Погрози у ядерних "фантиках"
Перше, що на поверхні, – це застосування ядерної зброї. Але стратегічна ядерна зброя безглузда, оскільки це удар по собі. Тактична не має адекватних цілей, тому перелому не забезпечує. При цьому удар НАТО у відповідь практично гарантований – не ядерний, але все одно нищівний.
Радимо "Герої", яких заслужив тупий російський народ: вся правда про "звитяги" кадировців й вагнерівців
Блекаут не зупинить ЗСУ
Наступний підхід – повна руйнація нашої енергетичної інфраструктури, чим недоімперія посилено займається. Потенційно це, на жаль, можливо, особливо якщо РФ отримає іранські балістичні ракети. Але на боєздатність ЗСУ блекаут вплине мінімально.
Те саме стосується і випуску в недоімперії іранських "Шахідів 136" під маркою "Герань 2" та подібних безпілотників. Коли (якщо) вони масово з'являться на фронтах, наша ППО також буде адекватно посилена. Адже є шанси, що у нас з'являться засоби знищення стартових позицій ворожих безпілотників. Коротше, переломом на користь РФ не пахне.
Могилізація йде за планом
Могилізація? Вони вже провели перший етап, і жодного помітного ефекту на фронтах це не дало. Те саме вийде із втягуванням у війну Мінська – не так посилення, як нові проблеми з утриманням політичної ситуації в Білорусі. А також зрозуміла реакція світу, враховуючи Китай, який має на Білорусь свої плани.
Найбільш ефективним виявилося саме залучення зеків під егідою "Вагнера". Зеки за своєю психологією дуже сподіваються на фарт, тому готові лізти на наші позиції, сподіваючись, що може підфартити – тобто вдасться вижити і отримати амністію. Але коли ті ж зеки зрозуміють, що навіть тих, хто вижив, зовсім не прагнуть відпускати на волю, то прагнення у них відразу зменшиться. Загалом і цей ресурс теж закінчується.
Цікаве Бастіон України, або Яку роль зіграє Бахмут у великій війні
Падіння ідола війни вже близько
Що ще? Якась суперзброя, яку нашвидкоруч склепають у прігожинських шарашках? Але навіть якщо її винайти і спроєктувати, що є ненаукова фантастика, то на виробництво потрібен час щонайменше півроку, а доля війни вирішуватиметься вже навесні, через три – чотири місяці.
Як не крути, а в недоімперії назріває крах агресивної безглуздої війни, нею розв'язаної. По суті, у ментально-суспільному значенні цей крах уже стався. Але інституалізувати його у вигляді справедливого мирного договору на українських умовах неможливо раніше осені наступного року.
А значить, ще чекають жертви, руйнування та інші неминучі жахи війни, які нам доведеться перемогти. Такий шлях.