Зневажлива репліка гендиректора Rheinmetall Арміна Паппергера про "українських домогосподарок із 3D-принтерами" спровокувала справжній скандал і швидко вийшла за межі одного інтерв’ю. Водночас вона оголила глибший конфлікт – між традиційною оборонною індустрією, що спирається на дорогі та складні системи, і новою реальністю війни, де дешеві дрони змінюють правила гри.

У матеріалі The Atlantic журналіст Саймон Шустер показав не лише скепсис частини західного ВПК щодо українських розробок, а й розрив у підходах до ведення війни. Поки великі корпорації залишаються прив’язаними до стандартів і довгих виробничих циклів, Україна робить ставку на швидкість, адаптивність і доступні технології.

Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський для 24 Каналу пояснює, що за цим конфліктом стоїть не питання "інноваційності", а питання ефективності та часу. Про те, як Україна змогла побудувати працюючу систему, спираючись на обмежені ресурси, і саме це сьогодні змушує переосмислювати підходи до сучасної війни – читайте у матеріалі.

У матеріалі The Atlantic від 27 березня, присвяченому війні дронів, журналіст Саймон Шустер поговорив із гендиректором німецького оборонного гіганта Rheinmetall Арміном Паппергером зокрема про українські безпілотники. Вони уже змусили артилерію та бронетехніку виглядати застарілими, тоді як світові армії та виробники зброї все ще масово їх купують.


Армін Паппергер / Фото DPA

До теми Роблять домогосподарки з 3D-принтерами, – гендиректор Rheinmetall розкритикував українські дрони

Зверніть увагу! Rheinmetall – один із найбільших оборонних концернів, що традиційно робить ставку саме на танки й артилерію. Під час Другої світової війни компанія, яка тоді мала назву Rheinmetall-Borsig AG, перебувала під контролем нацистського режиму.

Її заводи, зокрема ті, що були захоплені під час окупації Нідерландів, Франції та Польщі, виробляли артилерію та боєприпаси для армії Адольфа Гітлера. Згідно з офіційною історією компанії, опублікованою у 2014 році, Rheinmetall також широко використовувала примусову працю в’язнів концентраційних таборів, зокрема Бухенвальда.

Коли журналіст заговорив про дрони, які Україна так ефективно застосовує проти російських танків, гендиректор Rheinmetall Армін Паппергер відреагував досить зневажливо:

  • Він назвав це "грою в Лего";
  • А також поставив під сумнів саму інноваційність українських розробок, стверджуючи, що мовиться не про технологічний прорив, а лише про дрібні безпілотники, які не можна порівнювати з технологіями Lockheed Martin, General Dynamics чи Rheinmetall.

Найбільший резонанс викликала репліка Паппергера про виробників дронів в Україні. Коли Шустер назвав Fire Point і Skyfall, які випускають сотні тисяч дронів на місяць для українських військових, Паппергер сказав:

Це українські "домогосподарки". У них на кухні стоять 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація.

Дивіться також "Ми поважаємо українців": Rheinmetall відреагувала на слова очільника про українські дрони

Відповідь SkyFall не забарилася:

Якщо дрони, які роблять українські "домогосподарки", вибивають російські танки та артилерію… Мені здається, це тепер офіційно ера "домогосподарок",
– процитував компанію Саймон Шустер.

Менш лагідно відреагував президент Зеленський: "Якщо кожна домогосподарка України може виробляти дрони, тоді кожна домогосподарка може бути гендиректором Rheinmetall".

Згодом, після розголосу в соцмережах, Rheinmetall довелося відреагувати заявою в X:

Ми з величезною повагою ставимося до надзусиль українського народу, який уже понад чотири роки обороняється від російської агресії. Кожна жінка і кожен чоловік в Україні роблять неоціненний внесок. Особливої відзнаки заслуговує те, що Україна веде боротьбу надзвичайно ефективно навіть за обмежених ресурсів. Інноваційна спроможність і бойовий дух українців є для нас джерелом натхнення. Ми вдячні за можливість підтримувати Україну тими ресурсами, які маємо.

Дивіться також Український виробник дронів Skyfall відреагував на зневажливу заяву гендиректора Rheinmetall

Авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський у коментарі 24 Каналу наголошує, що сутність української інновації – не технологічність як така, а скорочення загрози і швидкість створення рішень для протидії. Багато рішень українських виробників базуються на доступних технологіях, адже відбулася демократизація технологій.

Анатолій Храпчинський

Авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства

Щоб правильно це оцінити, варто згадати: сам Rheinmetall залежить від китайської бавовняної целюлози приблизно на 70%. Тобто це проблема не України, а всього світу, який став залежним від Китаю. Щодо наших технологій – не варто забувати, що ми використовуємо камери, але програмне забезпечення, системи наведення, захоплення цілей – усе це розробляємо самостійно. Тому казати, що технологій немає – неправильно.

Храпчинський наголошує, що для Rheinmetall розробляють спеціальні чіпи та електроніку. А Україна при цьому використовує те, що доступно, адже ні Європа, ні США не передали нам необхідні технології.


Анатолій Храпчинський / Фото надане 24 Каналу

Анатолій Храпчинський

Авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства

Ми просимо, наприклад, технології виробництва ракет – але їх не надали. Тому ми були змушені використовувати доступні елементи з ринку. І це, до речі, теж проблема для них – ми змогли зробити ефективну зброю з побутових компонентів. Але тут немає нічого дивного: побутові технології сильно виросли. Сучасні комп’ютери, які стоять у квартирах, здатні виконувати ті ж задачі, що раніше виконували спеціалізовані військові системи.


Український дрон-перехоплювач / Фото TechEx

Водночас сама Європа купує бавовняну целюлозу в Китаї, бо вона дешевша, каже експерт. Тому, на його думку, інтервʼю Паппергера – швидше про самокритику і загальні проблеми світового ОПК. Є й певна іронія щодо України, бо Україна знайшла рішення, поки Європа обмежена стандартами НАТО (STANAG).

"Наприклад, щоб перейти з бавовняної целюлози на деревну, потрібно переписати стандарти – а це складно і довго", – наголошує Анатолій Храпчинський і додає, що Паппергер дійсно підсвітив болючі питання.

Дивіться також Не лише дрони-перехоплювачі: авіаексперт сказав, чим ще Україна може зацікавити партнерів

Анатолій Храпчинський

Авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства

Ми залежні від Китаю – і якщо Китай перекриє постачання, нам доведеться шукати альтернативи в Європі чи Україні, але вони будуть дорожчі. Тобто так, ми використовуємо доступні рішення, але це вимушений крок, бо нам не дали інших варіантів.

Варто дивитися глибше на цю ситуацію, додає експерт: фактично Україна тимчасово закрила дефіцит компонентів через Китай і на цьому побудувала свою індустрію. І в певному сенсі Європа навіть заздрить, бо ми знайшли рішення, поки вони обмежені стандартами.

Анатолій Храпчинський

Авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства

Наприклад, навіть ізраїльські військові кажуть: щоб замінити одну деталь у дроні, потрібно пройти повну кодифікацію. Нам теж доведеться це робити – стандартизація і уніфікація потрібні. Але це вже історія про мирний час, коли немає постійної зміни вимог на фронті. Зараз наша головна інновація – це швидкість. Ми змогли скоротити час від появи загрози до створення рішення протидії. Оце ключове. Якою ціною, внаслідок яких компромісів – це інше питання.

Бо в кінці дня немає різниці, чим ти знищив танк – головне, що ти його знищив. Раніше ти мав виходити з ПТРК і ризикувати життям. Зараз ти сидиш у бліндажі, підіймаєш дрон – і не заходиш у зону прямої видимості. Тому танки перестали активно використовувати не через NLAW, а через українські дрони.

Загалом ця історія яскраво показує розрив між старою моделлю оборонної індустрії, що спирається на дорогі "класичні" системи озброєнь, і новою реальністю війни, де дешеві дрони можуть завдавати непропорційно великої шкоди техніці вартістю в мільйони доларів. Саме тому одна зневажлива репліка в інтерв’ю швидко перетворилася на репутаційний інцидент, який змусив концерн публічно реагувати.