Що показує практика Європейського суду з прав людини щодо матюків на протестах?
Держава може карати за нецензурну лексику під час масових протестів. Поліція вважає це адміністративним правопорушенням, тобто дрібним хуліганством. Однак в Європейському суді з прав людини такі справи кваліфікують по-різному. Про це розповіли фахівці Центру громадянських свобод Володимир Яворський та Христина Бучковська для "Європейської правди".
Дивіться також Захист українського: у деяких містах ввели сувору заборону на використання російської мови
Практика ЄСПЛ показує, що рішення поліції щодо штрафів для учасників мітингів не завжди відповідають закону. Після того, як у Грузії сотні людей вийшли на протест проти масштабного будівельного проєкту "Panorama Tbilisi". На плакатах людей були грубі висловлювання, які в перекладі на українську звучали б як "Panorama, ні, *уй!". Спочатку такий заклик з'явився в низки мітингарів, а інші зробили подібні написи в знак солідарності.
Реакція поліції не забарилася. Кожного, хто мав такий плакат оштрафували на приблизно 40 євро. Справа дійшла до Європейського суду з прав людини. Було визначено, що законом визначено право людей на такі висловлювання, але варто оцінювати контекст. Важливий не сама лайка, а те, з якою метою його використати.
У цій справі нецензурне слово було необхідне для висловлення обурення під час мирного протесту щодо суспільної проблеми. Це не було ображенням когось конкретного й не містило протиправних закликів. Тобто ЄСПЛ визначає, коли нецензурне слово є лише критикою чи вже образою.
Так само можна провести паралель з протестами проти Цивільного кодексу. Якщо причина мітингу суспільно важлива, а нецензурне слово на картонці є частиною політичного або емоційного висловлювання, то покарання для протестантів за це можна вважати порушенням Європейської конвенції з прав людини.
У Києві протестували проти нових норм Цивільного кодексу / Фото GettyImages
Але поліція цілком має право реагувати на такі плакати. Якщо правоохоронці просто зробили людини зауваження, то це не буде порушенням прав людини. Але при цьому вони не можуть перевіряти плакати на наявність матюків до початку протесту й спроба покарати за будь-яку форму висловлювання – це більше схоже на спробу запровадити цензуру.
Законопроєкт про оновлення Цивільного кодексу зазнав критики
Громадські організації та правозахисники закликали президента не підтримувати проєкт нового Цивільного кодексу. Вони вважають, що документ містить низку суперечливих норм і потребує широкого громадського обговорення перед подальшим просуванням. Відповідне звернення активісти направили до Офісу Президента.
Раніше експерти Центру громадянських свобод у коментарі 24 Каналу стверджували, що окремі положення можуть звузити права жінок та послабити сучасні підходи до сімейних відносин. Зокрема, зауваження стосуються питань рівності подружжя, майнових прав та регулювання сімейних відносин.
Крім того, активісти зареєстрували петицію із закликом не ухвалювати проєкт у його нинішньому вигляді. Автори документа наголошують, що запропоновані зміни можуть вплинути на права громадян і створити правову невизначеність у низці сфер. За добу петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів.