Перемовний процес, який, здавалося, зайшов у глухий кут через максималістські вимоги Кремля, здійснив різкий поштовх уперед. Владімір Путін у ніч проти 11 травня раптово вийшов до журналістів із пропозицією провести прямі перемовини між Москвою та Києвом у Стамбулі. Слідом за словами російського диктатора президент України Володимир Зеленський оголосив власну пропозицію – зустрітися з Путіним особисто вже цього четверга, 15 травня.

Очікування від перемовин різко зросли на тлі цих заяв, адже наразі Москва ігнорує всі заклики до зупинки вогню на 30-денний період, як це пропонували Україна, адміністрація Дональда Трампа та європейські лідери.

24 Канал зібрав реакцію західних ЗМІ на слова президентів України та Росії та оцінив рівень очікувань у світі від потенційної зустрічі Зеленського та Путіна в Стамбулі.

Днями до Києва прилетіли лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі, щоб обговорити майбутнє "коаліції охочих" – ініціативи європейських держав із розміщення західного контингенту на території України для підтримки майбутнього миру.

За результатами зустрічі учасники також подзвонили Дональду Трампу, щоб розповісти про результати та закликати США підтримати пропозиції європейців. Основний посил був такий: спершу зупинити вогонь на 30-денний період, а вже потім домовлятися про деталі майбутньої мирної угоди. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер пригрозив Кремлю, що, якщо вони відхилять цю пропозицію, санкції проти Росії будуть посилені, а збройна підтримка України суттєво збільшиться.

Ми відповімо, працюючи з президентом Трампом, з усіма нашими партнерами, ми посилимо санкції і збільшимо нашу військову допомогу для оборони України, щоб змусити Росію повернутися за стіл переговорів,
– наголосив Стармер.


Зустріч "коаліції охочих" та Володимира Зеленського в Києві / Фото Офіс Президента

Трамп, схоже, ідею європейців підтримав, тож Кремлю довелося в терміновому порядку шукати відповідь. Путін зібрав журналістів у парадному залі Кремля близько 2-ї ночі за московським часом, звинуватив Україну в порушеннях так званого пасхального перемир’я та раптово запропонував пряму зустріч між Україною та Росією вже цього тижня в Стамбулі.

Видання The Guardian наголошує на тому, як Путін обережно підбирав слова, адже фактично російський диктатор вкотре відкинув пропозицію Європи та США про 30-денне перемир’я на передовій. Там припускають, що такий виважений і стриманий тон Путіна знадобився, щоб виглядати конструктивно в очах американської адміністрації та створити враження, ніби він дійсно зацікавлений у врегулюванні війни в Україні.

Цікаву деталь щодо путінської промови побачили також журналісти Reuters, адже вийшло так, що зустріч Путіна з журналістами припала саме на американський прайм-тайм. Очільник Кремля полюбляє робити помпезні анонси своїх публічних виступів та спілкування з журналістами.

Наприклад, одне з "Послань Путіна Федеральним Зборам" у 2024 році навіть демонструвалося в російських кінотеатрах. Втім, цього разу очевидно, що глядачами його виступу мали стати не росіяни, а саме американці, що пояснює обраний Кремлем час.

Реакція Трампа не змусила себе чекати: у своїй соцмережі Truth Social Трамп закликав Україну "негайно" погодитися на зустріч із росіянами. Водночас президент США підкреслив, що самі по собі ці перемовини визначать, чи можливо в принципі укласти угоду між Росією та Україною, і зрештою "Штати та Європа знатимуть, на чому все стоїть, і зможуть діяти відповідно".

The Guardian також зазначає, що можливо Путіну вдалося здійснити певний дипломатичний трюк і вкотре провести американців, адже Трамп у цьому пості фактично відкинув основну вимогу Заходу — "спершу припинити вогонь, потім домовлятися" – та переклав відповідальність на Україну.

Втім, Володимир Зеленський зрештою перехопив ініціативу своєю пропозицією зустрітися з Путіним особисто та вчергове наголосив на необхідності зупинити бойові дії вздовж лінії фронту. Видання підкреслює, що таким чином Зеленський чинить прямий тиск на Путіна, який рідко здійснює спонтанні подорожі, щоб той або взяв участь у зустрічі, або сам від неї відмовився.

Голова Офісу Президента України Андрій Єрмак пояснив, навіщо зустрічатися саме з Путіним, а не розмовляти з росіянами через окрему делегацію. Відповідаючи на питання, чи готова Україна говорити з кимось із Росії, крім самого Путіна, Єрмак наголосив, що всі фундаментальні рішення в Росії приймає особисто Путін, отже, є сенс говорити саме з ним.

А вам відомо, хто ще в Росії ухвалює рішення такого рівня і здатний забезпечити їх виконання? Зрозуміло, він делегуватиме технічні та підготовчі етапи, але ми розуміємо, на кому в підсумку все зав’язано,
— каже Єрмак.

Президент Росії пропонує переговори з Києвом, але переклад із "кремлівської мови" свідчить, що він не прийме нічого меншого, ніж капітуляція Володимира Зеленського та значні територіальні поступки, – пише видання The Times про путінську пропозицію провести зустріч у Стамбулі.

Там упевнені, що мета Кремля залишається незмінною – усунути від влади прозахідний уряд України та президента Зеленського, юридично зобов’язати Україну відмовитися від вступу до НАТО та задовольнити територіальні претензії Росії. Наразі немає жодних ознак того, що Москва готова пом'якшити свої вимоги, і, схоже, саме наведені вище умови росіяни розуміють під "усуненням першопричин конфлікту", як це описав Путін, а згодом повторив його речник Дмітрій Пєсков.


Кадр з "нічної" промови Владіміра Путіна до журналістів

The Times також вважає вдалою пропозицію Зеленського запросити Путіна на особисті перемовини у Стамбулі. Зеленський усіляко намагається продемонструвати Дональду Трампу, що Київ не є перешкодою на шляху до миру, а пропозиція, адресована російському диктатору, разом із цим дозволяє розкрити блеф Путіна, якщо той усе ж відмовиться від зустрічі.

Зазначимо, що Володимир Путін пропонує зустрітися в Стамбулі, щоб "продовжити дипломатичні зусилля" від 2022 року. Пропозиції Кремля тоді полягали фактично в капітуляції України, адже вимагали відмови від будь-якої співпраці із західними арміями, суттєвого скорочення Сил Оборони, роззброєння та низки жорстких політичних поступок.

Видання The Economist також вказує на те, що Путін через свого зовнішньополітичного радника Юрія Ушакова знову виклав вагомі умови для початку переговорів, схожі на ті, які Україна чула в 2022-му році. Росія всіма силами намагається змусити Київ відмовитися від свої червоних ліній та піти на поступки Кремлю.

У матеріалі звертають увагу на те, що Зеленський в цілому позитивно відреагував на путінську пропозицію, але наголосив на безумовному припиненні вогню, як цього вимагає Європа та США. Однак попри те, що дипломатичні зусилля публічні та непублічні інтенсифікувалися останнім часом, автори статті не вірять, що це призведе до початку реальних перемовин про мир, адже Дональд Трамп за першої ж нагоди намагається "танцювати" навколо Владіміра Путіна, навіть попри всі заклики Євпропи та України і фактично пряму відмову Кремля розглядати реалістичні пропозиції щодо майбутньої мирної угоди.

Очевидно, що Трамп залишається центром, навколо якого обертаються всі сторони, кожна з яких підлаштовує свою риторику під його мову і пости в соціальних мережах. Проблема для Трампа полягає в тому, що Путін також веде власну гру, таку ж жорстку і непоступливу. Виклик, який чотири європейські лідери кинули Трампу в Києві, полягав у тому, щоб він зайняв більш жорстку позицію щодо Путіна. Поки що Трамп відмовився це зробити, натомість вирішивши танцювати навколо російського лідера,
– зазнчає The Economist.

Водночас The Times звертає увагу на те, що Кремль тиждень за тижнем повторює свої вимоги, лише формуючи їх іншими словами, але без жодних фундаментальних змін щодо своєї основної тези, яку коротко можна описати так: "єдиний шлях до миру полягає в тому, щоб Україна дала Росії все, що вона хоче". Там навіть порівняли російські дипломатичні маніпуляції з фільмом "День бабака", де головний герой знову і знову переживав один і той самий день.

Водночас видання сумнівається у спроможності Європи завдати серйозної шкоди російській економіці за допомогою санкцій. Сьогодні Росія є найбільш підсанкційною країною у світі, але, попри постійні прогнози економічного колапсу, рівень життя в основних містах Росії – Москві та Санкт-Петербурзі – навряд чи впаде настільки, щоб стати реальним фактором тиску та змусити Путіна припинити війну в Україні, яку він бачить як свою історичну місію.

Натомість, політичний редактор видання Bloomberg Алекс Вікман з посиланням на джерела наголосив, що позиція Європи залишається без змін, навіть попри пости Трампа та пропозицію Зеленського. За його словами сьогодні Росія мусить піти на поступки у питанні зупинки бойових дій або зіткнутись з наслідками.

Важко повірити в те, що Владімір Путін після років лобових атак проти Сил оборони України та прямого терору цивільного населення раптом обрав шлях миротворця та пропонує зустріч заради конструктивного діалогу.

Видання CNN вважає, що європейські лідери, які днями відвідали Київ, не вірять у те, що мирні перемовини в сьогоднішньому форматі здатні призвести до значущого прориву в питанні врегулювання війни в Україні. Попри це, Європа активно намагається нав’язати Кремлю ідею 30-денного припинення вогню.

Путін усіма силами намагається довести, що європейський тиск не працює, але водночас демонструє Трампу, що він зацікавлений у зупинці війни, тому в швидкому порядку вигадав "хитромудру схему" з пропозицією зустрічі в Стамбулі.

Це найвизначніший дипломатичний момент війни, можливо, найважливіша заява конфлікту на цей час, і, безумовно, найкритичніші 36 годин із моменту, коли Путін зіткнувся з бунтом свого головного соратника Євгенія Пригожина в червні 2023 року. Час є серйозною проблемою: те, що має тривати 30 днів, потрібно створити за 30 годин,
– зазначає видання.

  • Якщо уявити гіпотетично, що це перемир’я набуде чинності, то "як у такому швидкому темпі підготувати війська до можливих провокацій та коректно здійснювати моніторинг припинення вогню?
  • Чи може Київ віддати наказ своїм військам не вести вогонь у відповідь із метою самозахисту?
  • Якщо США будуть здійснювати моніторинг перемир’я... чи мають вони достатній потенціал для вивчення сотень кілометрів лінії фронту, де точаться бойові дії?" – ставить CNN скоріше риторичні питання.

CNN зазначає, що Україна та Європа скептично ставляться до того, що Путін узагалі зацікавлений в мирі, адже російські війська сьогодні активно готуються до наступальних дій влітку. Головна мета України та Європи – зберегти участь Сполучених Штатів у мирному процесі в Україні, адже якщо Трампу остаточно розкриються всі плани та задуми Кремля, саме Вашингтон здатен завдати найбільшої шкоди тим, що президент Франції Емманюель Макрон називає "масованими санкціями".

Водночас забезпечити збільшення військових постачань для України також майже неможливо реалізувати без прямої участі американців.

Найближчі тижні, схоже, розраховані на майбутнє, в якому вони повинні довести Трампу, що його вводять в оману, і остаточно та беззаперечно перетягнути його Білий дім у свій табір,
– підсумовує CNN.

Наразі важко уявити, що подібна публічна гра здатна зрушити з мертвої точки перемовний процес. Україна та Росія залишаються незмінними у своїх фундаментальних позиціях, наприклад, щодо майбутнього членства України в НАТО або розміщення європейських сил на території України.

Розбіжності виникають навіть у першому кроці щодо початку мирного процесу. Україна та Європа наполягають, що для початку діалогу необхідно спершу зупинити бойові дії, натомість Кремль прагне використовувати тиск на фронті як козир під час потенційних переговорів.

Для реального миру Путін має відчути реальний та безпосередній тиск з боку адміністрації Дональда Трампа, адже лише президента США Кремль розглядає як основну дієву особу для майбутнього врегулювання війни в Україні, і саме для нього влаштовує весь цей публічний спектакль.