Петиція щодо військового обліку для жінок, поранення на Донбасі: головні новини 27 грудня

Найважливіші новини України та світу за понеділок 27 грудня:

​Актуально Хотів убити Єлизавету: в чоловіка, який проник до Віндзорського замку, знайшли відео з погрозами

Петиція про скасування військового обліку для жінок

Джерело: Офіційне інтернет-представництво президента України

В Україні петиція про скасування військового обліку для жінок певних професій набрала необхідної для розгляду кількості підписів. Тепер її зобов'язаний розглянути Володимир Зеленський.

Що відомо про петицію

Петиція має назву "Знущання з жінок! Не повинні всі жінки, які мають спеціальність чи професію, бути військовозобов'язаними". Її ініціювала Яна Рашевченко і необхідну кількість голосів ініціатива зібрала за кілька днів.

Начебто змінився лише перелік, але, згідно з ним, майже всі жінки нашої держави повинні бути військовозобов’язаними. Це неподобство! Жодного суспільного обговорення. Жодних підготовчих заходів. Жодного перехідного періоду та роз'яснень щодо механізму реалізації– мовиться у петиції.

Відповіді Володимира Зеленського наразі немає. Відповідно до законодавства, протягом 3 робочих днів Офіс Президента має повідомити про початок розгляду. Після цього у президента буде 10 днів, аби розглянути петицію.

​Важливо Жодних змін у житті жінок не буде, – у ЗСУ ще раз пояснили, для чого потрібен військовий облік

Військовий облік для жінок в Україні: що відомо

17 грудня 2021 року став чинним перелік спеціальностей та професій жінок яких беруть на облік військовозобов'язаних. Міноборони затвердило цей перелік наказом ще від 11 жовтня 2021 року. Він охоплює сотні спеціальностей та професій.​

Чому це важливо

У випадку воєнної ситуації в країні військовозобов'язані жінки та їхні професійні навички можуть бути потрібними для держави та її громадян.

Тож, жінки від 18 до 60 років, чиї професії є в переліку, зобов'язані стати на військовий облік до кінця 2022 року за місцем прописки. Якщо жінка є фізичною особою-підприємцем або ніде не працює, вона може бути військовозобов'язаною за освітою.

Що робитимуть жінки

Працівниці, пов'язані з фізичною культурою, спортом і туризмом, під час воєнного стану відповідатимуть за фізичну підготовку і спорт. Журналістки відповідатимуть за військову пресу. Жінки, які працюють з харчовими технологіями, займатимуться продовольчим забезпеченням. Загалом, жінки робитимуть ту саму роботу, що і завжди, але на користь держави і армії.

Поранення на Донбасі

Джерело: ООС

Одразу двоє українських військових отримали поранення у зоні проведення ООС. Все тому, що проросійські бойовики аж 9 разів зривали тишу. Про перемир'я окупанти, схоже, й не чули. Поранених воїнів госпіталізували. Вони перебувають у важкому стані.

Зауважимо, що попередня доба, 26 грудня, також не була спокійною. Внаслідок ворожих дій ворога український військовий зазнав поранення. Медики оцінювали його стан здоров'я як важкий.

Як минула доба на Донбасі

Російські найманці від початку доби встигли 9 разів відкрити вогонь у бік позицій ЗСУ. Одного разу використовували заборонену мінськими домовленостями зброю. Неспокійно було поблизу:

• Нью-Йорка противник тричі стріляв з автоматичних та станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої зброї;
• Новозванівки окупанти застосували протитанкові ракетні комплекси;
• Гнутового найманці запустили безпілотник, за допомогою якого скинули постріли ВОГ-17;
• Новолуганського гатили з автоматичних станкових гранатометів, а поблизу Мар'їнки – з мінометів калібру 120 міліметрів;
• Красногорівки та Травневого, що на Донеччині, окупанти теж стріляли з гранатометів.

Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене озброєння. Бійці змусили противника припинити обстріли. Рубежі наших підрозділів залишилися незмінними.

Дуда ветував скандальний закон про телерадіомовлення

Джерело: сайт президента Польщі

Польський президент Анджей Дуда ветував закон про зміни до Закону про мовлення. Саме після їхнього ухвалення у відносинах Польщі та США стартувала б криза.

Про який закон мовиться

Скандальний закон отримав назву Lex TVN. Документ з'явився ще влітку 2021 року. Країною відразу прокотилася хвиля протестів. Законопроєкт передбачав, що ліцензію на мовлення можуть отримати лише телеканали, власники яких походять з держав, які входять до Європейської економічної зони. Це – країни ЄС, а також – Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.

Дуда наголосив, що проєкт викликає у нього сумніви. Президент вагався, чи відповідатиме документ нормам Конституції та польсько-американської угоди про захист взаємних інвестицій. Її уклали у 1990 році.

Польський лідер зауважив, що він розглядав 2 варіанти:

• передати цей законопроєкт до Конституційного трибуналу;
• повернути його на повторний розгляд Сейму.

Ухвалюючи рішення, Дуда врахував стурбованість, яку цей закон викликав у поляків. За словами Дуди, вирішальним аргументом стало те, що Конституційний трибунал аналізує положення лише щодо їхньої відповідності основоположному акту. Водночас про відповідність міжнародним договорам не мовиться.

Росія вимагає визнати "Супутник V"

Джерело: "Дом"

У Кремлі хочуть, аби Україна визнала російську несертифіковану вакцину "Супутник V". Саме це є умовою для відкриття КПВВ на Донбасі.

Актуально Окупанти на Донбасі збираються роздавати вакцинованим російські QR-коди: Росія їх визнає

Як нагадав спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович, 22 грудня на останньому цьогорічному засіданні ТКГ не вдалося досягти домовленостей щодо відкриття всіх КПВВ. Водночас українські КПВВ відкриті з 10 листопада 2020 року, але пункти закриті з боку окупантів.

Наші КПВВ уже понад рік відкриті. Залишилося лише пропустити громадян із того боку. Але вони й тут зачепилися за необхідність нами визнати вакцину "Супутник V" у документах, визнати документи з печатками так званих "ДНР" та "ЛНР". Зробити все те, на що ми ніколи не підемо– наголосив політик.