Микита Бєляков, захисник з Тернопільської області, загинув на війні проти російських окупантів. Молодий воїн бригади "Азов" мав лише 20 років, але вже встиг стати символом мужності та патріотизму.
Дивіться також Кількість загиблих унаслідок атаки "Шахедами" на будинок у Сумській області зросла
Втрата для громади та країни
Міський голова Шумської територіальної громади Вадим Боярський ще 30 грудня повідомив про загибель Микити, який родом з села Мирове. Його батько, також військовий, продовжує службу в Збройних Силах.
Молодий, красивий, двадцятирічний юнак, у якого, здавалось, ще все попереду – життя, кохання, сім'я… Повертається додому на щиті,
– з глибоким сумом ділиться Боярський.
Смерть Микити Бєлякова стала великою втратою не тільки для його родини, але й для всієї України. Він пішов на війну, щоб захистити свою країну, і його героїзм назавжди залишиться у пам'яті народу.
Війна забирає найкращих
Україна продовжує втрачати своїх захисників у війні, яка триває вже майже 10 років. Кожна втрата є непоправною трагедією для родин, громад та всієї країни.
- Юрій Антоненко, 31-річний командир аеромобільного відділення з Ірпеня, загинув у боях за Мар'їнку. Він був не лише військовим, але й чоловіком та братом.
- Ілля Міндарьов, старший лейтенант ЗСУ та студент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, мріяв про військову кар'єру та сімейне щастя. Його життя обірвалося на полі бою, у боротьбі за Україну.
- Едгар Грігорян, 23-річний військовослужбовець із Буковини, загинув від ворожого обстрілу в районі Бахмута. Він служив за контрактом у ЗСУ, був жителем села Гвіздівці, що є частиною Сокирянської міської громади.
Кожен із загиблих героїв мав свою унікальну історію та мрії, які були жорстоко перервані війною. Вони пішли на фронт, щоб захистити свою країну, і їхні імена не мають піти в забуття.
Втрати на фронті об'єднують українців у скорботі, але також нагадують про непохитність духу та рішучість нашої нації у боротьбі за свою свободу та незалежність.