Від першої до останньої "інавгурації": як Путін змінився за роки терору

Тюремний цирк у Росії

Отже, чому ця інавгурація "так звана"? А все тому, що жодна цивілізована країна або організація, жодна нормальна людина не визнає російські псевдовибори – справжніми, а Путіна – президентом Росії. Водночас терористом та злочинцем його визнають у більшості цивілізованих держав.

Читайте також Історія повторюється: чим Путіну вигідний обвал багатоповерхівки у Бєлгороді

Хтось скаже, що, можливо, це було б доречніше назвати коронацією кримінального авторитета або інпаханізацією. Але і з цим також виникає проблемка. Всім, хто стежить за новинами останні 2 з половиною роки, добре відомо, що за тюремними законами Путін є щонайменше двічі опущеним. У 2022 році це зробили Сили оборони України, а торік Путіна опустила власна шістка Євгєній Пригожин, який ледь не захопив Москву за 1 день.

Моє завдання – це називати речі своїми іменами, ну або хоча б не називати їх чужими іменами. Тож як журналіст я відмовляюсь називати це інавгурацією, а міжнародного військового злочинця, що за незалежними оцінками не набрав навіть половини голосів, немає підстав називати президентом. Це ніщо інше як тюремний цирк.

Але ж колись все в них було дуже навіть легітимно. У 2000 році весь світ також спостерігав за інавгурацією молодого і як комусь здавалось харизматичного наступника Єльцина. На момент своєї першої інавгурації Путін з підлеглими вже повним ходом підривали житлові будинки з мешканцями Москви, Волгодонська та Буйнакська і розв'язували криваву війну проти Чеченської республіки Ічкерія. Тож навіть за законами РПЦ до раю Путін не потрапляє. Він без вагань брехав на російські конституції так само як зараз.

Дивіться відео з першої інавгурації Путіна:

Але в цей момент він лише читає текст, який бачить на екранах-шпаргалках. Що реально змінилося за ці 24 роки – то це те, як Путін дивиться іншим в очі. У 2000 році ця істота мала доволі впевнений вигляд і буквально свердлила очима тих, кого бачила на своєму шляху.

Молодий Путін впевнено прямує на свою першу інавгурацію: відео

А зараз Путін намагається відводити погляд і свердлить очима хіба що шнурівки власних підлеглих.

Двічі опущений Путін вже навіть не дивиться на своїх підлеглих: відео

Зауважте Дві актуальні цілі росіян на Харківщині

З одного боку, це повністю відповідає тюремному статусу Путіна – якщо він доживе до зони, то підіймати очі йому буде заборонено поняттями. З іншого – в цьому є і певний парадокс: ти біля корита чверть століття, за ці роки ти провів 35 тисяч чисток всієї вертикалі влади, але з кожним роком ти дедалі більше відводиш погляд від власних підлеглих.

Я не знаю, чому так, але припускаю, що так на підсвідомість впливає брехня. Що більше ти брешеш, то складніше тобі дивитись в очі іншим.

Путін на другій інавгурації вже більше цікавиться взуттям підлеглих: відео

Можливо, Путін тоді справді думав, що це його остання інавгурація, і вже за кілька років йому треба буде тікати або сідати в тюрму. 

Рокіровка Путіна та Медведєва

У Росії між Путіним і Путіним був ще один президент – Дмітрій Медведєв. Між 2004 і 2008 роками кремлівські маніяки почали вкладати шалені гроші в пропаганду, а телебачення саме по собі здійснило великий крок вперед у питанні якості зйомки.

Дивіться відео з інавгурації Медведєва:

Але Путіна все одно всі тоді продовжували страшенно боятись, тож увагою його не обділили. Путінську частину інавгурації зняли в стилі "бандитський Петербург".

Як Путін прибув на інавгурацію Медведєва: відео

Пальто з наплічниками та два Gelandewagen з охороною – це був не єдиний натяк на те, що Путін і далі залишається головним, принаймні на певний час. Про це він сказав і особисто у своїй промові.

Після цієї першої "рокіровки" і 4 років правління Медведєва треба було щось змінювати. З одного боку – він напав на Грузію і розганяв акції протесту в Росії, тобто дратував так званих російських лібералів. З іншого боку – він дратував Путіна тим, що постійно спілкувався з Бараком Обамою і грав на айпаді.

Зауважте Відомий основний засіб впливу на росіян і це не санкції Заходу

Путіну набридло, що його називають якимось там прем'єр-міністром і на офіційних заходах приділяють йому не більше уваги, ніж Медведєву. Тож Путін оголосив про те, що йому плювати, що там думає російський народ – він повертається на посаду президента.

І повернувся. У 2012 році була ще одна інавгурація. Скажу вам відверто – на ній нічого цікавого не було, окрім того, що на той момент чинний президент Росії Медведєв був вимушений чекати свого формально все ще підлеглого впродовж 15 хвилин.

Зрештою цей експеримент з публічним приниженням Путіним інших чиновників визнали вдалим і вирішили повторити у 2018 році. У зв'язку з тим, що ніякого іншого президента для принижень тоді вже не було, роль цапів-відбувайлів була відведена очільникам інших гілок влади. Голова конституційного суду, а також голови сенату і Держдуми – вишикувались в очікуванні Путіна ще до того, як він у своєму кабінеті в іншому кінці Кремля почав надягати піджак.

Як минула нова "інавгурація" Путіна

Нинішній цирк у Кремлі – це просто суцільний мікс абсурду із сумом. По-перше, цього дня в Москві вперше за всі ці роки була конкретна злива. Зазвичай для інавгурації Путіна й інших важливих пропагандистських подій над Москвою розганяли хмари. Для цього традиційно залучали літаки зі спеціальною технікою. Але цього року з літаками, як бачимо, виникла проблемка.

Офіційно про це ніхто не звітує, але факт залишається фактом – Москві або не вистачило літаків, мовляв, те, що є, – воно на фронті або вже в землі. Або ж там подумали, що існує занадто великий ризик, що літаки в цей день над Москвою збиватимуть. Зрештою Путін в день свого нібито тріумфу був вимушений мокнути під зливою.

Як справжній лакей перед військовим злочинцем Путіним поводився патріарх Кірілл, який вже офіційно переїхав до царської Росії.

Дивіться відео, як патріарх Кірілл величає Путіна:

До речі, на інавгурацію завітав навіть Рамзан Кадиров, якого нещодавно знову поховала преса. Вочевидь, він приїхав, щоб довести всім, що не мертвий і не смертельно хворий. Хоча сходами Кадиров підіймався значно повільніше, ніж гості пенсіонери.

Рекомендуємо Говорили-балакали: чому не потрібно істерити через наступ росіян на Харківщині

Словом, приколів було чимало. Але, звісно, були й геть не смішні речі. Наприклад, псевдоінавгураційна промова Путіна, яку можна розділити на 3 тези:

• "СВО" йде не по плану, але дуже героїчно;
• духовні скрєпи ніколи не порвуться;
• росіяни будуть жити ще краще.

Хоча, це також звучить смішно.

Перші після Путіна особи на цьому заході були дуже сумні. Це мене здивувало. Здавалося б, у вас нова інтронізація опущеного пахана, Ви залишаєтесь при владі ще на 6 років, вашу Москву зараз особливо ніхто не бомбить, а через піврічну затримку з американським пакетом підтримки у ваших військ є навіть певні тимчасові успіхи на фронті. Зазвичай в Кремлі в дуже гарному настрої від таких подій. Але не цього разу.

Можливо, вони вже хочуть в могилу або хоча б на пенсію, бо більшість із них бігають по Кремлю вже понад 20 років. Можливо, навпаки – в Кремлі готується щось незвичайне на кшталт перевороту або чисток і тому всі на це тривожно очікують.

Не знаю. Але в будь-якому разі їхні приречені обличчя – це не привід для нас із вами зупинятися. Навпаки, потрібно посилювати тиск. Виходьте на демонстрації в країнах Заходу. Нехай вони передають Україні всю свою зброю і виробляють іще більше нової зброї. А до Кремля відправляють не послів, а відправляють по Кремлю ракети. Зараз ідеальний для цього час.

Дивіться повний відеоблог Арсена Цимбалюка: