Репліка про "нашу" Анну прозвучала на виставці, присвяченій візиту царя Петра І до Франції. В піку французам, які цю виставку готували, Путін вирішив просвітити "неуків" щодо витоків російсько-французьких взаємин. Хамське поводження кремлівського вождя пасувало до уламків його сподівань. Дуже жорстка позиція французького президента стосовно Сирії та чіткий сигнал Росії відносно того, що санкції проти неї скасовані не будуть, зіпсували настрій Путіну. З тим він і повернувся у свій барліг. А західні медіа відзначили зрілу поведінку Еммануеля Макрона, який гідно витримав це випробування.

Читайте також: Неприпустиме історичне рейдерство Путіна: як діяти Україні

Make Macron great again

Американський сайт Politico, відомий своїм неформатним підходом до висвітлення подій, склав перелік з семи "мачо-вчинків" (macho-moments) Еммануеля Макрона. Почали журналісти з рукостискання Макрона та президента США Трампа на недавньому саміті НАТО. Спочатку, пише видання, "лідери в костюмах поводили себе як лідери в костюмах", але потім настав момент привітання. І рукостискання було таким потужним, що "суглоби пальців побіліли", а "обличчя скам’яніли від напруги". Але й це ще не кінець історії. Просуваючись до Трампа, Макрон "в останній момент відсторонився від нього та привітав канцлера Німеччини Ангелу Меркель. Навіщо? Або він був ввічливим, вітаючи спочатку жінку (що дуже ймовірно), або хотів сказати, що Німеччина для Франції – кращий друг, аніж непередбачувана Америка", – пише Politico.

Читайте також: Макрон "попустив" Трампа на саміті НАТО: з'явилось курйозне відео

Однак, як проявив себе Макрон у ситуації з Путіним? Він вирішив, що вдруге за тиждень зображувати крутого хлопця буде недоречно. Цей трюк не для частого використання, вважають журналісти. Тому із Путіним він повів себе цілком "симетрично" – подав йому руку саме так, як це робив президент РФ. Залишаючи медійників думати, як охарактеризувати такий жест – як "сердечний" чи "стриманий"? Хай там як, а саме така лінія поведінки й "нейтралізувала міцність Путіна", вважає Politico.


Мова тіла, про яку писали у західних медіа, у Макрона та Путіна й справді була виразною

А от оглядач BBC Люсі Вільямсон побачила цю сцену під іншим кутом зору і розшифрувала мову тіла Макрона та Путіна інакше.

Незважаючи на спекотну погоду, ця зустріч почалася з морозного дотику, коли лідери двох країн вітали один одного короткими рукостисканнями і похмурими посмішками.

"Через дві години, коли вони повернулися, настрій став ще гіршим. Існує чимало резонів, щоб із цим не погоджуватися, але в цих відносинах все ж є особиста незручність. Очевидно, що підтримка Путіним ультраправого суперника Макрона (Марін Ле Пен) і звинувачення з боку команди Макрона у тому, що російські агенти неодноразово вдавалися до кібератак, визначили тональність зустрічі. Під час прес-конференції французький лідер "забанив" два російських ЗМІ, які висвітлювати його президентську кампанію, представляючи їх як "агентів пропаганди".

Читайте також: Макрон пригрозив Путіну через ескалацію на Донбасі

Крім цього, "Франція займає тверду позицію щодо Москви через її вторгнення в Україну. Західні санкції, введені після анексії Криму в 2014 році, тільки посилювалися, оскільки проросійські бойовики захопили регіон на сході України. Президент Путін використав прес-конференцію, щоб наголосити, що санкції мають бути скасовані, кажучи, що вони не допомагають відновити стабільність на сході. Але обидва лідери домовилися відновити спільні робочі групи і провадити далі переговори за участю Німеччини також", – пише Вільямсон.

Словом, "взаємних та чисельних згадок про багатовікову дружбу між двома народами було недостатньо, щоб нейтралізувати підтекст глибоких суперечностей між президентом Франції Еммануелем Макроном та президентом Росії Владіміром Путіним", передає France24. І додає, що молодший за віком Макрон домінував на прес-конференції, яка відбулася після зустрічі двох лідерів, виступаючи подекуди від імені їх обох.

"Червона лінія" французького президента

Можливість домінувати була не збігом обставин, а наслідком ретельно вибудуваної та продуманої політики Еммануеля Макрона, а також, зокрема, й добре підготовленої двосторонньої зустрічі. В її деталях оглядачка Deutsche Welle Барбара Везель побачила певний символізм.

З винахідливим інсценуванням історичних відносин між Францією та Росією в блиску Версальського палацу Макрон зробив усе і навіть більше, щоб одночасно і залучити Путіна, і вказати йому на його місце. Виставка у Версалі, присвячена трьохсотліттю візиту Петра І до французького короля, – натяк на широкі масштаби історії та скороминущість у ній державних правителів,
– пише автор статті.

На відміну від президента США Дональда Трампа, молодий лідер республіки вже достатньо зрілий. На такій дрібниці, як підривна діяльність, яку провадив проти нього Путін у напружених французьких передвиборчих перегонах, Макрон не став затримуватися. При цьому російський президент демонстративно приймав його опонентку і свою політичну союзницю Марін Ле Пен у Кремлі. І те, що Путін підтримував її партію грошима, давно відомо.

Однак уся стратегія дестабілізації Європи через підтримку праворадикальних політиків, між тим, зійшла нанівець. Австрія вистояла, у Вілдерса в Нідерландах нічого не вийшло, Ле Пен зазнала краху. Хіба що Трамп приходить на допомогу Путіну, розхитуючи трансатлантичні відносини.

Читайте також: Макрон у Версалі окреслив "червоні лінії" для царя Путіна, – Le Temps

По суті, Макрон просто відсік усі ці нестерпні ігрища кремлівського господаря і нині чітко каже йому, чого від нього хоче: нової зустрічі у "нормандському форматі", щоб поговорити про кризу в Україні та недотримання мінських угод. Французький президент навіть погрожує щодо Сирії: якщо Асад знову застосує хімічну зброю, йому доведеться мати справу з негайною реакцією Франції. Макрон не дозволив Путіну себе переграти", – резюмує Везель.

Отож, іще раз про те, що було предметом перемовин у Парижі.

Передусім, це – Сирія. Говорячи про ситуацію в країні, Макрон "публічно попередив російського лідера про те, що застосування хімічної зброї буде "червоною лінією" для Франції.

Використання будь-якої хімічної зброї стане приводом негайного реагування з боку Франції,
– заявив Макрон, якого цитує The New York Times.

Формально візаві пообіцяли один одному докласти спільних зусиль у викорінюванні тероризму, однак "мова жестів була напруженою", а також мав місце "конфронтаційний тон", зумовлений наміром Еммануеля Макрона "відіграти сильну роль на глобальному рівні", – пише NYT. Видання додає: "Путін не відповів на неявний виклик Макрона".

Тим часом британська The Guardian повідомляє, що "минулого місяця французькі шпигуни зібрали і публічно оприлюднили докази, які свідчать про те, що режим Асада використовував токсичний газ зарин в місті Хан-Шейхун – це був той напад, який спровокував США на запуск ракет по сирійській авіабазі під час першої цілеспрямованої атаки проти сил сирійського президента".

Читайте також: Тактика тиску і заохочення Макрона щодо Путіна заслуговує на похвалу, – The Guardian

"Макрон описав бесіду двох лідерів як "надзвичайно відверту і пряму", заявивши, що він ясно дав відчути співрозмовнику "все, що я думав з приводу різних тем". Він запевнив, що буде "постійно проявляти пильність" щодо прав геїв у Чечні, де російські офіційні особи активно розслідують заяви про "зачистку" гомосексуалістів, – відзначає The Guardian.


Макрон заявив, що він ясно дав відчути співрозмовнику "все, що думав з приводу різних тем", цитує французького президента The Guardian

Власне, переслідування чеченської ЛГБТ-спільноти було темою номер два під час тет-а-тету Макрона та Путіна. Темою номер три стала Україна.

"Україна знову на порядку денному, і Еммануель Макрон закликав до найшвидшого проведення переговорів у "нормандському форматі" для того, щоб Мінські домовленості нарешті було виконано. Коли журналісти спитали, як зупинити ескалацію конфлікту на території України, то Макрон відповів чітко, що йдеться не про ескалацію чи деескалацію – воєнні дії мають бути припинені, що і прописано у Мінських домовленостях. Путін погодився на зустріч у "нормандському форматі", але і запросив Макрона приїхати до Москви у найближчі тижні", – передає Радіо "Свобода".

А видання The Intercept, започатковане французьким підприємцем та власником eBay П’єром Омідьяром, акцентує на тому, як сильно був обурений Макрон інсинуаціями, які поширювала Москва. Чутки про те, що у нього є коханець-гей, а також банківські рахунки в офшорних зонах, французький президент назвав "спробою втрутитися у демократичний (виборчий) процес".

"Перша зустріч між нещодавно обраним президентом Франції Еммануелем Макроном та його російським колегою Владіміром Путіним була дещо незручною, враховуючи, що помічники Макрона майже публічно звинуватили Росію в масових кібератаках в період виборчої кампанії. Відповідаючи на питання щодо цих підозр, Макрон сказав, що ця тема не виникала під час робочого обіду (з Путіним), бо він уже піднімав її, коли Путін подзвонив, щоб привітати його з перемогою. "Коли я говорю щось вперше, то зазвичай не повторююсь, – додав Макрон", – йдеться у статті.

Читайте також: Журналіст про зустріч Макрона з Путіним: Відшмагав та ще й поглумився

Однак тут таки "французький президент не залишив жодних сумнівів у своєму переконанні в тому, що російський уряд намагався перешкодити його обранню, поширюючи неправдиві чутки про нього через дві державні мережі новин – "Russia Today" и "Спутнік".

Коли ЗМІ поширюють наклеп та брехню, вони перестають бути журналістами,
– підкреслив Макрон, котрого цитує The Intercept.

Тема втручання Росії в перебіг французьких виборів була тим четвертим наскрізним мотивом, що звучав під час зустрічі Макрона та Путіна. Загалом, як зазначило цитоване вище Радіо "Свобода", "французькі експерти вже заявляли, що зустріч Еммануеля Макрона з російським президентом виглядає чи не найбільшим дипломатичним випробуванням для французького лідера з часу його інавгурації". На думку більшості мас-медіа, Макрон вийшов з нього з високо піднятою головою. Проте у хорі схвальних відгуків є й один виняток.


З французького Тріанону Путін поїхав ні з чим: жодних поступок йому не пообіцяли, навпаки – нагадали про "червону лінію" щодо дій Росії у Сирії

Про Меркель, парламентські вибори та іранський газ

Так, американський Forbes дійшов несподіваного висновку: "Макрону Путін потрібен більше, аніж Трамп". Чому? Зокрема, й тому, що йдеться про розробку нового газового родовища в Ірані. Ця країна й так не бідна на "блакитне золото", адже щорічно у ній добувають 34 трильйони кубометрів газу, що становить 17% від усіх світових запасів. Нині ж очевидно, що йдеться про нові поклади, де може бути задіяний французький енергетичний гігант Total SA.

Тим часом "Росія – найкращий друг Ірану", – пише Forbes. А "санкції проти Росії в кінцевому підсумку вбили газопровід "Південний потік". Трубопровід "Південний потік" – це російський "Газпром", здатний доставляти природний газ до південної Європи. Французька енергетична компанія EDF була частиною цієї угоди. Угода мертва. Проте Іран лишається важливою частиною енергетичної безпеки Франції. Total SA мав там чимало грошей", – зазначає Forbes.

Франція і Total SA не можуть довіряти американцям, коли йдеться про Іран. Але вони можуть довіряти росіянам. Росіяни ж хотіли б отримати певні політичні гарантії,
– пише видання.

Пошуки компромісу торкатимуться, в основному, Сирії та Асада, позаяк українська проблематика не надто котується на ринку значних політичних питань. Отож, "дехто вважає, що гряде російсько-французька розрядка. Але ніхто у ЗМІ про це не напише, бо тоді Макрон, що тяжіє до Росії, уподобиться Трампу, який схиляється до РФ", – наполягає Forbes.

А от агенція Bloomberg налаштована на зовсім іншу хвилю. Куди більш оптимістичну. Вона, як і The Guardian, вбачає у недалекому майбутньому появу гармонійного тандему двох політичних лідерів – Еммануеля Макрона та Ангели Меркель, у якої високі шанси бути переобраною на своїй посаді.

Чинна німецька канцлерка матиме у Макроні надійного партнера в політиці щодо Росії,
– розмірковує The Guardian у цитованій вище статті.

Тим часом Bloomberg зауважує таке: "Вперше за багато років у Меркель є хтось з переговорним стилем, який доповнює її власний стиль. За необхідності вона може зіграти доброго поліцейського з поганим поліцейським Макроном. Він може вести дискомфортні дебати, а вона – втихомирювати неспокійні води. Дует перевірятиме, як це працює на найжорсткішому противнику – на Путіні".


Цей тандем незабаром кореспондує Європі роль "глобальної сили", переконана агенція Bloomberg

"Реформаторське завзяття Макрона в поєднанні з досвідом Меркель – це комбінація з великим потенціалом м'якої потужності, пристроєм для "продажу" Європи в якості головної глобальної сили, тобто у тій ролі, яку США давно намагалися зарезервувати для себе. Меркель не може діяти сама: владі Німеччини не довіряють навіть на периферії Європи, не кажучи вже про решту світу. Європа, в якій Франція грає настільки ж помітну роль, являє собою набагато менш незручне явище", – резюмує Bloomberg.

І поки всі займаються аналітикою, телеканал CNN поширює нову соціологію, яка стосується парламентських виборів у Франції, запланованих на червень. Згідно зі свіжими опитуваннями, партія Макрона "En Marche!" – виправдовуючи свою назву – виривається уперед. На другому місці – "правоцентристські республіканці", на третьому – "Національний фронт" Марін Ле Пен. Замикає четвірку лідерів – Ліва партія Жана-Люка Меланшона. Крім того, переважна половина респондентів хотіли б, щоб політична сила Макрона сформувала у парламенті більшість, повідомляє CNN.

Все це дуже не схоже на "безбарвного" Макрона, як називали нового французького лідера росЗМІ. Втім, поливати брудом цього політика – наразі єдина втіха та єдиний привілей російських мас-медіа. З чим їх – рухаючись далі, до нових подій та перемог – і варто залишити на самоті.

Читайте також: Путін отримав від Макрона ляпас, але радіти рано, – експерт