Що відомо про обставини справи?
Жінка розповіла, що під час окупації Ірпеня в її будинок влучив артилерійський снаряд. Цей приліт спричинив пожежу. У судах було підтверджено, що саме бойові дії знищили будинок позивачки до такого стану, що його неможливо відновити. Про це йдеться у справі №757/27732/23-ц.
Дивіться також "Росія не могла цього не знати": у Дніпрі зруйновано будинок із центром православної культури МП
Жінка мала акт про знищення житла, довідку органу місцевого самоврядування та акт про пожежу від ДСНС. Громадянка була впевнена, що всі ці факти дають їй право на отримання матеріального відшкодування від держави-агресорки та від українського уряду. Адже держава повною мірою не виконала обов’язку щодо забезпечення та захисту права власності.
Причинно-наслідковий зв'язок побачили в суді першої інстанції та в апеляції. Однак позов задовольнили лише частково: визначено обов'язок Росії компенсувати втрату. Але вимоги до держави Україна не підтримали, бо вважалося, що за таких обставин відповідальності країни в цьому немає.
Однак позивачка звернулася до вищої інстанції та вимагала рішення, яке б відповідало статті 56 Конституції України. У ній ідеться про те, що кожен громадянин має право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень. Через відшкодування збитків за знищене майно людина може захистити свої цивільні права та інтереси.
Важливо! Як зазначили фахівці Юридичної компанії Романа Лихачова, власники житла, яке перебуває на контрольованій Україні території й було зруйноване після 14 квітня 2014 року через військові дії чи надзвичайні ситуації воєнного характеру можуть подати заяву про обстеження житла. Після цього відбувається оформлення за допомогою пакета документів. А вже органи влади ухвалюють рішення про надання компенсації.
Яка позиція Верховного Суду?
Верховний Суд зазначив, що відшкодування за зруйноване через війну майно відбувається Міністерством соціальної політики відповідно до законодавства. Держава дійсно взяла на себе позитивний обов’язок відновлювати права постраждалих, якщо їм було завдано збитків через війну.
Але вирішальною стала одна проблема. Через помилку жінки, яка не навела фактів того, що Україна порушила позитивні обов'язки щодо забезпечення захисту права власності, претензії до держави необґрунтованими. Тому попередні суди дійшли до правильних висновків.
Верховний Суд також додав, що позивачка навіть зверталася до компетентних органів, щоб просити допомогу за зруйноване житло, але й тоді отримала відмову.
Тому звернення щодо порушень з боку держави не задовольнили через недоведеність та відсутність порушення позитивного обов’язку.
Що варто знати про компенсацію за зруйноване житло?
Українцям можуть відмовити у виплатах, якщо немає підтвердженого права власності або житло не внесене до державних реєстрів. Також компенсацію не дають, якщо будинок розташований на окупованій території або пошкоджений до початку повномасштабної війни.
Уряд спростив отримання компенсацій зокрема для співвласників житла, що дозволяє швидше подавати заявки. Оформлення відбувається через Дію, а кошти надходять на спеціальний рахунок і можуть використовуватися лише на ремонт.
Компенсацію за неприватизоване житло отримати складніше, адже ключовим є підтвердження права власності. У таких випадках держава може відмовити або вимагати додаткові документи, які доводять право на проживання чи користування.