Про це пише "Українська правда".
Навіщо Кравченко відмовився від держохорони?
Журналіст Михайло Ткач зазначив, що заява Кравченка про тимчасову відмову від охорони датована 01:00 14 вересня.
За його даними, це сталося приблизно через дві години після внесення до ЄРДР інформації про підозру Кривоносу.
Ткач припускає, що на той момент Кравченко вже міг розуміти, що залишає Україну не просто для звичайного відрядження.
Відсутність державної охорони, за його словами, могла ускладнити встановлення місця перебування посадовця.
За даними "УП", Кравченко перетнув кордон через пункт пропуску "Шегині" о 02:30 14 вересня. Тобто це сталося приблизно через півтори години після відмови від охорони.
Заява генпрокурора про тимчасову відмову від особистої державної охорони / Фото "УП"
Журналіст також стверджує, що інформація про можливий виїзд Кравченка за кордон була відома представникам найвищого керівництва країни ще за кілька днів до його від'їзду.
Що відомо про справу?
14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Йому закидали підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивне усиновлення.
Однак Кривонос заявив, що фактично не отримував підозри, яку нібито підписав Кравченко. В Офісі генпрокурора також повідомили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі не оголошували підозру у встановленому законом порядку.
Кравченко тим часом пояснював свій виїзд за кордон службовим відрядженням. Він заявляв, що планує поінформувати міжнародних партнерів про ситуацію в українській антикорупційній системі.
15 вересня Верховна Рада проголосувала за звільнення Кравченка з посади генпрокурора. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ про його звільнення.