Напруга у відносинах Ізраїлю та Ірану ризикує спровокувати чергову гарячу війну на Близькому Сході. Сполучені Штати намагаються запобігти ескалації, пропонуючи Тегерану підписати оновлену угоду щодо іранських ядерних об'єктів, однак деталі договору не влаштовують Ізраїль.

Пропозиція Вашингтона не передбачає повної ліквідації ядерної програми Ірану, а саме спроможність Тегерана розробити ядерну зброю ізраїльтяни розглядають як екзистенційну загрозу для своєї держави.

24 Канал проаналізував останню хвилю ескалації навколо Ізраїлю та Ірану, оновлену ядерну угоду та стан відносин між США та Ізраїлем.

Розвідувальні відомства США повідомили про підготовку Ізраїлю до удару по іранських ядерних об'єктах, попри всі зусилля адміністрації Дональда Трампа укласти нову ядерну угоду з Тегераном.

Американські чиновники розглядають потенційні дії Ізраїлю як "зухвалий розрив" відносин із президентом Трампом, що може спричинити широкий регіональний конфлікт на Близькому Сході.

Водночас американські офіційні особи мають глибокі розбіжності щодо рішучості Ізраїлю діяти агресивно в цій ситуації, а потенційна атака проти Ірану значною мірою залежить від результатів переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо ядерної угоди.

Додаткове занепокоєння в американців викликає не лише публічна риторика політичного керівництва Ізраїлю, а й перехоплення розвідки США та спостереження за переміщеннями ізраїльських військ і зброї, наприклад авіаційних бомб.


Ядерні об'єкти Ірану / мапа Anadolu, дані AEOI, IAEA

Проте зібрані американцями розвіддані не обов'язково свідчать про неминучість ізраїльської атаки, адже уряд прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу може використовувати це як важіль тиску на Іран, щоб той відмовився від ключових принципів своєї ядерної програми.

Раніше Дональд Трамп також погрожував Ірану військовими діями, якщо переговори щодо нової ядерної угоди зазнають невдачі, і навіть встановив 60-денний термін для розв'язання цього питання. Однак із моменту доставки повідомлення з дедлайном Трампа іранському аятолі Алі Хаменеї в середині березня, минуло вже понад два місяці. Відчутних результатів досі немає, як і прогресу з ключових для Ізраїлю питань, а Вашингтон залишається зосередженим на дипломатії.

Ізраїль сьогодні фактично стоїть між двома складними варіантами:

  • З одного боку – рішучі самостійні дії, які передбачають пряму атаку проти Ірану, що дуже ймовірно зруйнує відносини Нетаньяху з Дональдом Трампом і спровокує гарячу війну на Близькому Сході.
  • А з іншого – сліпа віра в американських перемовників, які, схоже, готові піти на покращення відносин з Іраном коштом ізраїльської національної безпеки.

Зрештою, майбутні дії Ізраїлю варто прогнозувати, лише враховуючи домовленості між США та Іраном, які, хоч і демонструють публічну активність, у реальному вимірі залишаються в глухому куті.

Переговори між США та Іраном розпочалися 12 квітня в Омані. Відтоді спецпосланник США Стів Віткофф і голова МЗС Ірану Аббас Арагчі зустрічалися вже чотири рази, а останній раунд переговорів відбувся 11 травня і тривав понад три години. Попри позитивні оцінки обох сторін і їхню "домовленість продовжувати домовлятися", результати зустрічі важко назвати успішними.

Іран визначив для себе червону лінію, згідно з якою США не можуть вимагати від Тегерана припинити збагачувати уран, адже "це одне з досягнень іранської нації", "за це заплачено високу ціну, і пролито кров іранських вчених-ядерників".

Стів Віткофф у спілкуванні з журналістами заплутався, спершу заявивши, що Іран усе ж зможе продовжувати збагачувати уран до 3,67% (такий рівень передбачала попередня ядерна угода з Іраном), а згодом заперечив власні слова та наголосив, що Вашингтон "не може дозволити навіть 1% потужностей зі збагачення урану", а необхідні для цього об'єкти в містах Натанз та Ісфахан, а також завод Фордо "мають бути демонтовані".


Супутниковий знімок демонструє потенційний таємний ядерний об'єкт Ірану зі збагачення урану поблизу міста Натанз / AP

Водночас під час свого турне Близьким Сходом президент США Дональд Трамп знову вдався до завуальованих погроз на адресу Ірану. Лідер США підкреслив, що Ірану варто "швидко діяти" в переговорах зі США, інакше "станеться щось погане".

У Тегерані відреагували гостро, заявивши, що "Іран не прагне війни та виступає за діалог", але водночас "не боїться погроз" і "не відступить від своїх законних прав". Зрештою, іранський аятола Хаменеї назвав вимоги американців помилковими та висловив сумніви, що переговори зі США здатні призвести до реальних результатів.

За часів (колишнього президента Ібрагіма) Раїсі також відбувалися непрямі переговори, які ні до чого не привели, і зараз ми також сумніваємося, що досягнемо результату, і не знаємо, що станеться,
– цитує слова Хаменеї його офіційний сайт.

Варто зауважити, що ядерна програма Ірану десятиліттями залишається одним із найгостріших питань міжнародної політики, викликаючи суперечки про безпеку та стабільність на Близькому Сході. У 2015 році адміністрація Барака Обами уклала з Іраном "Спільний всеосяжний план дій" (JCPOA), який обмежив ядерні амбіції Ірану в обмін на зняття санкцій. Угода передбачала:

  • Обмеження збагачення урану до 3,67% протягом 15 років;
  • Скорочення запасів урану до 300 кілограмів на той же термін;
  • Зменшення кількості центрифуг до 5 060 на 10 років;
  • Посилені перевірки МАГАТЕ;
  • Поступове зняття санкцій, пов'язаних із ядерною програмою.

Однак у 2018 році Дональд Трамп, назвавши угоду Обами "найгіршою в історії", вивів США з JCPOA і повернув санкції. Адміністрація Джо Байдена в співпраці з європейськими союзниками намагалась повернути Іран за стіл перемовин, проте безрезультатно. Вже у 2025 році Трамп знову на передовій – цього разу з новою пропозицією, яка, за його словами, буде "кращою".

Попередньо, нові пропозиції США включають:

  • Нульове збагачення урану протягом перших 3-х років, потім до 3,75%;
  • Повна ліквідація високо збагаченого урану;
  • Можливо, довші або необмежені терміни обмежень;
  • Міжнародні інспекції;
  • Негайне зняття економічних санкцій.

JCPOA здобула похвалу за стримування Ірану, але критикувалася, зокрема Ізраїлем, за тимчасовість обмежень та ігнорування ракетної програми Тегерана. Трамп, на перший погляд, пропонує жорсткіший початок із "нульовим збагаченням", але зберігає ідею дозволу на цивільну ядерну програму згодом, що нагадує підхід Обами.

Натомість Трамп обіцяє швидше полегшення санкційного тиску, ніж поступовий тривалий процес послаблення за Обами. Головною перепоною залишається прогрес у збагаченні урану, якого Іран досяг із 2018 року, коли Трамп вивів Сполучені Штати з переговорів.


Тодішні Держсекретар США Джон Керрі та очільник МЗС Ірану Джавад Заріф на перемовинах у Австрії, 16 січня 2016 року / Фото Getty Images

Скільки Ірану треба збагачувати уран для отримання ядерної зброї


Для розробки ядерної зброї необхідно збагатити уран до 90% або більше. Після виходу США з JCPOA Іран скасував усі обмеження на цей процес і, за попередніми оцінками, досяг рівня 60%, що суттєво скорочує дистанцію Тегерана до розробки першої ядерної бомби, адже, попри додаткові зусилля, перехід від 60% до 90% є значно швидшим, ніж початкові етапи збагачення.

Водночас вимоги США та Ізраїлю щодо "нульового збагачення" можуть завдати шкоди цивільній ядерній програмі Ірану, адже реактори АЕС використовують уран із рівнем збагачення 3 – 5%.

За звинуваченнями самого Тегерана, Ізраїль у минулому проводив кілька військових операцій і кібератак для запобігання ядерній програмі Ірану. Мовиться про удари по ядерних об'єктах і ліквідацію провідних іранських вчених-ядерників. Очевидно, саме це мають на увазі іранські лідери, коли наголошують, що їхні вчені "заплатили кров'ю" за можливість Ірану збагачувати уран.

Попри жорстку риторику іранських лідерів у відповідь на вимоги Сполучених Штатів, Іран перебуває в найслабшій військовій позиції за останні десятиліття. У жовтні Ізраїль завдав ударів по ракетних виробництвах і системах протиповітряної оборони Ірану, а також здійснив успішні операції проти найсильніших проксі-груп Ірану в регіоні, таких як "Хезболла" та ХАМАС, що змусило їх суттєво обмежити свою діяльність.

Це доповнюється економічними негараздами через санкційний тиск Заходу та політичними проблемами через падіння популярності теократичної влади аятол серед населення Ірану.

Згідно з повідомленнями американських ЗМІ, США попередньо активізували зусилля зі збору розвідувальних даних, щоб бути готовими надати допомогу, якщо Ізраїль вдасться до прямої атаки проти Ірану.

Однак адміністрація Трампа зосереджена на дипломатичному розв'язанні проблеми, а це означає, що ізраїльтянам не варто сподіватися на пряму підтримку американців, адже, з огляду на зусилля США в перемовинах із Росією щодо війни проти України, цей процес може бути тривалим.


Спецпредставник США Стів Віткофф на перемовинах щодо ядерної угоди в Катарі / Фото Getty Images

Проблема для Ізраїлю полягає не лише в небажанні США тиснути на Іран для виконання всіх необхідних умов, а й у перегляді бачення регіону Близького Сходу та Перської затоки чинною адміністрацією США. Крім потенційно неприйнятної для Ізраїлю ядерної угоди з Іраном, Сполучені Штати відсунули безпекові інтереси єврейської держави на другий план у своїй угоді з хуситами, залишивши ізраїльтян вразливими до балістичних атак.

Водночас Вашингтон скасував санкції проти нового сирійського лідера Ахмеда аш-Шараа, який має джихадистське минуле та викликає підозри в Ізраїлю, про що ізраїльські урядовці неодноразово повідомляли американцям.

Ізраїльські аналітики попереджають, що країні варто очікувати додаткового тиску з боку США щодо виведення військ ЦАХАЛ із передових позицій у Сирії та Лівані, сподіваючись на гарантії місцевих урядів стримувати розвиток радикальних угруповань. Зокрема, американці можуть наполягати на виведенні ізраїльських військ із буферної зони в Секторі Гази, що, на думку експертів, відновить постачання зброї для ХАМАС і залишить беззахисними жителів прикордонних територій Ізраїлю.

Попри публічну риторику Беньяміна Нетаньягу, який у кожному виступі, де згадуються відносини зі США, називає Трампа своїм "давнім другом" і плани американського президента "геніальними", стає дедалі очевиднішим, що Білий Дім відсуває Ізраїль на другий план. Трампа більше цікавлять арабські країни, багаті на нафту та дорогі літаки, які тамтешні шейхи здатні подарувати американському президентові.



Дональд Трамп приймає Беньяміна Нетаньягу в Білому домі, 7 квітня 2025 року / Фото AP

Проблеми у відносинах Ізраїлю та США проявляються не в публічній риториці, а в діях очільників обох країн. Схоже, що Трамп намагається промацати межі інтересів Ізраїлю, за які той готовий заступитися, щоб укласти, як він вважає, "історичну угоду" з Іраном. Щоб уникнути катастрофічного сценарію та з огляду на обмеженість ресурсів Ізраїлю, Нетаньягу залишається лише ризикнути зірвати перемовний процес прямою атакою проти Ірану.

Реакція американців на такі зухвалі дії Ізраїлю, ймовірно, залежатиме від результативності атаки. Якщо Ізраїлю вдасться завдати серйозної шкоди ядерним об'єктам Ірану, Сполучені Штати зможуть заявити, що попереджали Тегеран про необхідність компромісу, і, можливо, нададуть Нетаньягу дипломатичну або навіть збройну підтримку.

Якщо ж операція Ізраїлю буде провальною або не дасть потрібного результату, відносини між Нетаньягу та Трампом можуть остаточно зіпсуватися, що розв'яже руки американському президентові, схильному приймати важливі рішення з огляду на особисті симпатії.