Політолог Артем Бронжуков в ефірі 24 Каналу звернув увагу, що нинішні події збіглися з активними сигналами з боку США. За його словами, у Вашингтоні підвищують ставки, і тепер ключове питання полягає в тому, чи переросте це у реальні дії проти режиму аятол.

Дивіться також "Вони реальні": чому Трамп наказав розсекретити дані про НЛО після шокуючого зізнання Обами

Нова хвиля протестів збіглася з активністю США

Поновлення студентських протестів на 40-й день після попередніх подій має символічний і політичний вимір. Молодь знову виходить на вулиці з антиурядовими гаслами, і це відбувається на тлі активних міжнародних сигналів довкола Ірану.

Нагадаємо: на тлі зовнішньополітичної напруги в Ірані тривають внутрішні протести. Раніше повідомлялося про масштабні виступи, відключення інтернету та жорсткі дії силових структур. Дані про кількість жертв незалежно підтвердити складно через обмежений доступ до інформації.

Політолог нагадав, що під час першої хвилі протестів іранська опозиція не отримала достатньої зовнішньої підтримки. За його словами, тоді бракувало як технічної допомоги, так і логістичного сприяння, що могло б посилити протестний рух.

Тоді не вистачило ні підтримки по зв’язку, ні логістики, ні багато чого іншого. Першу хвилю революції відверто проспали і європейці, і американці,
– зазначив Бронжуков.

Водночас нині, на його думку, ситуація виглядає інакше. Політичні сигнали з боку США доповнюються технічними кроками, які можуть свідчити про підготовку до масштабнішого сценарію.

Зараз здається, що Трамп, окрилений успіхами у Венесуелі, готовий перейти на нову фазу протистояння,
– сказав він.

Серед ознак він назвав перекидання великої флотилії США в район можливих дій та повідомлення про використання європейських логістичних вузлів для розгортання сил коаліції. За його словами, це може бути елементом підготовки до серйознішого розвитку подій.

Будемо сподіватися, що нарешті режим аятол впаде, і Іран зможе вдихнути на повні груди та відчути свободу, якої чекає вже багато років,
– наголосив політолог.

Проте остаточний сценарій залежатиме від подальших рішень як Тегерана, так і Вашингтона.

Чи готує Трамп військову операцію проти Ірану?

Нинішні дії США варто розглядати як підвищення ставок, а не як прямий сигнал про неминучий початок бойових дій. Передислокація сил і логістичні приготування можуть бути елементом тиску, щоб змусити Тегеран погодитися на умови Вашингтона. Йдеться насамперед про ядерну програму, ракетні можливості та безпеку Ізраїлю.

Поки що навіть ці великі логістичні операції і підготовка – це підвищення ставок і намагання натиснути, щоб іранські керівники пішли на домовленості, які Америка пропонує як альтернативу бойовим діям,
– зазначив Бронжуков.

Він підкреслив, що рішення про відкриту фазу протистояння залежатиме не лише від позиції США. Багато що впиратиметься в те, як поводитиметься сам режим аятол у відповідь на ці сигнали. Якщо Тегеран не піде на поступки, ризик ескалації зростатиме.

Чи будуть відкриті бойові дії, залежатиме від рішень, які ухвалюватиме іранська держава у відповідь на обставини,
– сказав він.

На його думку, зараз триває етап політичного торгу. І саме від реакції іранського керівництва залежить, чи переросте цей тиск у реальну воєнну операцію.

У США немає повної єдності

Всередині американського політикуму немає одностайності щодо можливого силового сценарію. Приклад Венесуели створив ілюзію швидкого та ефектного результату, але ситуація з Іраном набагато складніша. Тегеран має інший масштаб, інші ресурси і потенціал для відповіді.

Є приклад з Венесуелою, але такої впевненості щодо Ірану немає,
– зазначив Бронжуков.

Він пояснив, що будь-яка масштабна операція проти Ірану пов'язана з серйозними ризиками для регіону. Йдеться не лише про військову відповідь, а й про можливу дестабілізацію Близького Сходу. Саме тому частина американських еліт ставиться до силового варіанту обережно.

На його думку, Трамп опинився перед вибором між демонстрацією сили та збереженням контролю над наслідками. Саме цей баланс і визначатиме, чи залишаться нинішні сигнали елементом тиску, чи переростуть у реальні бойові дії.

Що відомо про ситуацію навколо Ірану:

  • 22 лютого ЗМІ повідомили про вибухи в місті Паранд поблизу Тегерана. Надходили повідомлення про дим та перебої з електропостачанням. Також повідомлялося про вибух на ракетній базі Імама Алі в Керманшаху. Раніше, 18 лютого, іранські державні ЗМІ пояснювали дим у районі Паранда горінням очерету.
  • У разі можливого загострення між США та Іраном може змінитися розподіл американських ресурсів. Експерти припускають, що пріоритет у постачанні систем ППО та ПРО може бути відданий захисту американських інтересів і Ізраїлю на Близькому Сході. Водночас висловлюються сподівання, що це мінімально вплине на допомогу Україні.
  • За даними ABC News, США розглядають різні варіанти дій щодо Ірану, зокрема обмежений військовий удар. Дональд Трамп заявив, що у разі непідписання ядерної угоди можуть статися "погані речі". Повідомляється про перекидання американських військ і техніки до регіону.