Журналістка 24 Каналу Софія Трощук детально розбирає гучний конфлікт українських спецслужб, який переріс у стрілянину в Києві, вогнепальні поранення та взаємні звинувачення.

У чому суть, хто винний, де "зрада", а хто бенефіціар скандалу, читайте в матеріалі 24 Каналу з ексклюзивними деталями конфлікту та заявами сторін.

Вівторок 2 вересня 2026 року точно не був простим днем для столиці України. Постійні тривоги й гул "Шахедів", вибухи, пожежі й перекриті вулиці. Останнє, до речі, траплялося не лише через російську атаку.

Житловий квартал на Березняках (спальний район у Києві – 24 Канал) перекрили повністю й подекуди не пропускали навіть місцевих. Там саме проводили слідчі дії поліцейські та ДБР, коли знімальна група 24 Каналу прибула на місце стрілянини.

Бронетехніка, хлопці в балаклавах із зарядженими автоматами, ціла купа поліції. У мережі жартували, що то знімають другу частину фільму "Кіллхауз". Як кажуть у тих же соцмережах, мем смішний, ситуація – не дуже.

Офіційна позиція СБУ щодо інциденту у форматі "гарячими слідами":

Те, що за офіційною версією СБУ, було протидією теракту, раптом перетворилося на скриньку Пандори, з якої почали вилітати теорії змови, прихильність до одних спецпризначенців і критика інших, підозра про кланові розбірки та загрозу внутрішній безпеці.

Ця історія розпочалася із викрадення заступника Російського добровольчого корупсу (РДК) Степана Каплунова, про яке Корпус заявив першого вересня.

Заява РДК про викрадення Каплунова:

У відверто незвичному повідомленні йшлося, що Степана Каплунова викрали невідомі у дворі будинку, де він мешкав.

Буквально місяць тому Степана нагородили, а тепер його затримали. Якщо Україна – правова держава, а не територія, що скочується в беззаконня та тотальне свавілля силовиків, як, наприклад, Російська Федерація, таке просто неприпустимо, – наголосили в РДК.

Допоки медіа розповсюджували цю інформацію та чекали розгорнутих коментарів – чи то від ГУР (який є куратором РДК), чи то від інших спецслужб, настала ніч. І саме тоді, ще 1 вересня (як стверджують учасники), на Лівому березі столиці й пролунали перші постріли.

У мережі з'явилося відео, де на "переговори" з СБУ прибув навіть командир однойменного спецпіздрозділу Тимур. Він і повідомив, що на місці був також командир ЦСО "А".

Повідомлення "Тимура":

Здавалося, конфлікт було вичерпано на цих перемовинах. Слідство тривало, частина розвідників залишалася на місцях.

А вже вранці – 2 вересня – ситуація загострилася знову. Постріли, підкріплення без розпізнавальних знаків, ріки крові на асфальті бійця ГУР, який, як стверджує адвокат Каплунова, був важко поранений.

Згодом СБУ повідомила про перешкоджання слідству, а джерела низки медіа писали, що внаслідок стрілянини ДБР затримало кількох бійців СБУ.

Проміжне пояснення СБУ:

Коли останні стрічки огородження зняли, на місці залишилися хіба що пусті пляшки з водою та пляма крові. Та новини не завершилися точно.

Увечері 2 вересня президент Володимир Зеленський назвав "абсолютно ганебною" ситуацію з перестрілкою в Києві між силовиками та заявив про потребу кадрових рішень.

Ми говорили з генеральним прокурором Русланом Кравченком. Генеральний прокурор і Державне бюро розслідувань з'ясують всі деталі: будуть перевірені всі свідчення та заяви учасників цієї історії, вся ситуація покроково, – сказав глава держави у своєму традиційному вечірньому зверненні.

Пізно ввечері 2 вересня ГУР заявило про викрадення їхнього військового та стрілянину з боку СБУ. "Радіо Свобода" оприлюднило звернення керівника Спецпідрозділу Тимура ГУР, у складі якого перебуває Російський добровольчий корпус. Тимур заявив, що бойового командира ГУР співробітники СБУ "викрали серед білого дня" та утримували без офіційних звинувачень.

За його словами, після домовленості про проведення процесуальних дій відповідно до закону інші співробітники СБУ почали затримувати представників ГУР і відкрили по них вогонь. Він стверджує, що військові ГУР були неозброєні.

А вранці 3 вересня епопея продовжилася новою заявою СБУ про те, нібито Степан Каплунов мав підготувати замах проти одного з лідерів російського опозиційного руху.

СБУ уточнює свою версію та пояснює словами самого Каплунова, що відбулося:

Виявилося, Каплунов нібито спілкувався з представниками спецслужб РФ і отримав завдання на ліквідацію й інших військових Сил оборони України в обмін на грошову винагороду.

Ця особа визнала факт контактів із ФСБ РФ і надала СБУ відповідну інформацію. Це дозволило українській спецслужбі встановити весь ланцюжок причетних до запланованого злочину… Зважаючи на визнання цим військовослужбовцем контактів із фсб рф і співпрацю зі слідством, до нього не було застосовано запобіжний захід, – ідеться в офіційному повідомленні СБУ.

Замах мав бути вчинений на главу уряду Чеченської Республіки Ічкерія за кордоном Ахмеда Закаєва, повідомили джерела в правоохоронних органах. Ахмед Закаєв приїжджав до України на День Незалежності 24 серпня.

Сам Степан Каплунов згодом заявив, що його викрали й тиснули, щоб дискредитувати командира Спецпідрозділу Тимура та особисто Буданова (колишнього очільника ГУР, а нині – голову Офісу Президента). 23 серпня його нібито викрали й перші три доби з ним "безпосередньо працював генерал Поклад шляхом психологічного та фізичного тиску". Каплунов також заявив, що СБУ нібито хотіла підкинути йому "невідомі речовини".

Гадаю, ми ще будемо чути й читати новини на цю тему. І роздуми експертів. У мене, наприклад, залишається низка питань.

Стаття 228 Кримінального Кодексу України про підготовку або вчинення терористичного акту передбачає покарання до 10 років за ґратами.

Українці не з чуток знають про теракти, бо їх, зокрема, організовують російські агенти під час повномасштабного вторгнення.

Ось лише деякі з них:

  • У ніч на 22 лютого 2026 року у Галицькому районі Львова на розі вулиць Данилишина та Шпитальної стався терористичний акт із використанням саморобних вибухових пристроїв.
  • У Голосіївському районі Києва стався теракт 18 квітня 2026 року, коли 57-річний чоловік відкрив стрілянину по людях на вулиці, а потім захопив заручників у супермаркеті "Велмарт" на Деміївці.
  • У Рівному 31 серпня 2026 року стався вибух в адміністративній будівлі районного відділу поліції. Внаслідок події загинув один поліцейський, ще троє правоохоронців зазнали поранень.

Згідно зі Статтею 258 ККУ, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно повідомила про цей злочин, сприяла його припиненню або розкриттю, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Але ж Степана Каплунова, за його ж словами, викрали. Він також заявив, що на допитах вимушено погодився з версією СБУ про його зв'язки з ФСБ. Тому головне питання тут таке: чи справді він добровільно сприяв розслідуванню злочину, який йому приписують?

Чи може суспільство, очевидно, стривожене цією ситуацією, дізнатися про певну частину деталей слідства? Ким був санкціонований дозвіл на обшук? Бо наразі Офіс Генпрокурора повідомив лише про досудове розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівників правоохоронного органу. Чи Каплунов добровільно погодився на обшук, чи певний суд згідно з доказами, що надала спецслужба, визнав такий обшук необхідним, ґрунтуючись на статтях Кримінального процесуального кодексу?

Дивна заява Офісу Генпрокурора:

Чи справді Каплунова викрали? Чому на місці відбувалася нічна перестрілка? Хто ті хлопці у балаклавах без розпізнавальних знаків, які чубилися з поліцією?

Це питання, на які відповідь може дати слідство. А може й не дати.

Тепер щодо питань, відповіді на які від причетних ми навряд чи почуємо, але ми можемо пильнувати й розставляти акценти. Словом, дивитися й бачити.

Чи дійсно це війна спецслужб і спланована операція проти Тимура й Буданова, як стверджує головний фігурант справи Каплунов?

Військовослужбовець ГУР Руслан Каганець пише, що конфлікти між СБУ та ГУР були постійно. У СБУ, каже він, засобів та можливостей втручання завжди було більше. І зрадників у її рядах більше.

Допис Руслана Каганця:

Негласні причини конфлікту лежать набагато глибше, ніж те, що ширять у новинах. Перший гласний конфлікт СБУ і ГУР був після того, як бійці альфи ліквідували агента ГУР Дениса Кірєєва у 2022 році. Саме тоді з'явилось знамените фото Буданова і Малюка разом…ДБР затримало трьох спецпризначенців 5-го управління ДКР СБУ. Один із них – Олександр Бова. Він стріляв… по гурівцям, і саме він міг вбити Дениса Кірєєва у 2022 році, – пише Каганець. І додає, що наслідки прогнозувати важко.

Народний депутат Федір Веніславський в етері "Радіо Свобода" повідомив: він володіє інформацією, що Олександр Бова таки був на місці стрілянини на Березняках, однак "це ми ще точно з'ясуємо, але попередньо так".

Денис Кірєєв був банкіром, а згодом співробітником ГУР Міноборони України. На початку повномасштабного вторгнення він увійшов в українську делегацію на переговорах із Росією в Білорусі. ГУР офіційно повідомило 5 березня 2022 року, що Кірєєв загинув під час виконання спеціального завдання.

У 2023 році Буданов розкрив розширену версію подій: за його словами, Кірєєв поїхав на зустріч із представниками СБУ в супроводі двох офіцерів внутрішньої безпеки ГУР. Його перехопили співробітники СБУ, а вбивство відбулося в автомобілі СБУ. Буданов сказав, що цей факт зафіксований у матеріалах розслідування ДБР.

Бійці двох підрозділів, в кожному з яких сильна внутрішня культура та між якими існує традиційна конкуренція, зіткнулися на території, яку кожен на певних підставах вважає своєю. При цьому кожен підрозділ має відповідні накази своїх командирів і вважає діяльність іншого підрозділу незаконною, – написав викладач Києво-Могилянської бізнес-школи й публіцист Валерій Пекар.

Пост Валерія Пекара:

За його словами, відповідальність за цю ситуацію лежить на старшому командирі, який не розмежував сфери відповідальності та не побудував систему взаємодії на такі випадки.

У цій конкретній ситуації старший командир – це верховний головнокомандувач. Оскільки подібні випадки вже були, очевидно, після них не було аналізу проведених дій (на цивільному жаргоні "розбір польотів") та відповідних висновків, – наголошує Валерій Пекар.

Нагадаємо, "Українська правда" в першій половині серпня писала: виконувач обов'язків голови СБУ Олександр Поклад почав вибудовувати власну вертикаль у Службі, проводячи масштабні кадрові зміни. Поки що у Верховній Раді немає голосів для його повноцінного призначення очільником СБУ. Журналісти також стверджували, що стосунки поміж генералами Покладом та Будановим, так би мовити, не дуже.

Офіційно ж керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив про потребу неупередженого розслідування ДБР щодо стрілянини між СБУ та ГУР у Києві.

Важливо забезпечити ретельне та неупереджене розслідування, але ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців, відкривати вогонь на вулицях наших міст, віддавати та виконувати злочинні накази, – наголосив генерал Буданов.

А в ГУР повідомили: розгортається цілеспрямована кампанія дезінформації з метою дискредитації Воєнної розвідки та бойових підрозділів. "Для реалізації кампанії її організатори планують залучати медіа, блогерів та телеграм-канали з сумнівною репутацією, зокрема й за фінансову винагороду", – ідеться в повідомленні.

На що сьогодні слід звертати увагу? Передусім – на політичні аспекти, які супроводжують нашу внутрішню ситуацію. Чи триватиме і як саме розслідування ДБР у цій справі? Які будуть подальші дії держави щодо Спецпідрозділу Тимура? Чи траплятимуться такі сутички далі та чи будуть вони публічними? Хто реально, а не в ролі в.о. очолить Службу безпеки України?

Ми говоримо про цей потенційний конфлікт між спецслужбами на фоні важкої безпекової ситуації як у тилу, так і на фронті. Росія продовжує тероризувати й наступати. Потрібні нові технологічні рішення та єдність, про яку часто згадує вище військово-політичне керівництво країни.

Потрібна прозорість рішень усередині України. Потрібне розуміння, куди ми рухаємося в стратегічному плані. Потрібна довіра до спецслужб, які провадять важливу діяльність на користь нашої держави.

Бійці СБУ та ГУР, чиї підрозділи були на місці стрілянини, на полі бою доводять, що працюють на користь України. Мабуть, подекуди пліч-о-пліч. Можливо, навіть товаришують. От лише в Києві їм чомусь не вдалося досягнути порозуміння.

А шкода. Бо єдність – це коли розумієш, що і завдяки, і всупереч маєш триматися купи разом зі своїми.