Конфлікт в Азовському морі: що відомо про полонених українських моряків
25 листопада РФ здійснила атаку на українські кораблі в Азовському морі та захопила 23 українських моряки. Розповідаємо, що відомо про полонених, та що робить Україна для їх визволення.
Читайте також: Захоплення Росією моряків ВМС ЗСУ: "суд" у Криму заарештував перших українців
Що сталося?
25 листопада Росія, після здійсненої атаки на українські кораблі "Бердянськ", "Нікополь" та "Яна Капу" в Азовському морі, захопила 24 українських моряків їхні імена відомі. Спочатку повідомлялося, що троє моряків отримали поранення внаслідок обстрілу. Згодом керівник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко уточнив, що поранених було троє і вони перебувають у лікарні.
У РФ заявили, що усім уже надана необхідна медична допомога. Під час засідання Радбезу ООН постійний представник України в організації Володимир Єльченко зазначив, що один із моряків перебуває у критичному стані.
Відомо, що не всі затримані Росією українці належали до екіпажів, деякі особи були на бортах додатково.
27 листопада так званий Кримський "суд" обирає запобіжний захід українським морякам.
Читайте також: "За вами стоїть вся Україна": командувач ВМС Воронченко звернувся до захоплених у Азові моряків
Що відомо про полонених моряків?
31-річний капітан малого броньованого артилерійського катера "Бердянськ" Роман Мокряк – наймолодший з капітанів усіх трьох суден.
Відомо, що Роман п’ять років прослужив на єдиній у Криму українській субмарині "Запоріжжя". Коли у 2015 році її захопили росіяни, моряк переїхав до Одеси, де жив у 15-місному кубрику ракетного катера "Прилуки".
28-річний старший матрос Юрій Без'язичний також був на судні "Бердянськ". Про нього наразі відомо лише те, що він живе в Одесі та закінчив Одеський Національний Морський Університет. Юрій одружений та має сина, з яким публікує багато фото у соцмережах.
Юрій Без'язичний
Старший матрос "Бердянська", 24-річний Андрій Артеменко, уже брав участь у спецоперації – під час анексії Криму виходили з півострова до Одеси на ракетному катері "Прилуки". Відомо, що родом він із Новоукраїнки (Кіровоградська область).
Андрій Артеменко
Андрій нещодавно уклав вже другий контракт з Військово-морськими силами Збройних сил України. Його громадянська дружина Марина Уманець розповіла, що востаннє спілкувалася з Андрієм увечері 23 листопада, і він говорив, що моряки повинні перебазувати корабель у Бердянськ і начебто мають на це дозвіл.
Читайте також: "Ми за дипломатичний шлях": у РФ їдко прокоментували свої дії в Азовському морі
18-річний матрос катера "Бердянськ" Андрій Ейдер – наймолодший з усіх полонених.
Наймолодший з полонених Андрій Ейдер
Він народився у Одесі. Батьки хлопця підтвердили, що він справді потрапив у полон і наразі вони не мають жодної інформації про його стан.
Увечері 26 листопада Андрій телефонував своїй дівчині та повідомив, що отримав поранення і його прооперували.
Командир малого броньованого артилерійського катера "Нікополь", 24-річний старший лейтенант Богдан Небилиця, став відомим ще у 2014 році. Тоді він вчився у Севастопольській академії ВМС і, коли над академією підняли російський прапор, хлопці почали співати гімн України. Закінчував навчання він уже в Одесі. Капітаном судна він став зовсім нещодавно – у 2016 році.
Богдан Небилиця з товаришами по службі
Народився моряк у Сумській області.
Для Богдана першим місцем служби був ракетний катер "Прилуки", де він був командиром ракетно-артилерійської бойової частини.
Курсанти Севастопольської академії ВМС виконують гімн України (2014 р.):
Щодо інших моряків інформації наразі немає.
Подальші дії України щодо визволення моряків
Зараз Україна здійснює усі можливі заходи для допомоги українським полоненим морякам, розповів представник уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців Олег Трохименко.
Поки що відомо лише те, що їх (полонених моряків, – ред.) доставили до міста Сімферополь, де їм буде обиратися міра запобіжного заходу так званими російськими судами. Ми це не сприймаємо, звісно, адже вони були захоплені прикордонними військами ФСБ РФ у бойовому зіткненні. Тому, відповідно до статті 99 Женевської конвенції, вони – військовополонені і не можуть бути піддані жодному суду.
Говорити про можливий "запобіжний захід" поки що рано, пояснив представник омбудсмена, адже "це не в моїй компетенції – передбачати, що може зробити суд країни, яка дозволяє собі порушувати усі мислимі і немислимі міжнародні норми прав. Вони можуть зробити все, що їм завгодно".
Читайте також: Захоплення українських кораблів в Азовському морі: з'явився список полонених моряків
Він додав, що подальші дії України будуть відбуватися у площині міжнародного законодавчого поля.
Як уже заявляли в МЗС, будемо звертатися до Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Він, відповідно до статті 9 Женевської конвенції, повинен у разі виникнення збройного конфлікту, внаслідок якого з’являються військовополонені – надавати їм необхідну гуманітарну допомогу, піклуватися про них і відповідним чином повертати їх на батьківщину. Наразі наші державні органи роблять те, що мусять – звертаються до міжнародних інституцій, у тому числі і до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової – щодо надання відповідної інформації, допомоги нашим військовим і негайного повернення їх в Україну,
– резюмував Олег Трохименко.