Тобто можна говорити про 2,6 мільйона тонн? Не зовсім. Тут, швидше, є дельта "від і до". А також цікавий фактор Росії, інтеграційних ідей про об'єднання калійних активів та арештів партнерів Дмітрія Мазепіна в Білорусі.
Читайте також Фіаско, яке може призвести до Третьої світової: у чому недолугість плану Трампа щодо України
Росія мала додатковий важіль тиску на Білорусь
Для початку про ціни. У 2022 році ціна хлористого калію на ванкуверській біржі (на умовах FOB) зросла до 1200 доларів за тонну (при тому, що у 2021 коливалася від 202 до 400 наприкінці року, тоді експорт з Білорусі був під питанням). У 2023 році середньозважена ціна за рік склала приблизно 450 – 470 доларів за тонну. А 2024 рік починався з ціни 296 доларів зі зростанням до 305 доларів у березні.
На початку року Китай вкрай мало купував білоруські добрива – це був процес "виховання" офіційного Мінська. Тобто білоруська сторона за січень – травень втратила значну частку китайського ринку. А місце Білорусі зайняв "Уралхім" Мазепіна.
При цьому показовою є "середня ціна" за даними тієї ж китайської митниці. У момент максимального насичення ринку російськими добривами (січень – травень) ціна закупівлі становила 235,2 долара за тонну. Дельта з "еталонним" прайсом Ванкуверської біржі становила 82 долари.
Тобто російський "Уралхім" не просто демпінгував, а дуже сильно демпінгував задля того, щоб створити проблеми білоруським калійникам і повернутися до розмов про об'єднання активів. Ну або демпінгував не з власної волі – Пекін чудово вміє викручувати руки російським постачальникам, вимагаючи колосальних дисконтів.
Факт залишається фактом, Китай на кожній тонні добрив суттєво заощаджував. Росія ж отримувала можливість відновити тиск на Алєксандра Лукашенка щодо продажу "Білоруськалію".
Допомога Китаю додала Лукашенку сміливості
Наприкінці весни на білорусько-китайському напрямі "змінився вітер". У Мінську "зробили домашню роботу" та анонсували кадрові перестановки (які відбулися у червні). З цього моменту почалися масові постачання калійних солей із Білорусі. До того ж на досить цікавих умовах: світові ціни повзуть вниз, а ціна закупівлі Китаєм зростає. Середня за 8 місяців становила, як писав вище, 258 доларів за тонну (дельта з ціною ванкуверської біржі – 36 доларів).
Зауважте До початку зимової кампанії ворог має два важливі завдання
Тобто Пекін вдруге останніми роками починає тягнути з ями "Білоруськалій". Цей вочевидь не публічний факт, мабуть, додає сміливості Лукашенку у санкціонуванні арештів друзів Мазепіна.
Але, якщо врахувати, що ціна 258 доларів – середня за 8 місяців, то ціна закупівлі з Білорусі – явно вища за цей показник. Таким чином Білорусь продавала Китаю добрива за ціною від 260 до 300 доларів за тонну. Що у кількісному вимірі дає обсяг у межах 2,2 – 2,5 мільйона тонн. Цього обсягу достатньо, щоб "Білоруськалій" був прибутковим. А значить, ідея "дотиснути" на об'єднання активів знову може не спрацювати.