Як повідомляє пресслужба українського президента, разом із ним участь у поминальних заходах взяла і перша леді Олена Зеленська.
Радимо ознайомитися! Точка неповернення: 19 лютого в історії Революції Гідності
Вони встановили лампадки біля хреста на місці загибелі активістів у Києві. Найкривавіші події сталися на вулиці Інститутській.
Опісля пролунали поминальні дзвони.
Володимир і Олена Зеленські взяли участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні
До слова, у роковини кривавих розстрілів на Майдані Інститутській активісти вивісили красномовний банер – на чорному фоні білими літерами написано: "Росія почала війну тут!"
Що відомо про криваві події на Майдані 18 – 20 лютого 2014 року
У ці дні силовикам вдалося захопити барикаду на Хрещатику, підпалити барикаду на вулиці Інститутській, табір протестувальників і Будинок профспілок. Єдиним бар'єром між силовиками і протестувальниками, яких витіснили до сцени на Майдані, став вогонь, який протестувальники підтримували усіма підручними засобами, а силовики гасили водометами.
20 лютого протестувальники перейшли у наступ. "Беркутівці" раптово почали відступ, і це дало змогу активістам зайняти приміщення Міністерства агрополітики, а пізніше силовики залишили Жовтневий палац і Український дім. Згодом з’явилася інформація, що з готелю "Україна" по майже беззбройних протестувальниках починають стріляти. Як пізніше з’ясувало слідство, вогонь вели спецпризначенці так званої "Чорної роти" "Беркуту".
До вечора було вбито майже 50 протестувальників. Тіла деяких з них лежали просто на вулиці, накриті закривавленими синьо-жовтими прапорами.
Сам Євромайдан або, як його потім почали називати Революція Гідності, розпочався у листопаді 2013 року. Тоді люди почали збиратися на головній площі Києва задля того, аби тодішня українська влада на чолі з президентом-утікачем Віктором Януковичем підписала Угоду про асоціацію України з ЄС. Зрештою тодішній уряд неочікувано вирішив призупинити процес підготовки до укладання цієї угоди. І це спровокувало ще більші протести.
Спершу протести мали мирний характер, проте переломною стала ніч проти 30 листопада, коли "беркутівці" силою розігнали студентів. Ще однією подією, яка суттєво вплинула на подальші події, стало ухвалення 16 січня 2014 року "диктаторських законів", які криміналізували опозицію та усіх тих, хто протестував. Крім того, ці документи приймали з грубими порушеннями. Саме після цього полетіли перші "коктейлі Молотова" та загорілись шини.
До теми! Шості роковини розстрілів на Майдані: не маємо права забути!
Хроніка Євромайдану/ Інфографіка 24 каналу
