Інформаційне поле бою

Раніше сторони конфлікту були обмежені в засобах поширення інформації. Але все ж таки активно використовували наявні з них – воювали за допомогою чуток, повідомлень від провидців, виступів лідерів, письмових повідомлень тощо. Іноді вдала атака на інформаційному фронті впливала на результат битви.

Радимо Війна не закінчиться цього року, і в наступному також, але у Росії немає шансів

У наш час, коли населення має постійний доступ до різних джерел інформації, інформаційний фронт відіграє величезну роль. Тому на фейки, пропаганду і спотворення інформації виділяється величезна кількість ресурсів. І все заради того, аби посіяти паніку, зневіру, заставити сумніватися та ухвалювати неправильні рішення, підірвати внутрішню єдність та в кінцевому результаті перемогти ворога.

В умовах війни дуже складно контролювати свої емоції, отримуючи такий обсяг різноманітної інформації. Чимало людей через емоційну втому можуть, самі того не усвідомлюючи, поширювати недостовірну чи викривлену інформацію.

У мирний час для поширення фейків наймають армії ботів. У час війни, отримавши "важливе" повідомлення, більшість намагається негайно ним поділитися, попередити інших про небезпеку, і так людина неявно стає залученою в інформаційну війну на стороні противника.

Емоції та холодний розум – несумісні речі. Тому такі емоційно забарвлені вкиди інформації дослідники називають "постправдою". У 2016 році Оксфордський словник надав цьому терміну статус "слово року".

Є декілька відносно простих способів, які допоможуть не потрапити під вплив постправди, відмежувати правду від брехні та не піддатися емоціям.

Достовірне першоджерело

У будь-якої новини є першоджерело. Якщо йдеться про твіт, варто зайти у твітер й перевірити, чи справді слова належать цій людині.

Радимо Новий "чорний лебідь" міг би легко знищити економіку Росії

Кілька підтверджень одного факту

Інформацію слід черпати з кількох авторитетних та надійних джерел. В ідеалі – мати підтвердження з низки незалежних медіа. Також не зайвим буде перевірити джерело на об'єктивність – чи преса, яку ви читаєте, вільна, чи однаково критикує (коли є за що) різні політичні сили та публічних людей, чи намагається підтвердити інформацію коментарем безпосередньо у людини, якої стосується інформація, чи не публікувала фейки раніше.

Емоції під контролем

Факти мають бути чіткими і вимірюваними. Фейки апелюють до емоцій, а не до розуму. Чим більше емоцій вкладається в новину, тим більше імовірності, що факти недостовірні чи викривлені.

Не читайте лише заголовки

Вже давно відомо, що люди звикли читати лише заголовки. І саме ними ЗМІ та лідери думок намагаються привернути увагу читачів, вкладаючи в цю частину повідомлення вирвані з контексту фрази та емоційні факти.

Прочитайте в повному обсязі новину, заголовок якої вас емоційно збурив. У більшості випадків вона виявиться не такою вже й сенсаційною.

Не пропустіть Росіяни, не сійте паніку фейками про "Москву" – ніяких синів у вас зроду не було

Будьте відкриті до інших думок

Часто людина може потрапити в когнітивний самообман, коли думка, що збігається з її власною, буде виглядати більш правдивою. Через таку упередженість людина може сама себе заганяти в інформаційну пастку.

Замість висновку

Тому кожному варто переосмислити власний підхід до поширення інформації, пам'ятати, що інформаційний фронт – не віртуальний і впливає на перебіг подій у реальному житті. Під час війни варто намагатися контролювати свої емоції, двічі перевіряти інформацію перед тим, як її розповсюджувати, подумати, чи ця інформація не може допомогти ворогу, аби не опинитися на його боці.

Важливо – розмова окупанта з матір'ю, яка демонструє цинізм кремлівської пропаганди: дивіться відео