Таку думку у коментарі 24 каналу висловила експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.

Читайте також: Головою Антикорупційного суду в Україні стала Олена Танасевич

У зборах, де було обрано Олену Танасевич, взяли участь 38 суддів Антикорупційного суду. На порядку денному вони обрали голову і заступника Вищого антикорупційного суду, а також визначили персональний і кількісний склад слідчих суддів та їхню професійну спеціалізацію. Танасевич підтримали 23 суддів Вищого антикорупційного суду із 38-ми. Ще 10 суддів віддали голос за Ольгу Саландяк, а 5 не підтримали жодного кандидата.

За словами Красносільської, Танасевич – суддя з Харкова. "За результатами рейтингу вона отримала найвищу позицію. Ніяких компрометуючих фактів ми за нею не знаходили. Ні про яку пляму на її репутації нам наразі не відомо", – сказала вона.

Хто така Олена Танасевич?Раніше працювала суддею Печенізького районного суду Харківської області. Танасевич показала найкращі бали на відборі до Антикорупційного суду. Вона закінчила харківську Юридичну академію, а присягу судді склала у 2012 році. Її чоловік Михайло Танасевич займається бізнесом у Харкові. Родина має у місті квартиру та сім земельних ділянок. За 2018 рік суддя заробила 220 тисяч гривень, а її чоловік – 1 мільйон.

Олена Танасевич не фігурувала у списку недоброчесних кандидатів до Вищого антикорупційного суду, який оприлюднили експерти Фундації DEJURE.

Також, за її словами, далі судді мають визначити дату початку роботи суду. "Вже попередньо коментували, що це буде кінець серпня, можливо – початок вересня. Є певні технічні речі, які потрібно зробити, аби суд технічно міг запрацювати. Це не виглядає як свідоме затягування роботи суду, виглядає так, що дійсно є низка моментів, які потрібно зробити", – сказала представниця ЦПК.

Красносільська також наголосила, що зараз можна говорити про те, що на старті ми отримали достатньо притомний склад суддів, серед них нема когось із очевидними фактами недоброчесності. Те, наскільки ефективно працюватиме Антикорупційний суд, буде залежати від кількох факторів. "Перше – від вибору голови апарату суду, із кандидатурою якого мають визначитись на 17 травня. Від цієї людини багато буде залежати. Друге – багато буде залежати від передачі справ до Антикорупційного суду, від того, чи не будуть намагатись його завалити справами, які не стосуються його підсудності", – пояснила експерт.

Голова апарату – це та людина, яка, в тому числі, матиме доступ до автоматичного розподілу, до призначень всередині апарату. Ми пам’ятаємо як зливали, фактично, секретну інформацію по НАБУшних справах їхнім фігурантам. Тоді йшлося не про суддів, а саме про працівників апарату суду. Санітаром лісу для Антикорупційного суду має бути Вища рада правосуддя. З нею, безумовно, не така оптимістична ситуація",
– додала вона.

За словами Красносільської, наступним питанням порядку денного у комплексній судовій реформі має стати питання Вищої ради правосуддя. "Це там є дисциплінарні справи, це ВРП може притягти до дисциплінарної відповідальності суддю, який піддався спокусі, або навпаки – стати репресивним органом для незалежних суддів. ВРП показала, що бути репресивним органом вона теж може", – сказала вона.

Що таке Вищий антикорупційний суд і як його створювали?Орган судової влади, який буде розглядати справи щодо топ-корупціонерів, підслідні НАБУ: злочини щодо розкрадання бюджетних коштів, зловживання владою, незаконне збагачення, хабарництво.

Закон про створення Вищого антикорупційного суду було ухвалено в червні 2018 року. Восени кандидати до ВАС пройшли 2 етапи конкурсу – склали тести і написали практичне завдання.

Вони мали відповідати таким вимогам:
- мати досвід роботи на посаді судді від 5 років, або на посаді адвоката 7 років, або наукової діяльності у сфері права від 7 років;
- суддя Антикорупційного суду повинен буде відповідати вимогам відповідно до закону "Про судоустрій та статус суддів";
- мати знання і навички для здійснення судочинства у корупційних справах.

6 брезеня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів обрала переможців конкурсу на посади у Вищому антикорупційному суді України. За її поданням 11 квітня Президент Петро Порошенко призначив своїми указами на посади 38 суддів ВАС та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. За словами гаранта, серед них є судді, науковці і адвокати.

Повний список суддів Вищого антикорупційного суду – дивіться тут.