Ще кілька років тому Німеччина була символом антиядерної політики. Після катастрофи на японській "Фукусімі" у 2011-му уряд Меркель оголосив про безповоротну відмову від атомної енергетики, закрив АЕС і зробив ставку на вітрову та сонячну генерацію.

Однак світ змінився. Вторгнення Росії в Україну, газова криза в Європі, інфляція та нова геополітична реальність поставили перед Берліном нові питання. Зокрема, чи не стала відмова від АЕС передчасною помилкою?

У 2025-му новий уряд Німеччини де-факто відкрив двері для ядерного майбутнього. Мовиться не стільки про перезапуск старих станцій, а про ставку на нові технології – малі модульні реактори (SMR) і навіть термоядерний синтез. Що стоїть за цією трансформацією – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Німеччина відмовилась від багаторічної опозиції до ядерної енергетики, зробивши перший реальний крок до потепління у відносинах з Францією. Про це свідчить зміна позиції нового уряду на чолі з консервативним канцлером Фрідріхом Мерцем, мовиться у недавньому матеріалі Financial Times.

Берлін повідомив Парижу, що більше не блокуватиме ініціативи Франції щодо прирівнювання атомної енергетики до відновлюваних джерел енергії в законодавстві ЄС, повідомляють французькі та німецькі посадовці.

Це рішення знімає одну з головних суперечок між двома країнами, яка раніше гальмувала ухвалення енергетичної політики Євросоюзу – зокрема в умовах кризи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Німці кажуть нам: ми будемо дуже прагматичними щодо ядерної енергії,
– заявив високопоставлений французький дипломат, залучений до перемовин.

За його словами, усі упередження проти атомної енергетики, які ще залишаються у законодавстві ЄС, буде усунуто.

Німецький чиновник назвав цю зміну рішучим поворотом політики.

Водночас канцлер Мерц досліджує можливості долучення Німеччини до "ядерної парасольки" Франції як потенційного стримувального чинника проти подальшої агресії з боку Росії.

Ми нарешті готові вести з Францією розмову про ядерне стримування Європи. Краще пізно, ніж ніколи,
– наголосив представник німецького уряду.

Аналітики вважають, що зближення Берліна і Парижа помітно полегшить ухвалення рішень у сфері енергетики на рівні ЄС. "Це політично важливий крок. Мерц також думає про "ядерну парасольку" для Європи", – зазначив Ґюнтрам Вольф, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel.

Читайте також "Підсісти на ядерну голку": як Росія будує АЕС по світу в спробах розширити свій вплив

Зміна курсу Берліна – частина ширшої стратегії Мерца з відновлення франко-німецької співпраці, яка, за оцінками експертів, є передумовою для ухвалення ключових рішень на рівні ЄС. За словами Ларса-Гендріка Реллера, професора бізнес-школи ESMT і колишнього радника Ангели Меркель, коли Франція і Німеччина діють узгоджено – Європа рухається вперед.

Важливо! Мерц, який переміг на виборах у лютому, неодноразово критикував рішення про вихід з атомної енергетики, ухвалене у 2011 році урядом під керівництвом Ангели Меркель.

Він також засуджував свого попередника Олафа Шольца за закриття останніх трьох атомних станцій у розпал енергетичної кризи. Попри це, новий канцлер не планує запускати традиційні АЕС, але оголосив про інвестиції у новітні технології, зокрема малі модульні реактори та ядерний синтез – на відміну від поділу, синтез не залишає довгоживучих радіоактивних відходів.

Франко-німецьке зближення у питанні енергетики підкріплюється зростанням підтримки атомної енергії по всій Європі після рекордного зростання цін на газ, викликаного російською агресією. Наразі лише Австрія залишається єдиною країною ЄС, яка твердо виступає проти атомної енергетики. Натомість такі країни, як Нідерланди й Бельгія, які раніше планували закриття АЕС, змінили свою позицію і повертаються до розвитку галузі.

У листі до Єврокомісії, який опинився у розпорядженні Financial Times, міністри з 12 країн-членів ЄС закликали визнати "доповнюваний характер" ядерної та відновлюваної енергетики. Вони також виступили за оновлення даних про стан атомної галузі в ЄС, щоб надати державам більше підстав для державної підтримки нових ядерних проєктів та подати чіткий сигнал бізнесу й інвесторам.

Читайте також Атомний ренесанс: як у США та ЄС повертаються до ядерної енергетики і що робити Україні

Німеччина, яка торік забезпечила понад 60% споживання електроенергії завдяки "зеленим" джерелам, тривалий час виступала проти спроб Франції просунути атомну енергетику як "зелену". Французька ж енергосистема на 70% залежить від атомних реакторів.

Занепокоєння Берліна частково пояснювалось побоюваннями, що французька промисловість отримає конкурентну перевагу завдяки 56 реакторам, тоді як німецький бізнес продовжує страждати від високих цін на газ після відмови від російського палива. Водночас у коаліції Шольца були "зелені" – послідовні противники атомної енергетики.

Це протистояння призвело до тривалих дебатів щодо згадки терміну "низьковуглецевий" – як натяк на атомну енергію – в європейському законодавстві. Особливо це стосувалося питань виробництва "зеленого" водню, який Німеччина вважає головним для декарбонізації промисловості.

Щоб гарантувати енергетичний суверенітет і повагу до національного вибору, ми закликаємо покласти край дискримінації низьковуглецевих джерел енергії – як ядерних, так і відновлюваних – на рівні ЄС,
– заявив президент Франції Емманюель Макрон під час візиту Мерца до Парижа 7 травня.

Понад десятиліття тому, до початку російської агресії проти України, енергетичний курс Німеччини був зовсім іншим. У березні 2011 року, після аварії на японській АЕС "Фукусіма-1", уряд Ангели Меркель зупинив продовження строків служби найстаріших реакторів, а згодом ухвалив закон про дострокове закриття восьми АЕС та остаточний вихід з ядерної енергетики до 2022 року.

Це рішення підтримали понад 80% депутатів Бундестагу, а опитування громадської думки показували широку підтримку атомного відходу. На тлі цього в Німеччині посилилася роль антиядерного руху й "зелених": наприклад, восени 2011-го вони вперше отримали посаду очільника уряду найрозвиненішої землі країни – Баден-Вюртемберга.

Загалом політика відмови від АЕС була започаткована ще на початку 2000-х і остаточно закріплена рішенням 2011 року.


До моменту ухвали рішення 2011 року Німеччина експлуатувала 17 енергоблоків загальною потужністю понад 20 ГВт, які давали більше чверті всього виробництва електроенергії (близько 133 ТВт-год на рік). Проте протягом наступних років "ядерний портфель" швидко скорочувався: до кінця 2011 року залишилося лише 9 активних реакторів (близько 12 ГВт), а до початку 2022-го – усього три блоки (4 ГВт).

Останні три АЕС були остаточно вимкнені 15 квітня 2023 року. Внаслідок цього частка ядерної енергії у сумарному енергобалансі ФРН впала з 29,5% у 2000-му до 11,4% у 2020-му, а вже 2022 року становила менш як 6%.

З переходом на нові джерела частка АЕС у 2023-му фактично обнулилася. Водночас сам ядерний сектор все ще мав значний економічний вплив: за оцінками медіа, він підтримував близько 136 тисяч робочих місць у Німеччині (29,4 тисячі – напряму, і 106,9 тисячі – опосередковано).

Основні чинники сучасного розвороту Німеччини стосуються енергетичної безпеки та міжнародної кон'юнктури.

Зокрема, такі:

  • Російська агресія проти України (з 2022 року) поставила під загрозу постачання газу до Європи. Зрив поставок і енергетична криза з рекордно високими цінами відкрили ваду великої залежності Німеччини від російського газу. Це завдало удару по конкурентоспроможності німецької промисловості, змусило деякі підприємства шукати альтернативні рішення і переглянути енергостратегії.
  • Енергетична криза та ринкові ціни. Стрімке здорожчання енергоресурсів 2022–2023 років сприяло пошуку стабільних і дешевших джерел електроенергії. У розпал кризи значна частка громадськості та бізнесу схилялися до ідеї тимчасово продовжити роботу закритих АЕС, щоб уникнути ризику дефіциту чи зростання цін.
  • Тиск Франції та ЄС. Французький уряд, який забезпечує близько 70% електроенергії атомними станціями, активно просуває ідею визнати АЕС "зеленою" енергією. На рівні ЄС тривалий час точилися суперечки щодо зарахування ядерної енергії до "зелених" технологій. Нова німецька влада скасувала своє довготривале блокування цієї ініціативи.
  • Внутрішній тиск. Кандидати CDU/CSU в передвиборчій кампанії закликали розглянути продовження роботи зупинених реакторів та розробку маломодульних реакторів і термоядерного синтезу. Та навіть радикальні партії (AfD) вимагали повної ревізії фази відмови від АЕС. Цей перелом у політичному курсі відображено у коаліційній програмі: відмова від чинного "атомаусштіга" (виходу з атомної енергетики) не згадується, натомість заявлено про інвестиції у нові ядерні технології.

Новий уряд категорично не планує повертатися до старих атомних електростанцій. Замість цього як технології майбутнього названо малі модульні реактори (SMR) і термоядерний синтез. Зокрема, партійні програми CDU/CSU прямо передбачають дослідження SMR-технологій і навіть будівництво перших демонстраційних синтезних реакторів у Німеччині.

До теми Між модульними реакторами й Чорнобилем: чи слід перезапускати ЧАЕС, скільки АЕС втратила Україна

Наприклад, одна з компаній уже підписала угоду про створення пілотного термоядерного реактора на майданчику колишньої АЕС Бібліс до 2035 року. Натомість підтримка вугільної та газової генерації тимчасово підсилюється для страховки енергосистеми.