Про це 24 Каналу заявив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Він пригадав, що напочатку 2021 року ЗМІ повідомляли, що товарообіг ЄС з Китаєм більший за товарообіг із США. Раніше президент Франції заявляв, що їде до Пекіна закликати китайських чиновників допомогти тиснути на Росію задля миру.

Дивіться також Ядерна колонія Росії: для чого Путін лякає світ і підставляє Сі

"Можливо Китай для Європейського Союзу більш важливий торговельний партнер, ніж Сполучені Штати Америки. І треба з ним якось краще розвивати відносини. Тоді, нагадую, були й розмови про інвестиційну велику угоду", – заявив Ус.

За його словами, було зроблено багато кроків для покращення стосунків КНР та ЄС. Але це, на його думку, була реакція насамперед на політику тогочасної адміністрації США.

"Мовиться про Дональда Трампа, який хотів зруйнувати всі інституції, створені по завершенню Другої світової війни, й підірвати єдність Заходу", – сказав головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.

З приходом Джо Байдена ситуація докорінно змінилася, адже він почав, навпаки, повертати Захід до єдності.

Чого не хоче ЄС

І от іноді, на жаль, ми бачимо ці заяви від ЄС, які все ще вагаються, з ким вони більше хочуть бути – зі США чи з Китаєм. Адже у них є побоювання того, що вони можуть бути "другорядним гравцем" поруч із США,
– розповів Іван Ус.

А Європейський Союз цього не хоче.

"І тому вони усіляко прагнуть мати свою суб'єктність", – зазначив він.

Побудова світу після поразки Росії

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень додав, що все йде до того, що будується світ після поразки Росії.

"Але світ на цьому не зупиниться, історія не зупиниться. І ось вже світ після Росії. Зараз Франція хоче мати свої стосунки з Китаєм, щоби зберегти баланс між США та КНР", – додав він.

Як зазначила віцепрезидентка США Камала Гарріс, війна Росії проти України перетворилася на війну за цінності людяності. ЄС та США сприймають цю війну саме так.

"Тому зміна підтримки України для них – це буде означати зміна принципу, що "ми захищаємо людяність в цьому світі", – сказав Ус.

Тому зустріч, розмова Сі Цзіньпіна та Еммануеля Макрона і була для того, щоби будувати те, що буде після поразки Росії. Але при цьому була фраза про Тайвань. Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень зауважив, що підтримує спілкування із представниками Європейського Союзу.

Якщо до 24 лютого минулого року Тайвань був дуже далеко до ЄС, то зараз вони вже кажуть, що "Тайвань не так далеко від нас, адже ми переглянули своє ставлення взагалі до глобальної політики у світі",
– зазначив він.

Мовляв, вони розуміють, що, якщо країна підтримує ті самі принципи й цінності, які підтримують й вони, то ця країна стає ближчою до ЄС.

Що означають заяви президента Франції після візиту в Китай: дивіться відео

Тайвань все ближче

"Отже, проблема Тайваню для нас дещо другорядною перестала бути такою, тому що ми розуміємо, що ота конструкція світу, яка поки що існує, її слід зберегти", – розповів Іван Ус.

Він не впевнений, що навіть попри цю заяву президента Франції, щось зміниться у ставленні ЄС до ситуації навколо Китаю та острова Тайвань.

Майбутнє НАТО

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень зазначив, що Франція вже виходила із НАТО у минулому столітті.

"Тому Франція історично одна з найпроблемніших (країн НАТО – 24 Канал). Проте, вона повернулася. Все ж таки є розуміння, для чого це необхідно й для чого створювалася ця інституція", – сказав Іван Ус.

Він відзначив, що до 24 лютого 2022 року в Північноатлантичному альянсі було питання, яке майбутнє має ця структура.

"Рік потому ми бачимо, що НАТО не лише не втратило свою актуальність, а навпаки розширюється. І розширюється на країну, яка має найдовший серед країн ЄС кордон сухопутний з Росією", – розповів він.

Окрім Фінляндії, туди, ймовірно, долучиться й Швеція.

"Далі будемо чекати Україну, Боснію і Герцеговину. Тобто, усі країни з синьо-жовтими прапорами", – сказав Ус.

Нині НАТО набирає актуальність і повертається розуміння, навіщо був створений Альянс.

Що є загрози і як би не вибудовували ЄС та Китай свої сторінки, думка про те, що основне джерело загроз для ЄС може бути саме Китай – вона нікуди не зникне,
– наголосив він.

На думку Уса, навіть всі заяви, що треба менше залежати від США, вони для Європи традиційні. Адже вона шукає свою суб'єктність.

Що буде з економікою у світі

Він розказав, що 2019 року PricewaterhouseCoopers дав прогноз щодо світової економіки у 2050 році.

"Де було зазначено, що провідна економіка світу буде Китай, 2 – Індія, 3 – США, а всі інші будуть відставати. При чому, Німеччина, якщо я не помиляюся, буде 9 економікою світу, а Велика Британія 10", – розповів Іван Ус.

Він переконаний, якщо цей прогноз здійсниться, то менше, ніж за 30 років Європа взагалі не буде провідним гравцем у світі. І цього ЄС дійсно дуже не хоче.

Але оце поєднання в ціннісному факторі – воно не дозволить їм остаточно розійтись зі США. Головне, щоби в США не було політика, який також захоче зробити із США певний острів і відокремити його від єдиного західного світу,
– підсумував головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.

Візит президента Франції до Китаю: головне

  • Еммануель Макрон зустрівся із Сі Цзіньпінем у Пекіні. За даними Politico, під час переговорів глава КНР не зрадив свою позицію щодо війни Росії проти України. Він заявив, що всі сторони мають "обґрунтовану стурбованість безпекою". А також закликав відновити мирні переговори якнайшвидше.
  • Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своїх промовах була "занадто близькою" до Вашингтона. Посол Китаю в Європейському Союзі заявила, що європейські лідери повинні "побачити, де їхні інтереси, а потім протистояти небажаному тиску з боку Сполучених Штатів".
  • Аналітики переконані, що Сі Цзіньпін схиляв Еммануеля Макрона до протистояння з США. Мовляв, президент Китаю вважає його найближчим союзником в Європі, з яким він може у майбутньому створити коаліцію для протистояння зі Сполученими Штатами.