Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Інформаційні війни проти України: хто і як у Литві повірив російський пропаганді

16:19, 4 березня 2015 8622 Читать новость на русском
Плакат про російську пропаганду
Плакат про російську пропаганду / tsn.ua

Війна, яку Росія розгорнула на території України, супроводжується не тільки збройним захопленням територій Криму та східних регіонів країни, а також і сильними інформаційними атаками.

Крім активної пропаганди в самій Україні, інфовійна проти нашої країни також ведеться в країнах-союзниках України в регіоні з метою її дискредитації.

Читайте також: 15 фактів російської брехні проти України

Литва, будучи окупованою Радянським Союзом протягом 50-ти років, не з чуток знає, на що здатний Кремль для досягнення своїх цілей. Сьогодні вона виступає на захист України в Європейському Союзі, Раді Безпеки ООН та інших всіляких міжнародних організаціях, є однією з небагатьох держав у світі, що постачають Україні військову допомогу, а її жителі збирають гуманітарну допомогу з країн НАТО для солдатів і доставляють її в зону АТО. Саме тому кремлівська пропагандистська машина намагається працювати максимально ефективно в Литві та інших країнах регіону, щоб змінити думку суспільства і заплутати в тому, що ж відбувається в Україні.

Росіяни і поляки в Литві вірять російському ТБ

Незалежний Центр вивчення громадської думки "Vilmorus" опублікував результати останнього опитування про думку литовських громадян про війну в Україні. Вперше за багато років, за словами директора Центру Владаса Гайдіса, жителі Литви були виділені у дві групи: литовці і нелитовці. Остання включає в більшій мірі російську і польську меншини Литви. Дослідник пояснює таке рішення зміною геополітичної ситуації в регіоні. Результати двох груп практично протилежні.

Владас Гайдіс (Bernardinai.lt)
Владас Гайдіс (Bernardinai.lt)

"Якщо дивитися, хто винен у цьому конфлікті, не скажу, що однозначно, але більшість литовців вважає, що винна Росія — 55%, а ось нелитовці —лише 16%, що в три-чотири рази менше. У два рази більше нелитовців, вважають що винна Україна. Є й інші можливі винуватці, як США і ЄС, і різниця в три рази між литовцями і нелитовцями. Різні світи сприйняття", — пояснює Гайдіс.

Дослідження показали, що 55% литовців звинувачують Росію, а 18% — сепаратистів Донецької та Луганської областей. І тільки 10% литовців назвали Україну винуватцем в конфлікті. Третина не змогла відповісти.

Читайте також: Дно російської пропаганди: На купюрі в 1000 гривень зобразять Гітлера

Коментуючи результати груп, Владас Гайдіс підкреслює: "Росіяни і поляки — основні меншини в Литві. Росіяни мають найбільшу відмінність від литовців, поляки — посередині, але теж відрізняються від литовців".

Результати опитування росіян Литви виявили їх антиукраїнські і антизахідні настрої. 26% назвали винною у війні Україну, і практично такий же відсоток — 23% — звинувачують США і ЄС. Росію звинувачують 13% опитаних росіян Литви. Директор Центру пояснює, що на думку впливають канали, які дивляться респонденти.

Литовці дивляться в більшості литовські канали, а нелитовці — російські канали. Ті литовці, які дивляться й російські канали, частіше вважають, що Україна винна,
— пояснив Гайдіс.

Опитування показало, що 59% литовців, які дивляться тільки литовське телебачення, звинувачують Росію, 20% звинувачують сепаратистів, 10% — Україну. Якщо ж литовці дивляться і російське, і литовське телебачення, 44% звинувачують Росію, а 14% — Україну. Нелитовці, які дивляться тільки російські канали, частіше називають винною Україну (35%) або США з ЄС — (23%). Лише 13% із них називають Росію або донецьких і луганських сепаратистів — 1%. Якщо ж нелитовці дивляться і литовські, і російські новини, вину поділяють по 15% між Україною і Росією. Важливо, що 57% таких респондентів важко відповісти.

Інформаційний вакуум

Неріус Малюкявічюс (Alina Ožič (Lietuvos Žinios))
Неріус Малюкявічюс (Alina Ožič (Lietuvos Žinios))

Неріюс Малюкявічюс, політолог, науковий дослідник Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету, коментуючи причини сьогоднішньої ситуації з російськомовними ЗМІ в Литві, говорить про інформаційний вакуум для російськомовного населення, який не був у свій час заповнений литовськими російськомовними ініціативами.

Ця сфера запущена, а вакууму не буває: якщо ми не працювали над цим, то заробила кремлівська машина державної пропаганди. Російськомовне суспільство Литви потрапляє у своєрідне інформайціонное гетто, де легко маніпулювати ситуацією і новинами про Україну,
— вважає експерт.

Ще одним активним споживачем російськомовних новин в Литві є польська громада. 22% поляків Литви відповіли, що Україна винна у війні, така ж кількість назвала США та ЄС. Неріус Малюкявічюс пояснює це позицією та політичними діями члена Європарламенту і політичним лідером поляків Литви Вальдемаром Томашевским, який засудив свого часу український Майдан.

Коли Томашевський приходить на заходи і надягає георгіївську стрічку, коли "Виборча акція поляків Литви" йде на вибори з російськими політичними організаціями, це теж дає посил суспільству поляків у Литві,
— пояснив експерт.

Пародоксально, що на думку поляків Литви впливає не проукраїнська і прозахідна Польща, а антиукраїнські російські канали.

Дивіться також: Найкраща контрпропаганда – це правда, — Стець

"Польська меншина пародоксально в медійному і лінгвістичному сенсах дуже вбудована в російськомовну медійну і соціальну систему. Ті новини, які польська громадськість чує про Україну і про Росію та інші політичні новини, йдуть до них через російські телевізійні канали, через російськомовні видання", — говорить аналітик.

23 лютого Департамент державної безпеки (ДГБ) Литви опублікував повідомлення про спроби Росії вплинути на литовські ЗМІ та закликав медіа бути уважними до спроб розмістити пропагандистський матеріал.

Останнім часом зафіксовані більш очевидні спроби Росії по розпалюванню інформаційної війни і розширенню своєї пропаганди в засобах масової інформації, включаючи електронні ЗМІ та соціальні мережі Литви,
— сказано в повідомленні Департаменту.

Кібератака на ЗМІ

Результат спроби литовського телеканалу "ТV3" відреагувати на заяву ДГБ шляхом проведення опитування "Чи помічають жителі активізацію в Литві російської пропаганди?" призвело до нової хвилі інформаційної атаки.

"ТV3" підготував репортаж, в рамках якого було проведено опитування. Можна було проголосувати через інтернет або телефоном. Це опитування стало об'єктом конкретної кремлівської атаки. Результат приголомшив ведучу: систему зламали і накрутили 82% опитаних, які сказали: "Це не пропаганда. Росія каже правду".

Як з абетки інформаційної війни: спочатку використовується кібернетична зброю і потім результат використовується для боротьби за суспільну думку. Потім ця картинка була показана по російських телевізійних каналах, через інтернет і новинні портали. Це було представлено, як думка Литви про те, що вся російська пропаганда — НЕ пропаганда, а правда. Ось конкретний приклад як це робиться,
— констатував політолог Неріус Малюкявічюс.

У результатах опитування є ще один важливий момент — відсоток респондентів-нелитовців, які вибирали відповідь "Важко сказати". Так, у питанні "Кого звинувачувати в конфлікті в Україні?" 48% росіян і 51% поляків Литви вибрали "Важко сказати". Аналітики припускають, що частина з них може мати антиукраїнську позицію, але з тих чи інших причин не хоче висловлювати її відкрито.

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук