Лукашенко у стресі: чому диктатор й далі стискає Білорусь у залізний кулак

Документом передбачається, що в разі загибелі глави держави внаслідок замаху, здійснення акту тероризму, зовнішньої агресії, інших насильницьких дій всі державні органи та їх посадові особи діють відповідно до рішень Ради Безпеки, на засіданнях якого головує прем'єр-міністр.

Цікаво Лукашенко жаліється, що ЄС і США не допомогли Білорусі у боротьбі з COVID

Розбіжності між Конституцією та підписаним декретом

Білоруський політолог, аналітик, запрошений експерт "Московського Центру Карнегі", засновник аналітичного агентства Sense Analytics Артем Шрайбман вважає, що цей декрет практично не є функціональним.

У випадку, якщо Лукашенка або іншого президента Білорусі вбили б, то прем’єр-міністр, вступивши на посаду, може сказати, що "я не буду виконувати цей декрет, бо він суперечить Конституції". Також прем’єр-міністр може спокійно зібрати Раду Безпеки своїх людей та призначити міністрами і вищими посадовими особами своїх лояльних людей та, продовжити правити одноосібно. Тому цей декрет доволі таки утопічний,
– каже Артем Шрайбман.

Фото з особистого архіву Артема Шрайбмана

Білоруський журналіст і політолог, кандидат історичних наук Валерій Карбалевич вважає, що декрет є результатом політичної кризи, яка виникла у 2020 році в ході президентської виборчої кампанії і яка не закінчилася досі.

Його прийняття говорить про те, що Лукашенко знаходиться в стані стресу й тільки в такому стані можна прийняти подібний документ. Лукашенко побоюється дестабілізації в країні після того, які він піде. Тому намагається таким чином створити такі механізми, які б захистили його родину, дітей та його оточення і той політичний режим й соціальний лад, який він створив,
– зазначає Карбалевич.

За словами політолога, підписаний декрет суперечить Конституції Білорусі. Адже у випадку, якщо чинний президент не може виконувати свої обов’язки з будь-якої причини, чи це смерть чи щось інше, то обов’язки президента починає виконувати прем’єр-міністр. Він за короткий час також має провести нові дострокові президентські вибори.

З іншої сторони, президент декретами змінювати Конституцію не може. Насправді цим декретом він тільки створює юридичну нерозбірливість, тому що цей документ викликає велику кількість запитань. Наприклад, що робити, якщо Лукашенка не вбили, а він помер природною смертю, загинув в автомобільній чи авіаційній катастрофі, покінчив життя самогубством чи, якщо він був поранений. Що набере чинності – декрет чи Конституція?
– каже політолог.

За словами кандидата історичних наук, Рада Безпеки в такому випадку отримує необмежені повноваження. Крім того, згідно з декретом, якщо до влади прийде Рада Безпеки, у країні вводиться воєнний або надзвичайний стан. У такому випадку вибори в державі проводити не можна.

Передача влади чи страх смерті?

Політолог Артем Шрайбман зазначає, що однозначної відповіді, чому Лукашенко підписав цей декрет немає.

Одна із версій полягає в тому, що він дійсно повірив в реальність змови й що за цією змовою стоїть Вашингтон, ЦРУ, Держдеп. І, відповідно, щоб убезпечити себе, треба знизити шанси на те, що хтось ще буде "намагатися". Такий декрет має демотивувати потенційних змовників, мовляв, у вас все одно нічого не вийде, навіть, якщо ви мене вб’єте, за моєю спиною стоїть Рада Безпеки,
– розповів аналітик.

За словами Артема Шрайбмана, Лукашенко міг піти на такий крок, щоб посилити Раду Безпеки перед можливим майбутнім транзитом влади. У такому випадку, каже політолог, у Білорусі будуть прийматися додаткові нові кроки з розширення повноважень Ради Безпеки. Подібний сценарій відбувся, зокрема, у Казахстані.

Але ми не знаємо наразі чи буде якесь продовження цього тренду. І чи взагалі це тренд чи емоційне рішення Лукашенка, який не буде мати ніяких наслідків. Тут дійсно дуже глибоко треба копатися у його психіці. Лукашенко дійсно міг повірити в реальність цієї змови. І це могла бути відповідна раціональна стратегія, щоб знизити ризики на майбутнє. Цей декрет – "безплідний" і не вартий тієї уваги, яку йому приділяють,
– каже політолог.

Директор аналітичних проєктів у білоруської інформаційної компанії "БелаПАН", аналітик та журналіст Олександр Класковський зазначає, що Олександр Лукашенко за роки свого правління не зміг не вибудувати механізм передачі влади та систему державних інститутів, яка була б самодостатньою.

Фото з особистого архіву Олександра Класковського

Від цього вся ця метушня. Декрет може тільки породити нерозбірливість у випадку такого гіпотетичного випадку, якщо Лукашенка хтось насильно усуне. Один влучний постріл снайпера і почнеться хаос. І, грубо кажучи, почнеться бардак у державі. З одної сторони написано, що вводиться надзвичайний або воєнний стан, а з іншого, що Рада Безпеки має призначити вибори. Але за воєнного стану вибори, згідно з конституцією Білорусі, не призначаються. Ось вже правова колізія,
– попереджає аналітик.

Олександр Класковський зазначає, що прем’єр-міністр Білорусі також може скасовувати будь-які декрети, якщо прийде до влади.

Він може сказати, що керується Конституцією, а декрети — це все від лукавого, так би мовити,
– додав він.

Рада Безпеки Білорусі та її роль

Рада Безпеки Білорусі – конституційний, вищий колегіальний координаційно-політичний орган, який формується з метою реалізації повноважень президента у сфері національної безпеки країни. Її очолює та формує призидент, який підписує її резолюції. Політичною та правовою основою Ради Безпеки є Конституція та закони Білорусі, укази та розпорядження глави держави, включаючи Концепцію національної безпеки, а також міжнародні договори країни з відповідних питань. З 15 березня 2021 року до поточного складу Ради Безпеки Республіки Білорусь входить 20 осіб.

Цікаво Де дешевше жити: в Білорусі чи в Україні – інфографіка

Політолог Артем Шрайбман каже, що сьогодні за Радою безпеки Білорусі не закріплені конкретні повноваження. Це орган, який відповідає за певні стратегічні напрямки управління держави, за схвалення найважливіших рішень у серії безпеки та оборони.

Вони обговорюють якісь доктринальні речі, наприклад, воєнну. Тобто, це такі широкі консультативні повноваження. Я вважаю, якщо ми будемо рухатися в сторону посилення влади Ради безпеки, то їй нададуть більше конкретних повноважень,
– каже аналітик.

Роман Головченко: хто він такий?

За словами експерта Артема Шрайбмана, на сьогодні Роман Головченко не відповідає за Раду Безпеки. Однак, після ймовірної смерті президента Білорусі, саме прем’єр-міністр може очолити цей державний орган.

Про роль Головченка важко щось сказати за межами його посади, тому що він менше року при владі. За цей рік сталося багато подій, які скоріш за все посилили роль силовиків, тобто всі ці масштабні репресії проти протестів в Білорусі. Прем’єр особливо себе не проявляв, він був у тіні. Головченко нічого такого не робить, він просто виконувач,
– розповів політолог.

І додав: "Кажуть, що він близький до сім’ї Лукашенка, до старшого сина Віктора. До цього він займався делікатною сферою – торгівлею озброєння, у тому числі з Арабськими країнами. Тому, він такий "надійний солдат системи", можна сказати".

Валерій Карбалевич зазначає, що сьогодні влада в Білорусі зосереджена в руках виключно однієї людини – Олександра Лукашенка.

Фото з особистого архіву Валерія Карбалевича

Ніякі інші державні органи влади реальними повноваженнями не володіють. Уряд Білорусі – технічний, він не виконує тільки ту політику, яку визначає Лукашенко. Тому прем’єр-міністр має повноважень рівно стільки, скільки йому дасть Лукашенко і не більше. І тому ніякої свободи рук у нього немає. Інша справа, якщо Лукашенко дійсно десь раптом зникне й тоді влада перейде до прем’єр-міністра, тоді виникає запитання – діяти, згідно Конституції чи декрету?
– ставить питання політолог.

За словами білоруського журналіста, через “юридичний хаос”, викликаний декретом, у Білорусі в майбутньому може виникнути розкол еліт та загострення кризи. Адже прем’єр-міністр може опинитися в ситуації, де не матиме права приймати рішення, адже Рада Безпеки може вступити на посаду "колективного президента" та ігнорувати будь-які претензії прем’єр-міністра Білорусі.

В тому і колізія цього документу. У кого буде сила, той і переможе. Лукашенко створює гострий силовий конфлікт цим декретом. Я вважаю, що вбивство Лукашенка прирівнюється до нуля, тому цей декрет навряд чи вступить колись у дію,
– каже політолог.

Чи може виникнути загроза від Росії через підписаний декрет?

Координаторка у незалежній неурядовій ініціативі Free Belarus Center Поліна Бродік розповідає, що Раду Безпеки формує Олександр Лукашенко й цей державний орган постійно змінює свій склад.

Гарантувати, що люди після смерті Лукашенка, які туди попадають, будуть повністю слідувати настанові та наказам "вождя", доволі складно. Тому тут виникають одразу ж кілька ризиків. Можна припустити, що люди, які будуть на той момент у складі Ради Безпеки, матимуть власні політичні амбіції. Ба більше, проблема погіршується, якщо припустити, що ці люди можуть мати спільний інтерес з Російською Федерацією,
– розповідає експертка.

Фото з особистого архіву Поліни Бродік

І навряд чи з цього вийде такий "колективний Лукашенко", який буде цілком та повністю проповідувати політику попередньої партії. Коли виявляється, що влада є у руках в кількох людей одночасно, то це означає, що хоча б кількох треба спробувати перетягнути на свою сторону. Це набагато простіше з точки зору комунікації Росії, ніж спроба повного поглиблення Білорусі та ще й самого Лукашенка. Тому, як тільки його не стане, далі почнеться деребан країни з усіх сторін,
– зазначає Поліна Бродік.

За словами координаторки у незалежній неурядовій ініціативі, дивним виглядає й те, що підписання декрету відбувалося саме 9 травня.

"Виглядає все, як постановка"

Тобто, все це було підлаштовано до цієї "великої перемоги радянського народу". Цьому передувало велике розкриття наче замаху на самого Лукашенка. І це дивний збіг обставин, що вони виявили цю “диверсію” якраз за день до параду й він оголошує про цей декрет, який нібито давним-давно готувався. Виглядає все, як постановка в цілому,
– розповіла Бродік.

Поліна Бродік зазначає, що влада в Білорусі, як і весь попередній час знаходиться у руках в однієї людини – Олександра Лукашенка. За її словами, реальної влади в оточені самопроголошеного президента Білорусі немає.

Все інше – це пил в очі. І люди дуже часто проходять ротацію, щоб за рік з його оточення ніхто не зміг заручитися довірою настільки, щоб дійсно володіти серйозною владою. Він постійно змінює людей довкола себе саме для того, щоб не дозволити нікому із них скласти собі конкуренцію,
– пояснює Бродік.

Директор аналітичних проєктів у білоруської інформаційної компанії “БелаПАН”, аналітик та журналіст Олександр Класковський зазначає, що російська загроза у такому ймовірному розвитку подій присутня. За його словами, не зважаючи на те, що Олександр Лукашенко та Володимир Путін проводять зустрічі, їхні стосунки залишаються напруженими.

"Москва має свій імперський інтерес"

Аналітик зазначає, що у самій Раді Безпеки, яка складається з 20 осіб, – люди з різними позиціями. У багатьох з них є силовий ресурс і може початися "сварка й війна "всіх проти всіх". За його словами, Російська Федерація з однієї сторони підтримала Лукашенка, а з іншої сторони вона має у Білорусі "свій імперський інтерес".

Є така небезпека, що Москва може знайти вихід на силовиків. А основу Ради Безпеки складають саме люди у погонах, і кладучи руку на серце, багато хто з них – це люди з проросійськими мозками. Тобто, може виникнути таємний альянс між Москвою та цими силовиками. І це може бути змова проти Лукашенка. Тобто, в підсумку виникає загроза суверенітету незалежності Білорусі,
– розповів Олександр Класковський.

За його словами, це також один із побічних ефектів, який може породити цей незрозумілий скандальний декрет. "Лукашенко створює ризики у тому числі й для себе та своєї безпеки, тому що раптом силовики в якийсь умовний час отримують всю повноту влади в державі. Де гарантія, що між цими силовиками не виникне змови та спокуси наблизити цей самий термін? Лукашенко сам цього не бажаючи, закладає бомбу у свою систему", – пояснив експерт.

Чи можливі повторні протести у Білорусі?

Білоруський журналіст і політолог, кандидат історичних наук Валерій Карбалевич наголошує, що у Білорусі немає конфлікту між владою та опозицією, а є конфлікт між владою та народом, між режимом та суспільством. За його словами, політична вага емігрантських центрів, які зараз перебувають поза межами Білорусі. Зокрема: опозиціонерів Світлани Тихановської, Павла Латушка, Валерія Цепкало є прямопропорційними від масштабів протестів у середині країни.

Вони мали вплив більший восени, коли на вулицях стояли десятки тисяч людей. Тоді політична вага тої ж Світлани Тихановської була значно вищою. Чим далі цей протест буде перебувати в такому "замороженому" стані, тим більше вплив цих емігрантських центрів буде падати,
– каже політолог.

Валерій Карбалевич зазначає, що наразі важко сказати, чи можливі протести у Білорусі зараз.

Долю Білорусі визначають не емігрантські центри, а білоруське суспільство, яке знаходиться в державі. Поки протести заглухли, але суспільство дуже не задоволене, конфлікт продовжується й влада також розуміє, що протест не задавлений. Власне й поява цього декрету говорить про те, що білоруська криза – не закінчена. Тому що лише в умовах гострої кризи можна було прийняти такий документ,
– розповів Карбалевич.

За його словами, "що може стати тригером відновлення протестів ніхто сьогодні сказати не може. Коли і який фактор на це може вплинути, але ситуація є "наелектризованою" та напруженою і коли це може зірватися ніхто сказати не може". Ті люди, які могли якимось чином очолити протест, сьогодні знаходяться у тюрмі. Білоруський політолог каже, що протест повністю – "безголовий".

Щоденно відбуваються нові затримання, нові суди, кримінальні терміни за зовсім не винні порушення. Все це відбувається в умовах жорстких репресій і навіть терору. Тому, будь-хто, хто підніме голову, одразу ж опиняється у тюрмі. А хто не в тюрмі, той за кордоном,
– зазначив Карбалевич.

Санкції проти підприємств та фізичних осіб Білорусі: що вони дають?

У жовтні 2020 року, після масових протестів, низка країн запровадила санкції проти чиновників з Білорусі за фальсифікацію виборів і репресії щодо учасників масових протестів.

Відповідь Лукашенко пообіцяв проблеми європейському бізнесу в Білорусі

До санкційного списку потрапили, зокрема, й деякі підприємства. Однак, політолог Артем Шрайбман вважає, що санкції – більше символічні та не допоможуть змінити політичну ситуацію у країні.

Вони впливають на репутацію влади та стимулюють її, щоб приймати взаємні жорсткі заходи, а також наказувати, в першу чергу, своє громадянське суспільство. Але в основному ці візові та інші обмеження не впливають на Лукашенка. Економічні санкції Європейського Союзу – поверхневі й приймаються тільки в адрес тих підприємств, яким за великим рахунком немає що втрачати у відносинах з ЄС. Тому, я не бачу ніякого потенціалу в цих санкціях, які вже прийняті чи обговорюються,
– каже аналітик.

Білоруський журналіст і політолог, кандидат історичних наук Валерій Карбалевич розповів, що санкції, які були впроваджені проти фізичних осіб Білорусі та підприємств, є легкими та безпосереднього впливу, щоб змусити Олександра Лукашенка змінити свою політику, вони не мають. Однак, Білорусь, фактично, втратила можливість співпрацювати з міжнародними фінансовими центрами й отримувати кредити від МВФ, Всесвітнього банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського банку інвестицій та інших міжнародних фінансових організацій.

Досі білоруське керівництво діяло за такою тактикою: "Треба платити кредити й повертати старі борги, а грошей у бюджеті немає, то керівництво брало нові кредити, щоб повернути старі". А зараз з цим виникла проблема, єдине джерело кредитів – Росія і це посилює залежність Білорусі. Поки ці санкції є "лайтовими",
– наголосив Валерій Карбалевич.

За словами білоруського журналіста та політолога, американські санкції проти 9 білоруських підприємств сильного впливу на економіку країни також не матимуть. Зокрема, мова йде про наступні компанії: "Білоруський нафтовий торговий дім", "Белнефтехим" і його представництва в США, "Белшина", "Гродно Азот", "Гродно Хімволокно", "Лакокраска", "Нафтан", "Полоцьк-Скловолокно".

Валерій Карбалевич пояснює, що санкції, введені на вищеперелічені підприємства не є вторинними. Тобто вони поширюються тільки на білоруські підприємства, але не поширюються на компанії третіх країн, які співпрацюють з цими підприємствами.

Наприклад, у відношенні Ірану є вторинні санкції й це дуже сильно б’є по їх економіці, а у відношенні Білорусі – ні. Наприклад, Україна активно купляє у Білорусі нафтопродукти. Проти компанії "Белнефтехім", проти заводу "Нафтан" введені санкції, але вони не поширюються на українські компанії, які купують нафтопродукт. А якщо були б введені вторинні санкції, то українські компанії подумали б, чи варто псувати репутацію. Тому що у стосунках з США б виникли конфлікти,
– каже політолог.