Чому сьогодні такою необхідною стала комунікації через соціальні мережі, якою вона має бути та чи замінив інтернет живе спілкування з громадянами – читайте в інтерв'ю з головою Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванною Климпуш-Цинцадзе.

Зверніть увагу Зеленський: Східне партнерство корисне для України, якщо наближає державу до членства в ЄС

Що таке вдала комунікація?

Як ви вважаєте, якими мають бути державні комунікації, щоб їх почули громадяни?

Насамперед, держава повинна бути щирою і надавати громадянам правдиву, вичерпну та оперативну інформацію, не залишаючи поля для маніпуляцій. Також державні інституції повинні говорити одним голосом. На жаль, на прикладі епідемії коронавірусу ми бачили протилежне. Це створило багато проблем і напругу в суспільстві, якої можна було уникнути. Тому, щоб тебе почули, треба, щоб тобі вірили.

Наскільки важливою є системна комунікація комітету?

Європейська інтеграція – це структурні зміни всієї країни, тому якісна комунікація цих змін є стратегічно важливою. Комітет є першоджерелом євроінтеграційних новин в частині парламентської роботи. У суспільстві побутує багато міфів про євроінтеграцію, не варто забувати про підривну інформаційну діяльність РФ. Тому ми намагаємося комунікувати так, аби пояснювати людям причинно-наслідкові зв'язки між впровадженням європейських правил і процедур та покращенням добробуту. Важливо постійно нагадувати суспільству про засадничі цінності вільної Європи, на які здійснюються атаки.

За допомогою яких інструментів ваш комітет взаємодіє з громадянами та іншими цільовими аудиторіями?

Це і сайт, і сторінка у Facebook, і Telegram канал. У цьому напрямі ми вдячні за комунікаційну підтримку зі сторони проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи. Також засідання комітету відкриті для ЗМІ, вони транслюються наживо.

Як голова комітету та народна депутатка я, відповідно до чинного законодавства, веду прийом громадян, відвідую регіони, спілкуюся з людьми через соціальні мережі. Також це особисті зустрічі з представниками громадських організацій, запити щодо аналітики на теми, де в них є фахові знання, а також проведення з ГО спільних заходів. Звичайно, важливим інструментом комунікації з громадянами є медіа, і я намагаюся максимально відповідати на запити ЗМІ щодо коментарів та інтерв'ю.

Як працює та комунікує Комітету з питань інтеграції України до ЄС?

Наскільки відкритою є діяльність вашого комітету? Як часто залучаєте до обговорення законопроєктів громадян та інших стейкхолдерів? Наведіть будь ласка кілька прикладів такої взаємодії.

Згідно із Законом, комітет працює відкрито і гласно, його засідання може відвідати будь-який громадянин. Ми нікому не робимо винятків. Я пишаюся рівнем взаємодії з громадянським суспільством, яку започаткувала ще працюючи в Уряді, бо й сама прийшла в політику з громадянського суспільства і знаю, наскільки це важливо для вироблення якісних рішень.

Прикладів такої співпраці багато, практично на всіх засіданнях комітету присутні представники громадських організацій. Щойно комітет почав роботу в новому скликанні парламенту, 10 жовтня 2019 року відбулася зустріч його членів з представниками Української сторони Платформи Україна – ЄС та УНП ФГС Східного партнерства. Вважаю, що найважливішими напрямами в співпраці з громадськістю є:

  • експертна оцінка громадськими організаціями євроінтеграційних законопроєктів;
  • адвокація у процесі обговорення і ухвалення євроінтеграційних законопроєктів;
  • підготовка аналітичних матеріалів;
  • спільна організація дискусійних майданчиків;
  • спільна участь у просвітницьких та інформаційних кампаніях.

Цікаво Скільки українців вважають себе європейцями: неочікувані дані

Чому ваш комітет почав комунікувати у соціальних мережах? Наприклад, створив сторінку у Facebook.

Тому що це надзвичайно важливий і гнучкий канал комунікації. Результати різних досліджень показують, що для великої кількості громадян Facebook є головним джерелом отримання інформації. Окрім цього, соціальна мережа дає можливість отримувати зворотний зв'язок.

Який формат подачі інформації є найбільш вдалим для державних комунікацій і чи користуєтеся ви ними, скажімо, для роз'яснення широкому загалу законопроєктів чи ухвалених законів?

Для державних комунікацій важливо використовувати усі можливі формати. Реципієнтами нашої інформації є і експерти, і пересічні громадяни, тому формати мають бути різними. Хтось шукає експертні висновки, а хтось хоче отримати прості відповіді, викладені в кількох реченнях або в доступній інфографіці. Тому наша комунікація побудована, враховуючи ці відмінності цільової аудиторії.

Експерти та журналісти можуть знайти на сайті комітету ухвалені висновки, для ширшого загалу комунікаційники готують більш стислий виклад новацій законопроєктів, які розглядає комітет. Ці матеріали доступні на сайті, а також розсилаються через Telegram-канал.

Яких помилок не можна допускати в комунікації?

Як ви гадаєте, чого варто уникати у публічній комунікації парламентському комітету?

Насамперед, варто уникати некомпетентності та політичних оцінок. Пишаюся, що, попри наявність представників різних політичних сил у нашому комітеті, його комунікація є фаховою та позбавленою політики. Ми із колегами від самого початку роботи домовилися, що ніхто з нас не використовуватиме офіційні майданчики комунікації з політичними цілями. І нам це вдається.

Чого, на вашу думку, наразі не вистачає державним комунікаціям в цілому і комітету зокрема?

Державним комунікаціям зараз, на жаль, бракує фаховості та злагодженості. Це шкодить довірі суспільства до інституцій. У нас офіційна інформація може кардинально змінюватися протягом кількох годин; різні відомства можуть виходити із протилежними повідомленнями. Окрім цього, відчувається брак розуміння державного управління.

На прикладі своєї сфери відповідальності бачу, що в Уряду, Офісу президента та представників фракцій не завжди є розуміння процесів європейської інтеграції, що виливається в скандальні заяви, які потім спростовують. Треба розбиратися у тому, про що говориш.

Нашому ж комітету, як на мене, бракує належної уваги ЗМІ, яка мала би бути в країні, що ставить собі за мету членство в ЄС. ЗМІ, окрім вузькопрофільних, не надто цікавляться висновками комітету щодо відповідності законопроєктів Угоді про асоціацію та праву ЄС. А таке інформування є ключовим для промоції євроінтеграції та європейських цінностей. Ми не впораємося силами комітету, якщо медіа не триматимуть ці питання у фокусі уваги суспільства.

Чи отримуєте ви зворотний зв'язок від вашої аудиторії щодо діяльності комітету? Яким він є?

Ми отримуємо багато повідомлень та коментарів у соціальних мережах і поштою. Реакція різна, але, здебільшого, конструктивна. Хоча, повторю, це все-таки не той рівень взаємодії, який міг би бути, якби наша робота ширше висвітлювалася в ЗМІ.

Три поради від вас державним комунікаційникам.

  1. Не можна продавати мильні бульбашки – працювати можна лише з фактами і змістом.
  2. Досконало знати те, про що комунікуєш, і постійно вчитися.
  3. Усвідомлювати вагу кожного слова і в гонитві за лайками не забувати межі допустимого.

До теми Об'єднались проти Путіна: чому Україні потрібне Східне партнерство

Які у вас подальші плани щодо розбудови комунікаційного потенціалу комітету?

Наразі ми працюємо над створенням англомовної версії сайту та збільшенням аудиторії у фейсбук і телеграмі. Також розглядаємо доцільність створення Youtube-каналу.

Автор: Ольга Євстігнєєва, консультантка ініціативи з надання комунікаційної підтримка комітетів Верховної Ради України за сприянням проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи