Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Хутрові ферми: як шуби та іграшки забирають життя

      Хутрові ферми: як шуби та іграшки забирають життя

      Навіть в епоху стрімкого розвитку технологій та інновацій, вивчення просторів Всесвіту та удосконалення штучного інтелекту у світі лишається місце для середньовічної жорсткості промислових масштабів у "хутрової моди".

      Попри величезну кількість різних видів теплого одягу на будь-який смак та гаманець, любителі хутра активно купують шуби або іграшки для дітей чи дорослих зі шкіри живих тварин. Така продукція не є життєво необхідною, але користується високою популярністю.

      Читайте також: Make-up ціною життя: що приховують бренди про тестування косметики

      Чому хутрові ферми – це дуже жорстоко не лише стосовно тварин, а і щодо людей, які опиняються поруч із ними – розбирались журналісти 24 каналу.

      Як складається ситуація з хутром у світі?

      У багатьох країнах Європи вже прийняті закони, що ініціюють повну заборону продажі і виробництва хутра до 2025 року. Серед них – Норвегія, Бельгія та Нідерланди. Боснія і Герцоговина повністю заборонить такий кривавий бізнес до 2029 року. А Великобританія, Австрія, Данія, Люксембург, Хорватія та Сербія повністю відмовились від хутра в проміжку з 2000 до 2019 року. Такий шлях не є одноденним, але він повністю виправданий та можливий.

      Дані зоозахисників про заборону хутрового виробництва

      Однак, європейських бізнесменів такі зміни не надто лякають і вони відкривають свої ферми в Україні.

      Як складається ситуація з хутром в Україні?

      Загрозливо. Активісти громадського об’єднання "Єдина Планета" попереджають, що далі через слабку систему екологічного контролю ситуація може стати ще гіршою.

      "У країнах Європи триває процес законодавчої заборони виробництва хутра як невиправдано жорстокої та шкідливої для довкілля галузі. Це загрожує переміщенням небезпечних хутрових ферм в Україну через слабку систему екоконтролю в нашій державі", – пояснили в організації.

      "Єдина Планета" створили кампанію "ХутроOFF", яка має сприяти забороні хутрового виробництва до 2025 року і прийняття законопроекту №10019, що регулюватиме процес заборони такого бізнесу в Україні.

      На даний момент в Україні діє 37 хутрових ферм, але данські та голландські бізнесмени вже подали заявки на відкриття своїх комплексів, узгодження цих документів призведе до зростання кількості ферм вдвічі.

      Чому такі ферми – це жорстоко?

      Тому що все, що там відбувається – жорстокість промислового масштабу. Багато ферм приховують умови утримання тварин, але чорноробочі цих комплексів неодноразово повідомляли, що шеди (клітки для хутрових тварин) мають лише дах, тваринки часто недоїдають, або ж можуть їсти своїх "сусідів", яких робочі кинули після здирання шкіри, їх постійно нашпиговують препаратами, які збільшують обсяг хутра на тваринці і провокують відмирання внутрішніх органів, в норок постійно з’являються виразки.

      Вбивають тварин удушенням газом, ламанням ший або електрошоком. Навіть якщо після цих знущань тварина ще жива, з неї вже знімають шкіру.

      Трупи використаних звірків або перемелюють та віддають як їжу ще живим тваринам, або масово спалюють на полях. Туди ж вивозять послід тварин.

      Відео 18+ про будні на хутряних фермах. Увага! Краще не дивитись емоційно вразливим людям:

      Але ж вони безпечні для людей?

      Ні. Через відсутність адекватної утилізації надлишками азоту і фосфору забруднюються поверхневі і підземні води. Це призводить до цвітіння водойм, масової загибелі риби, псування питної води в криницях. Про шкоду таких ферм попереджали у МОЗ.

      У брошурі "Хутрові ферми" ГО "Єдина Планета" наводить приклад село Шульгівка Дніпропетровської області, де за два роки діяльності норкової ферми відбулося забруднення не тільки поверхневих вод, а і грунтових, тому вони наголошують: "Якщо динаміка забруднення збережеться, то упродовж 6 років колодязі поблизу цієї ферми будуть непитними".

      Велика кількість відходів призводить до зафосфачування та зниження родючості навколишніх ґрунтів. Житло продати на такій території можна хіба що за копійки. В тому числі – через постійний сморід, який провокує у людей розвиток алергії, захворювання дихальних шляхів та онкологічні хвороби. Селяни про наслідки діяльності такого бізнесу дізнаються, коли вже пізно.

      За даними ХутроOFF та ГО "Екодія", на хутрових фермах працюють некваліфіковані селяни, їх приваблюють робочі місця поряд з домом, але керівництво довіряє їм лише чорну роботу – забиття тварин чи спалювання трупів. Селяни постійно працюють на холоді або на палючому сонці, тому що укриття немає, та й попрацювати більше двох місяців на таких фермах вдається одиницям, бо у робітників починаються мігрені, розлади сну та хвороби дихання.

      Часто, щоб отримати підтримку серед населення, хутровики тимчасово вирішують проблеми села, наприклад із вивезенням сміття, прокладанням доріг і надання робочих місць.

      Світовий банк вже давно визнав хутрове виробництво катастрофічно небезпечним для екології і відносить в п’ятірку гірших з точки зору забруднення навколишнього середовища токсичними важкими металами. Українське законодавство теж відносить цей бізнес до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки. На черговій акції за прийняття закону №10019 під Верховною Радою Павло Вишебаба зазначав, що для бюджету України таке виробництво є збитковим протягом останніх чотирьох років, попри те що відкриття і діяльність хутрових ферм в країні зростає. Тобто, вони працюють в тіні і ухиляються від сплати податків.

      Акція протесту проти хутряних ферм у Києві 

      Як можна вплинути на розвиток індустрії в Україні?

      Українська влада законопроект про заборону хутрового виробництва досі не включила до порядку денного, але українські активісти наголошують – прийняття цього закону має відбутися в 2019 році, тому що це тривалий процес, що передбачає повну перекваліфікацію працівників таких ферм. На сторінці в соціальних мережах ХутроOFF вже промотують чергову акцію "Україна БЕЗ шкуродерень - акція на підтримку #МійЗакон10019".

      Та поки влада зволікає, громадяни діють та виганяють закордонних хутровиків з своїх населених пунктів, чим допомагають уникнути в Україні екологічної катастрофи. Наприклад, громада Бродівського району після багатьох слухань на черговій сесії районної ради підтримала заборону на розвиток хутряного виробництва у своєму районі і не дозволили побудувати данському бізнесмену Крістіану Расмуссену норкову ферму в селі Лешні, яка могла стати наймасштабнішою в Україні.

      Також жителі села Сінгури Житомирської області виступили проти розширення ферми голландського бізнесмена, а також закликають закрити взагалі його ферму або правильно утилізувати відходи, тому що забруднюється кисень, грунт та вода в селі, навіть в криницях.

      Активісти гуманістичного руху UAnimals постійно ведуть переговори з українськими брендами з метою відмовитись від кривавого хутра й долучитись до світового проекту FurFreeRetailer, і їм вдається. До цього об'єднання вони вже залучили 23 українських дизайнери, маркет Кураж Базар, Гешефт та сервіс Oh my Look!.

      Нещодавно Олександр Тодорчук у соціальній мережі повідомив, що найбільша мережа секс-шопів "Насолода" в Україні після перемовин з представниками UAnimals відмовилась від продажу продукції з натурального хутра.

      Автор: Валентина Дячук

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук