Член комітету Бундестагу з питань оборони Джо Вайнгартен назвав це "необхідним та відповідальним рішенням". Хоч, звісно, не всі у Німеччині є прихильниками ідеї про допомогу України зі збиттям російських цілей. Про те, як змінюється риторика країн НАТО, 24 Каналу розповів Іван Ус – головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.

Дивіться також Який реальний стан російської авіації та чи зможе Україна досягнути паритету в небі

Зміна доктрини

У Соціально-демократичній партії канцлера Німеччини Олафа Шольца заговорили про можливість закрити частину неба над Україною. Політики вважають, що країни НАТО мають взяти участь у захисті нашої держави від повітряних атак Росії.

Водночас окремі члени як НАТО, так і ЄС не раз говорили про те, що збивати російські повітряні загрози – це, мовляв, не те саме, що іранські, коли вони летіли на Ізраїль.

Справді було багато дискусій. Всі пам'ятають історії, як Польща просто дивилась на те, як російські ракети залітали і вилітали з її простору. А ось з Румунією, до речі, інша історія. Я мав зустріч з ексдепутатом парламенту Румунії, і він показав мені відео, як румунські прикордонники стріляють по дронах, які летять узбережжям Дунаю. Вони були не впевнені, куди дрони прилетять – в Україну чи в Румунію,
– розповів Іван Ус.

Ус також додав, що з відео було зрозуміло, що поцілити у російські безпілотники, прикордонникам не вдалося. Втім важливо, що вони принаймні намагалися щось зробити.

"Одна зі складових можливої присутності іноземних військ в Україні – це зміна рішення НАТО, тобто якщо будуть якісь пуски над Україною, їх можуть збивати. Загалом поки йде війна – є ризик для всіх країн регіону. Країни ЄС, які розуміють, що Росія може прийти до них, але НАТО за них не заступиться, все більше кажуть про те, що в Україні мають бути закордонні війська", – підкреслив Ус.

Такі думки вже долинали з невеликих країн Балтії. Втім однією з перших заяв про можливість відправлення військових до України, яка викликала резонанс, прозвучала саме від президента Франції. Тож можна сподіватись і на те, що зміниться доктрина і щодо збиття повітряних об'єктів над Україною.

Допомога країн НАТО у збитті російських ракет: що відомо

  • Іран 13 квітня масовано атакував Ізраїль, випустивши 185 безпілотників, 36 крилатих ракет і 110 ракет класу. Однак всіх їх вдалося збити ще на підльоті, значною мірою завдяки допомозі США, Британії, Франції та інших країн. На цьому тлі Володимир Зеленський звинуватив Захід у подвійних стандартах, адже Ізраїль також не країна НАТО, однак їх допомогли відбити ворожий напад.
  • За місяць після цього представники Вільної демократичної партії, Християнсько-демократичного союзу та "Зелених" вважають, що варто розглянути варіант залучення систем ППО на території Польщі та Румунії для захисту неба над західними областями України. Ініціаторами такої ідеї були експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе та колишній помічник генсека НАТО, генерал-лейтенант Горст-Гайнріх Браус.
  • Ексміністр національної оборони Польщі, експерт з безпекових питань Януш Онишкевич вважає, що для того, аби Польща доєдналася до збиття повітряних цілей, які запускає Росія, необхідно два фактори. Зокрема, мовиться про відповідні політичні рішення на рівні НАТО й України, а також доступ країн-партнерів до повної інформації щодо ситуації у повітряному просторі України.