Таку думку висловив кандидат історичних наук Сергій Климовський, передає "Обозреватель".

Кремль, "ДНР" і" ЛНР" упродовж двох років мріяли вголос про наступ "укропів", а мрії мають властивість збуватися. Кремль тестував Трампа Авдіївкою, але після контратак ЗСУ сам злякався, і вирішив: мрія про настання починає збуватися. З переляку почав стріляти на всіх 400 кілометрах лінії фронту, який тримає "ДНР" і частково "ЛНР". Тій пощастило, – у неї фронт в основному на Сіверському Донці, тому "ЛНР" поводиться тихіше, і снарядів "військторг" їй відпускає менше,
– стверджує автор допису.

За його словами, скромні контратаки ЗСУ на Світлодарській дузі та у Авдіївці показали Кремлю, що фронт "побіжить" наввипередки із загородзагонами, що його підпирають, якщо за справу візьмуться навіть не бригада, а кілька батальйонів ЗСУ.

Де може бути прорив, – в Генштабі РФ не знають. Його можна очікувати майже всюди, а 20 тисяч вояків "ДНР" 300 кілометрів свого фронту не втримають, – занадто вони розкидані по теплих квартирах. Суцільної лінії окопів немає, і все не як у першу світову під Верденом. Все зовсім інакше, і не схоже навіть на другу світову, – тоді через лінію фронту "мішечники" не шастали,
– зауважив фахівець.

Історик також підкреслив, що Кремль очікує на прорив з боку українських воїнів на лінії Широкино – Пікуза, проте він може статися і під Докучаєвському, і під Дебальцевим, і під Ясинуватою.

Останнє місце є найбільш імовірним, оскільки дозволяє, якщо не звільнити частину Донецька, то зіпсувати все красиве життя "ДНР". Тому куратори і попередили Захарченка про усунення, якщо він здасть Ясинувату. На цій хвилі хтось із пропагандистів для нагнітання ситуації запустив фейк про українські танки під Новоазовськом, а його колеги взялися розвивати тему: Донецьк – Сталіно – Сталінград. Але Захарченко за всього свого та Кремля бажання не може перейменувати місто, – буде комікс: Сталінська народна республіка. Всі три слова між собою не дружать, а Москві доведеться говорити в ПАРЄ і ООН про Україну, яка воює зі сталіністами,
– пояснює Климовський.

Відтак, на його думку, Москва наразі перебуває у ситуації кішки, яка знає, чиє сало з'їла, і знає, що хвіст їй надеруть. Тому мучиться двома питаннями, коли будуть дерти і що в цьому разі робити: збігати або волати та дряпатися.

Під час контратаки під Авдіївкою в Кремлі вирішили: все, починають дерти, і стали волати в ефірі та дряпатися по всьому фронту. Через три дні дійшло: ще не деруть, – танки ЗСУ підтягнулися, але у Донецьк не в'їжджають. До того ж виникла інтрига розмови Порошенко з Трампом, дуже невчасно для Москви розбушувався Лукашенко, і схоже, події в Сирії починають розвиватися зовсім не так, як очікували в Кремлі. Перед Кремлем постало питання: вводити офіційно та масово війська на Донбас чи ні? Але тут Москва, нарешті, побачила, що виявилася у ямі, яку два роки старанно рили тупуваті Лавров і Чуркін, твердили про громадянську війну в Україні. Хто з ким і за що в ній воює, вони придумати не змогли, але всюди запевняють – на Донбасі одні українці воюють з іншими українцями,
– вважає кандидат історичних наук.

Крім того, науковець зауважив, що "російську весну", оголошену в 2014 році, Кремль з 2015 року офіційно намагається забути, і віддав цю тему в користування різним своїм маргіналам типу Гіркіна. Причина в тому, що "російська весна" створила прецедент для інших весен: татарської, китайської, чукотской і так далі, аж до єврейської весни всюди та німецької в Пруссії і в Поволжі.

Тому в разі масштабного наступу ЗСУ у Кремля виникають дві проблеми: технічна та політична. Перша – доведеться вводити регулярні війська та багато. Для початку 20-30 тисяч, тільки щоб утримати фронт. Політична, – під яким "соусом" їх вводити, оскільки не можна відправити у "відпустку" на Донбас три дивізії зі зброєю та технікою, попередньо звільнивши їх з армії. Позбавлення військових квитків підірве дисципліну в цій армії, а її пересування помітить з неба всевидюче око супутників США,
– зазначив експерт.

На його думку, Кремль технічно все ж може ввести війська, однак тоді кримський сценарій стане сигналом Китаю щодо захисту свого народу в Приамур’ї. Вввести війська щодо захисту "легітимного Януковича" також не можна, оскільки той дає покази у суді – у цьому випадку вторгнення теж піде за статтею: іноземна військова агресія, як і у Садама Хусейна.

У Кремлі розуміють, що начхати, як на санкції, на перспективу великої війни на декількох фронтах і конфлікт з усім світом не вийде. Тому реалістично готуються до війни і поспішно зміцнюють свій південний фланг від Астрахані до Ростова як можливий театр бойових дій. У Кремлі вже усвідомили: масове введення військ РФ на Донбас у відповідь на розвиток ЗСУ операцій щодо ліквідації терористичних угруповань "ДНР" та "ЛНР" може завершитися новими та серйозними проблемами, прорахувати які не може навіть найкрутіший комп'ютер. Тому Кремль почав зондувати в інформаційному просторі варіант: зняття санкцій в обмін на відхід з Донбасу,
– підсумовує Климовський.

Читайте також: Радник президента пояснив, за яких умов Україна не зможе простояти Росії