Мобільні ТЦК, нові відстрочки в Резерв+ і контракт для 60-річних: якою буде мобілізація в серпні

В Україні у серпні 2025 року триває воєнний стан і пов'язана з ним мобілізація, що була продовжена президентським указом до 5 листопада 2025 року. Зараз за чинним законодавством до призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за здоров’ям і не мають дійсних відстрочок чи бронювань.

Молодші українці (чоловіки 18 – 24 роки без попередньої служби) до мобілізації наразі не залучається. При цьому у парламенті обговорюють законодавчі ініціативи, які могли б ослабити обмеження на виїзд молодих чоловіків – зокрема, проєкт закону №12361 передбачає право виїзду й повернення для хлопців 18 – 24 років, котрі здобувають денну вищу освіту.

Про мобілізацію у серпні читайте у матеріалі 24 Каналу.

Що відомо про нові відстрочки в Резерв+? 

Міністерство оборони України повідомило, що наприкінці липня – на початку серпня мобільний застосунок для військовозобов’язаних "Резерв+" отримав можливість онлайн-оформлення нових видів відстрочок від призову.

До теми Міноборони запрошує українців до бета-тестування нових відстрочок у Резерв+

Застосунок дозволяє у кілька кліків подати заявку на відстрочку за новими категоріями. 

• Зокрема, тепер відстрочку можуть оформити наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів вищої чи професійно-технічної освіти, якщо дані про них є в державній базі освітян.
• Також право подати онлайн-заявку отримують військовозобов’язані, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю I – II групи (за умови підтвердження статусу через реєстри Мінсоцполітики, Пенсійного фонду та ДРАЦС).

Ці категорії – лише перший етап. Згодом планується додати можливість онлайн-відстрочок для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.

Від початку запуску онлайн-оформлення у Резерв+ вже десятки тисяч захищених підстав переведені в електронний формат. Зокрема, за повідомленнями Міноборони, з квітня 2025 року, коли Резерв+ отримав значне оновлення, близько 330 тисяч військовозобов’язаних скористалися сервісом онлайн-відстрочки (переважно стандартні підстави зі списку законодавства).

Хто може отримати відстрочки та бронювання?

Закон чітко визначає категорії осіб, які за певних умов мають право на тимчасове звільнення від призову (відстрочку) чи на бронювання (офіційне резервування). Наприклад, Міноборони зазначає, що відстрочка надається особам з інвалідністю (будь-якої групи) та тимчасово непридатним за станом здоров’я.

• До тих, хто може отримати відстрочку, також належать військовозобов’язані, які самостійно виховують дитину (чи дітей) до 18 років (зокрема якщо дитина має інвалідність чи тяжке захворювання), а також батьки чи опікуни, які мають на утриманні 3 і більше неповнолітніх дітей. Важливо, що мають право на відстрочку й особи, які забезпечують постійний догляд за хворими чи інвалідами серед своїх близьких – наприклад, за дитиною, дружиною чи батьками з інвалідністю.
• До осіб, які мають право на відстрочку з інших підстав, належать науковці й викладачі вищих навчальних закладів (за денною формою навчання) на період навчання, аспіранти, докторанти, а також науково-педагогічні працівники за основним місцем роботи (не менше 0,75 ставки).
• Окрім того, звільняються від призову особи, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни.
• Водночас бронювання застосовується для працівників ключових державних і критично важливих підприємств та організацій. Згідно із законодавством, державні органи, підприємства оборонного комплексу, енергетичні компанії та інші критично важливі для держави структури можуть офіційно резервувати певних військовозобов’язаних співробітників.

Бронювання стосується працівників оборонних та енергетичних підприємств, органів влади, представників судової та дипломатичної системи, працівників критичних підприємств. Працівникам таких підприємств офіційне бронювання дає право відкласти призов до моменту закінчення необхідності їх перебування на займаних посадах.

Хто може виїхати за кордон під час мобілізації? 

Виїзд за кордон чоловіків в Україні регулюється окремими рішеннями уряду. Наразі перетин держкордону дозволений неповнолітнім (до 18 років) та громадянам старше 60 років. Окрім того, виїжджати за кордон можуть чоловіки з чинною відстрочкою – але за умови наявності повного пакета документів, що підтверджують підстави для відстрочки.

Практично більшість підстав для відстрочки (наприклад, інвалідність чи догляд за залежними родичами) одночасно дають право і на перетин кордону, якщо зберегти відповідні документи. Зокрема, виїжджати можуть чоловіки з інвалідністю (за пред’явленням відповідного посвідчення) і ті, хто супроводжує інваліда-родича, а також батьки, які мають трьох малолітніх дітей, чи батьки дитини з інвалідністю.

Кожен випадок вимагає окремого розгляду й підготовки документів, тому юристи радять перед поїздкою перевіряти статус відстрочки у відповідних реєстрах. 

Читайте також В уряді обговорюють питання дозволу чоловікам віком 18 – 25 років виїжджати за кордон, – Стефанчук

Щодо молодих чоловіків 18 – 24 років, то наразі вони формально не підлягають мобілізації, але і не мають права на вільний виїзд без змін до законодавства. У Верховній Раді ведеться дискусія про можливість надати їм таке право – голова парламенту Руслан Стефанчук зазначав, що ідею дозволити виїзд 18 – 25-річним обговорюють у профільному комітеті. 

Зокрема, у липні зареєстрували законопроєкт №12361, який передбачає право виїзду та повернення для осіб, що здобувають вищу освіту за денною формою – фактично студентів 18 – 24 років.

Якщо таку норму ухвалять, то ці юнаки зможуть перетинати кордон без обмежень.

Чи мобілізують чоловіків після 55 років та молодших за 25 років?

За чинним законом до мобілізаційного призову підлягають військовозобов’язані громадяни віком від 25 до 60 років, за умови наявності для цього підстав (відсутність відстрочки чи бронювання, придатність до служби тощо). Відтак чоловіків віком 18–24 роки (в яких ще не відкрита категорія військового обліку) наразі не мобілізують.

Однак для молодих є можливість служити за проєктом "Контракт 18 – 24", який офіційно запустили у лютому 2025 року як добровільну форму залучення громадян віком від 18 до 24 років до служби в Збройних Силах. Цей контракт не є мобілізацією, а пропонує добровільну річну службу, метою якої є створення професійного резерву молоді, яка не підлягає обов’язковому призову за віком.

Контракт надає фінансові стимули: загальна одноразова виплата становить мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами. Перший транш (200 000 гривень) видається після укладання контракту, другий (300 000 гривень) – після завершення початкового етапу підготовки, третій (500 000 гривень) – після звільнення через рік служби. Крім того, щомісячне грошове забезпечення може сягати приблизно 120 000 гривень залежно від участі в бойових завданнях чи виконання спеціалізованих функцій.

До теми Мотивація vs Справедливість: усе про контракт 18 – 24, чому обурені військові, чи допоможе армії

Служба триває один рік й передбачає обов’язкову участь у бойових діях не менше шести місяців у зоні активних бойових дій. Контрактник отримує підготовку у форматі базової загальновійськової підготовки, фахових курсів та адаптації у бригаді. Надання посади відбувається на підставі обраної спеціалізації, яка включає бойові ролі (стрілець, гранатометник, розвідник тощо), причому кандидати мають можливість обирати підрозділ з переліку затверджених, зокрема Сили оборони, Нацгвардія чи територіальна оборона.

Особи, які уклали контракт та відслужили повний строк, отримують автоматичну відстрочку від мобілізації на 12 місяців після демобілізації. Вони не підлягають призову за мобілізацією протягом цього року, що зафіксовано в законопроєкті, схваленому урядом у червні 2025 року.

Вакансії для добровольців і відповідні заявки приймаються через офіційний сайт проєкту 18‑24.army.gov.ua або через мобільний застосунок Резерв+, де можна також подати електронну заявку. Після реєстрації кандидат проходить консультацію з рекрутером, професійно-психологічне тестування та ВЛК у пріоритетному порядку. Рішення про прийняття ухвалюється упродовж кількох робочих днів, при потребі рекрутер повідомляє кандидата про причину відмови.

Учасники проєкту мають можливість скористатися соціальними гарантіями: компенсація оренди житла під час служби, доступ до освіти після завершення контракту за державною підтримкою, пільгові умови іпотеки під 0 %, безплатне медичне обслуговування, в тому числі стоматологічні послуги. Також після виконаної служби вони мають право на виїзд за кордон без обмежень, що офіційно підтверджено в документах Міноборони й урядових рішеннях.

Щодо вікової групи старших – то мобілізація в Україні зупиняється на 60 роках.

Для чоловіків віком 50 – 60 років закону про мобілізацію не передбачено автоматичного звільнення: їх можуть призивати на службу, причому переважно на ті посади та в частини, де потрібні їхні вміння та досвід. Наразі мобілізація чоловіків віком 55+ відбувається "за потребою спеціальностей", тобто якщо в армії є нестача працівників певного профілю, то й в цій групі можуть направити на службу.

Важливо! У липні президент Зеленський підписав закон, який дозволив службу за контрактом для українців старших від 60 років. Вони можуть служити за власним бажанням, а командир частини має приймати їх на службу через письмову згоду.

Чи запрацюють мобільні ТЦК? 

У владних колах обговорюється можливість запровадження мобільних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Таке рішення може бути ухвалене без змін до законодавства – достатньо наказу Кабінету Міністрів або керівництва Збройних Сил України.

За словами члена Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, мобільні ТЦК не суперечать чинним законам. Законодавство не зобов’язує розміщувати ці установи виключно у фіксованих локаціях, тож у разі потреби їхню дислокацію можуть змінювати. Такий підхід, зокрема, може бути відповіддю на загрозу ракетних обстрілів по стаціонарних центрах.

Читайте також Що таке мобільні ТЦК і чи працюють вони вже в Україні

Ідея мобільного формату передбачає, що певні підрозділи, які безпосередньо працюють із військовозобов’язаними, зможуть переміщуватись між населеними пунктами або районами в межах свого регіону. Залежно від оперативної ситуації, керівники ТЦК самостійно визначатимуть, де розміщувати свої мобільні групи.

Деякі елементи цієї системи вже функціонують у пілотному режимі. У разі ухвалення рішення про повноцінне впровадження, мобільні ТЦК можуть стати частиною гнучкішої логістики комплектування.

Офіцерська підготовка знову обов’язкова для студентів-медиків

Верховна Рада ухвалила закон, який повертає обов’язкову військову підготовку для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Вона стосуватиметься усіх, хто навчається у вишах – як державних, так і приватних – за умови придатності до служби та проходження відбору.

Відповідно до нового Закону, всі громадяни України, які навчаються у вишах за спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю, придатні до військової служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір, зобов’язані проходити військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби, 
– мовиться на сайті Ради.

Таке рішення ухвалили через нестачу підготовлених медиків-офіцерів, які потрібні в армії під час війни. Раніше така підготовка була обов’язковою, але з 2006 року стала добровільною. Закон допоможе значно розширити число майбутніх офіцерів запасу медичної служби. 

Тепер військова підготовка стане частиною навчального процесу. Деталі, як саме вона проходитиме, має визначити уряд спільно з МОЗ, МОН і Міноборони. Закон набуде чинності з 1 січня 2026 року. За пів року всі відповідні правила мають бути оновлені.