Два режими намагаються залякати незламних
Про те, що, мовляв, у Кремлі заговорили про відновлення наступу на Україну, на Київ, на північні регіони.
Радимо На війну в Україну можуть відправити "консерви" з Білорусі
І розуміючи, як працює російська пропаганда, як вибудовуються їхні наративи, я б ставив факт розконсервації білоруської техніки й продовження їхніх навчань у деяких регіонах (у п'ятьох областях Білорусі) як дві складові однієї системи й одного наративу.
Тому це дві взаємозалежні речі. Треба розуміти, що передусім вони спрямовані не на те, аби починати військові дії найближчим часом на території західних, північних областей України, а для того, аби розосередити зусилля українського війська, української політичної верхівки й сприяти такому дисбалансу в Україні.
Донбаське піке
Важливим також є ще один фактор: ми бачимо, що зараз на Сході України росіяни заходять в таке піке, вони заходять в пікову точку своєї "військової операції", як вони це називають, а по факту війни. Ми бачимо, що на напрямку Лисичанська, Сєвєродонецька зосередили величезні зусилля, імовірно, усі зусилля, які вони мають наразі, для того, аби отримати хоча б якийсь локальний, дуже тактичний успіх на напрямку цих населених пунктів.
Тому зрозуміло, що з політтехнологічного погляду їм дуже важливо зараз добивати Україну подібними заявами, добивати подібними вкидами, добивати подібними заходами, які вони реалізують однозначно руками маріонеткового Лукашенка на території Білорусі. Тому задля того, аби отримати хоча б якийсь успіх, вони повинні кинути просто все в гирло цих подій, щоб отримати якийсь результат.
Цікаво Вступ України до НАТО може відбутися швидше, ніж здається
Гра на виживання для Лукашенка
Крім того, треба розуміти, яку роль сьогодні виконує Білорусь щодо Росії (а це повністю залежна, поглинута Росією держава в усіх сенсах цього слова) і придворний блазень Лукашенко, який також добре розуміє свою функцію у всій цій грі.
Він з одного боку повинен залишатися доволі лояльним щодо Путіна, тому що Путін сьогодні – це єдиний його політичний "батько" і політичний прихисток, який може дати йому шанс на продовження абсолютно нелегітимного і нелегального тимчасового панування в Білорусі. Й це прекрасно розуміє Лукашенко – що потрібно відігравати, що потрібно продовжувати здійснювати ті забаганки, які є в Кремлі.
Але з іншого боку – це людина, яка роками сиділа одночасно на двох стільцях і яка прекрасно розуміє, що початок військових дій білоруської армії в північних областях України, в північно-західних областях України призведе до значно швидшої політичної й, можливо, фізичної загибелі самого Лукашенка.
Тому що втративши залишки того війська, яке він має зараз в Білорусі (це дуже невелика кількість солдатів і офіцерського складу: за різними оцінками, це десь 14 тисяч осіб тих людей, які можуть плюс-мінус вести воєнні дії й мають якийсь досвід), втративши навіть ось цей потенціал, який він має зараз, Лукашенко приведе себе до того, що буде абсолютно незахищеним.
Можлива атака навіть з боку того ж самого Путіна, коли йому заманеться, на режим Лукашенка, аби його скинути і поставити більш прогнозованого, можливо, молодшого, умовно демократичного лідера для того, щоб створити фасад демократії для Європи. Він може зробити це в будь-яку секунду, і Лукашенко це чудово розуміє.
Тому він зараз стоїть поміж двома вогнями – з одного боку задоволення якихось забаганок Путіна, з іншого боку – питання власного виживання. Тому я дуже сумніваюся, що Лукашенко вдасться до подібних дій, що він віддасть наказ про наступ білоруських військ на Волинь, на Житомирщину, на Львівщину. Він цього не зробить.
Не пропустіть Як Росія намагається загнати керівництво Вірменії у кут
Аксіома смерті для окупантів
Кількість тієї територіальної оборони чи взагалі громадян України, які готові в руках і зі зброєю, вилами, ножами захищати свої села свої міста, – їх в рази більше, аніж боєздатної білоруської армії.
Тому для придворного російського блазня Лукашенка – це самогубство. І я переконаний, що він на цей крок принаймні зараз не піде. Якщо вже зовсім виживе з розуму і Лукашенко, і Путін, можливі якісь такі дії. Але я думаю, що це радикальних змін на полі бою не принесе – можливо, якісь локальні.
Але в результаті ми повернемо свою територіальну цілісність, ми відіб'ємо Херсонщину, ми відіб'ємо Луганщину, Донеччину, Харківщину. Шансів на успіх у них точно немає.
До теми – Жирохов оцінив вірогідність білоруського наступу на Волинь: дивіться відео