Дивно, коли умовна жертва хоче говорити мовою колонізатора, – нардепка про скандал у ВНЗ Дніпра

Народна депутатка України Наталія Піпа розповіла 24 Каналу, що про цю ситуацію спершу дізналася із соціальних мереж. Коли довідалась більше фактів, то вирішила звернутися до мовного омбудсмена.

До теми Немає поняття "російськомовні", всі ми – громадяни України, – Кремінь

Що сталося у Дніпрі

Депутатці вдалося дізнатися, що викладачка медичного вишу говорила здебільшого українською. Проте на практичному занятті був 73-річний пацієнт, який погано розумів запитання, тому вона сказала студентці говорити з ним російською. Студентка відмовилась, на що, ймовірно, почула, що тоді їй потрібно переводитись до Львова чи до Кембриджа.

У нас немає зобов'язань, щоб студент знав ще якусь мову, крім державної. Якби цей чоловік говорив китайською, німецькою чи будь-якою іншою мовою світу, чи мусила б студентка звертатися до нього мовою, яку він розуміє? Звісно, ні,
– зауважила Наталя Піпа.

Вона додала, що наші громадяни, які поки не перейшли на державну, – не є гіршими чи кращими українцями. Проте, це люди, які, мабуть, не усвідомили зв'язку держави та мови.

"Російська мова – це мова колонізатора, вбивці, тому мені дивно, коли умовна жертва хоче говорити мовою колонізатора. Адже в Україні російська ніколи не була ні рідною, ні державною", – підкреслила народна депутатка.

Наталя Піпа прокоментувала мовний скандал у Дніпрі: дивіться відео

Наразі триває робота комісії, але депутатка звернула увагу, що освітній процес має відбуватися державною мовою. Перерви й перебування на території закладу освіти – це також його частини.

Важливою у цьому питанні є послідовна державна політика. Це ми бачимо, вивчаючи приклади мовного законодавства в інших країнах зі схожою ситуацією. Наприклад, французька у Квебеку (Канада) чи фламандська у Фландрії (Північна Бельгія).

Ця ситуація свідчить про те, що суспільство оновлюється. Війна – це велике випробування, всі ми сьогодні, як "натягнуті струни", тому схожі ситуації неминучі. Але так ми формуємось, як держава, яка буде сильною та єдиною,
– підкреслила Піпа.

Чи багато таких випадків в Україні

Ситуації, коли люди відмовляються виконувати закон про мову, досі фіксують. Якщо ми говоримо про освіту, то батьки школярів заявляють про це значно менше, ніж студенти. Випадки, коли українською відмовляються говорити в різних установах, також є, але трапляються рідше.

Можу зазначити, що в Одеській області є багато звернень до мовного омбудсмена, але це не тому, що в Одесі найбільше порушують мовний закон, а тому, що там є активна спільнота, яка на це реагує,
– зауважила депутатка. 

До неї в основному входить молодь й вона має назву "Робимо вам нерви". Вони організували вже багато акцій.

Наталія Піпа застерігає не підіймати градус емоцій на цій темі, а спокійно спілкуватися, проговорювати свої цінності, бачення. Адже вимагати можна лише того, що регламентує закон, а все інше – можна лише просити.

Інші схожі випадки

• В Ізмаїлі, що на Одещині, продавчиня відмовилася говорити українською мовою. Жінку, яка зробила їй зауваження, вона назвала нацисткою і сказала, що живе у Бессарабії, а це російськомовний народ. Далі почала кричати, що її права "ущемляють" та навіть викликала охоронців, щоб ті розібралися з жінкою.
• У Дрогобичі Львівської області покупець попросив продавчиню магазину "Єва" обслуговувати його російською, адже це мова, якою він розмовляє. Усі присутні в магазині почали обурюватися, а чоловіка підтримала лише його супутниця. На всі зауваження людей чоловік відповів, що вони "лізуть не у свої справи".
• Наприкінці жовтня мовний скандал розгорівся у Києві. Водій сервісу Bolt відмовився обслуговувати пасажирів українською. На опублікованому відео видно, як на запитання жінки, чому таксист не хоче розмовляти державною, він відповідає: "ви хворі люди". Цього водія обіцяють притягнути до відповідальності.