Керівник напряму досліджень у сфері міжнародної політики, колишній надзвичайний і повноважний посол України у США Володимир Єльченко в ефірі 24 Каналу висловив скепсис щодо результативності цього процесу. Він пояснив, без чого серйозні домовленості з Росією неможливі.
Дивіться також П'ять підрядників Міноборони підживлюють режим Лукашенка: деталі резонансного розслідування
Серйозних переговорів поки немає
Нинішній процес важко назвати повноцінними мирними переговорами. Створюється радше враження активного діалогу, ніж відбувається реальний пошук політичного рішення. Публічні заяви про прогрес не відображають змісту перемовин.
Ніяких переговорів серйозних взагалі не відбувається. Це все можна назвати симуляцією переговорів,
– заявив Єльченко.
Формат зустрічей більше нагадує демонстрацію процесу, ніж досягнення конкретних домовленостей. Такий підхід дозволяє окремим сторонам звітувати про нібито рух уперед, не змінюючи ситуацію на полі бою. Саме тому очікувати швидкого прориву не доводиться.
Створюється враження, що нібито відбуваються якісь переговори, але насправді нічого не відбувається,
– наголосив він.
Водночас він підкреслив, що українська сторона вимушена брати участь у цьому процесі, зважаючи на міжнародний контекст і очікування партнерів.
Без припинення вогню політичних рішень не буде
Він наголосив, що ключовою умовою для будь-яких серйозних домовленостей є припинення активних бойових дій. Лише після цього можна переходити до складних технічних і політичних питань, зокрема щодо розведення військ чи можливого міжнародного формату спостереження. Поки ж бойові дії тривають, говорити про реальні мирні домовленості передчасно.
Нам потрібно, принаймні, припинення вогню, а тоді вже можна переходити до технічних аспектів, хто буде за ким спостерігати і яким чином будуть розводитися війська,
– пояснив Єльченко.
За його словами, історія міжнародних миротворчих операцій показує, що без зупинки бойових дій неможливо погодити жоден серйозний механізм контролю.
До уваги! Китай закликав Європу до суб'єктності у переговорах. Під час Мюнхенської конференції безпеки міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Європа має отримати власне місце за столом переговорів і формувати стратегію безпеки. Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в коментарі 24 Каналу наголосив, що ЄС повинен стати суб'єктним гравцем, аби його позицію враховували у Москві та Вашингтоні.
Він також висловив сумнів, що потенційна місія могла б діяти під мандатом ЄС чи НАТО, адже Росія на це не погодиться. У будь-якому разі першим кроком має бути саме тиша на фронті.
Все інше, серйозні політичні питання, я вже не кажу про територіальні, можливо обговорювати лише після того, як буде припинене активне ведення бойових дій,
– наголосив він.
Він додав, що наразі не бачить передумов для швидкого припинення вогню. Саме це, на його переконання, і стримує будь-який реальний переговорний процес.
Єдиний відчутний результат – гуманітарні домовленостії
Попри відсутність політичного прориву певні результати все ж є. Йдеться насамперед про обміни військовополоненими, які стали можливими завдяки контактам між сторонами. У масштабі всієї війни це не вирішує стратегічних питань, однак має реальне значення для конкретних людей.
Єдиний результат, який ми маємо від цих переговорів, і це дуже важливо, – це обмін військовополоненими,
– зазначив Єльченко.
Саме гуманітарний вимір сьогодні є головним практичним підсумком переговорного процесу. Тому, попри скепсис щодо політичної частини, Україна змушена продовжувати участь у таких форматах.
Це можлива дрібниця в порівнянні з питанням закінчення війни, але це далеко не дрібниця для близьких цих людей,
– наголосив він.
Він додав, що навіть обмежені гуманітарні результати виправдовують продовження контактів. Однак говорити про наближення до миру, на його переконання, поки що зарано.
Мирні переговори та міжнародні сигнали навколо війни:
США підтвердили готовність продовжувати переговори. Держсекретар США Марко Рубіо на зустрічі глав МЗС країн G7 14 лютого підтвердив зобов'язання Вашингтона вести переговори щодо припинення російсько-української війни. Про це повідомив заступник прессекретаря Держдепу Томмі Піготт. Тему України обговорювали поряд із іншими питаннями глобальної безпеки та координації в межах G7.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Кремль нібито не бачив 20 пунктів мирного плану. Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок припустив, що заява може свідчити про внутрішню координацію в російській владі. Він також висловив думку, що ключову роль у переговорах може відігравати помічник Путіна Юрій Ушаков. Водночас Ушаков раніше заявляв, що Зеленський може приїхати до Москви, якщо готовий до діалогу.
Британія попередила про ризики "мирної паузи". Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у Мюнхені заявив, що навіть у разі укладення мирної угоди Росія може використати паузу для прискореного переозброєння. За його словами, Москва вже нарощує оборонно-промислові можливості, а загроза для Європи не зменшується. Він закликав союзників посилювати оборонні спроможності.