця жінкам майже немає", – наголосив він.

      При цьому ситуацію вже намагались виправити. У грудні 2014 року в парламент було внесено законопроект 1456 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі)", який пропонує встановити квоти у виборчих списках політичних партій – на рівні не менше 30% і не більше 70% однієї статі у відповідних виборчих списках. При цьому у першій п’ятірці пропонується запровадити частку представників однієї статі на рівні не більше 60%. Однак законопроект досі не ухвалено.

      Як виглядає ситуація із забезпеченням рівності у світі?

      У світі теж доволі активно працюють над забезпеченням рівності. Правда, повільніше, ніж варто було б.

      Минулого року Всесвітній економічний форум була презентував доповідь, яка свідчить, що для того, аби повністю подолати гендерну дискримінацію, нашій планеті знадобиться ще щонайменше 100 років. Зараз найкраща ситуація з гендерною рівністю, складається у Ісландії. Загальний індекс забезпечення рівності в цій країні становить 87,8%, вона стає лідером рейтингу ВЕФ дев'ятий рік поспіль. Ісландія – єдина країна, де показник залученості жінок у політичну діяльність перевищив 70%. До першої п'ятірки увійшли також Норвегія, де загальний рівень забезпечення рівності склав 83%, Фінляндія (82,3%), Руанда (82,2%) і Швеція (81,6%).

      Разом з тим, жінки дедалі активніше включаються у політичні та економічні процеси. Тому експерти Всесвітнього економічного форуму переконані: оскільки світ переходить від капіталізму до епохи, коли головною цінністю стає талант, а успіх держави визначається його інноваційністю, виграватиме той, хто зможе успішно інтегрувати жінок у ці процеси.

      Цей факт підтверджує те, що у список генеральних директорів компаній-фігурантів Fortune 500 в 2017 році увійшли 32 жінки. При чому очолюють жінки компанії, що є світовими лідерами у абсолютно різних галузях – від виробників харчів до розробників військово-оборонної техніки.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук