Про це йдеться у матеріалі Foreign Policy.

До теми Склади вщерть забиті ракетами: Іран показав одне зі своїх підземних сховищ зі зброєю

Які паралелі є у війни США в Ірані та вторгнення Росії в Україну?

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі під час інтерв'ю журналістам FP дав зрозуміти, що його країна розглядає сценарій затяжної війни як реалістичний.

Попри напружену ситуацію Тегеран продовжує жити у звичному ритмі. На вулицях відбуваються демонстрації: люди виходять із прапорами та портретами загиблих, скандуючи релігійні гасла, тоді як системи протиповітряної оборони працюють над містом. Водночас частина суспільства відчуває зневіру щодо майбутнього.

Незадовго до інтерв'ю з'явилися повідомлення про загибель секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані. Інформацію підтвердив Ізраїль, однак офіційний Тегеран її не визнав. Попри це, державні інституції продовжили працювати без видимих збоїв.

Саме інтерв'ю відбулося під жорстким контролем: без телефону та знімальної техніки, на умовах іранської сторони. Арагчі наголосив, що політична система країни залишається стійкою незалежно від втрат серед керівництва.

Ісламська Республіка має міцну структуру. Присутність чи відсутність окремих осіб не впливає на неї,
– заявив він.

За його словами, навіть ліквідація ключових фігур не призведе до паралічу держави. Іранська система побудована на дублюванні функцій та швидкому перерозподілі повноважень, що дозволяє їй адаптуватися до втрат.

Експерти зазначають, що така позиція формує стратегічну розбіжність із підходом США та Ізраїлю, які традиційно роблять ставку на точкові удари по керівництву та інфраструктурі для швидкого послаблення противника. В Ірані ж роблять акцент на витривалості та готовності до довготривалого тиску.

Подібна логіка вже спостерігалася під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Росія розраховувала на швидке завершення війни, але зіткнулася з державою, яка змогла витримати початковий удар, адаптуватися та протидіяти. Це призвело не тільки до тривалого протистояння, а й до глобальних економічних наслідків, зокрема на енергетичних ринках. Подібна динаміка може проявлятися і на Близькому Сході,
– зазначають журналісти.

До чого може призвести війна США в Ірані?

Журналісти наголошують, що наразі конфлікт на Близькому Сході вже виходить за межі суто військового виміру. Удари по енергетичній інфраструктурі, зокрема по газовому родовищу Південний Парс, а також ризики для судноплавства в Ормузькій протоці створюють загрозу для світових ринків.

Через цей маршрут проходить близько 20% глобальних постачань нафти, що робить будь-які перебої критично важливими для світової економіки.

На цьому тлі Аббас Арагчі заявив, що Іран не розглядає припинення вогню як достатній крок для завершення війни.

"Ми не віримо в припинення вогню. Ми віримо в припинення війни… на всіх фронтах", – підкреслив міністр.

Йдеться про ширший підхід, який охоплює не лише Іран, а й інші регіони, включно з Іраком, Ліваном та Єменом. Така позиція ускладнює дипломатичні зусилля, адже потребує узгодження дій багатьох сторін одночасно.

Аналітики застерігають: головний ризик полягає не лише в ескалації, а в затягуванні конфлікту. У разі тривалого протистояння наслідки можуть вийти далеко за межі регіону – як це вже сталося з війною в Україні, яка вплинула на глобальні енергетичні ринки та політичні баланси.

Таким чином, ситуація на Близькому Сході дедалі більше набуває ознак довготривалої кризи, де ключовим фактором стає не швидкість перемоги, а здатність сторін витримувати тривалий тиск.

Автор зауважив, що події на Близькому Сході не повторюватимуть ситуацію в Україні через різну географію, союзників тощо. Однак у цьому всьому є спільна визначальна риса: перехід від очікуваної швидкості до тривалих бойових дій.

До речі, політолог Ігор Чаленко зазначив в етері 24 Каналу, що план Трампа з операцією "Епічна лють" в Ірані не спрацював через поляризацію американського суспільства і вплив російської та китайської пропаганди. На думку експерта, проблема Трампа полягає в тому, що він не мав довгострокового плану, а лише тактичні кроки.

Що відомо про переговори США та Ірану?

  • Дональд Трамп 23 березня оголосив про п'ятиденну паузу в ударах по Ірану після успішних переговорів щодо завершення бойових дій. За словами американського лідера, переговори між США та Іраном тривали два дні, і обидві сторони продовжать діалог протягом тижня.

  • В Ірані, своєю чергою, заперечили заяви Дональда Трампа про переговори. У Тегерані стверджували, що жодних прямих чи непрямих перемовин нібито не було.

  • Пізніше Трамп заявив, що мирну угоду з Іраном можуть укласти протягом 5 днів або раніше. Президент США також не знає, чому іранські ЗМІ говорять, що переговорів з Америкою не було.