Архів
Курси валют
Погода
29°C
29°C 17°C
  • неділя
    27°C 19°C
  • понеділок
    28°C 20°C
  • вівторок
    28°C 17°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Муки євроінтеграції: успіхи, проблеми і завдання України

Перешкоди на шляху до євроінтеграції
Перешкоди на шляху до євроінтеграції / 24 Канал

Омріяна Угода про Асоціацію з ЄС вже три роки як підписана, та з її впровадженням у життя Україна суттєво гальмує. Як підрахували експерти, з нинішніми темпами ми запізнимося на 10 років і завершимо імплементацію лише у 2035 році. У чому причина невтішних показників та як з цим бути – у статті 24 Каналу.

Різниця цифр

За підрахунками урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, минулоріч Україна виконала 29% зобов'язань 2016 року, а також 41% зобов'язань передбачених на 2017-й.

При цьому експерти з громадської організації "Українського центру європейської політики" вирахували цифру в 11%.

Відсотки відрізняються, бо уряд моніторить всю угоду, а ми тільки 4 і 5 розділ – це торгівля і секторальна співпраця. У цих розділах є найбільша частина зобов’язань по адаптації законодавства. В інших розділах таких зобов’язань немає,
– пояснила виконавчий директор "Українського центру європейської політики" Любов Акуленко.

Ще одна причина різниці у цифрах – методологія підрахунку. Уряд оцінює кожен рух, щоб мати можливість збільшувати відсоток виконання, тоді як незалежні експерти беруть до уваги лише справді завершену роботу.

Проблемна Рада

Адаптація законодавства, за якою саме і найпильніше стежать незалежні спостерігачі, є одним з найважливіших моментів угоди. Без неї отримати реальні результати на практиці не вдасться. А гальмують її найбільше народні депутати, які часто-густо відстоюють інтереси різноманітних бізнес-груп.

Читайте також: Закордонні гроші та українці: що змінить закон про валюту

Відповідно, якщо ці групи не готові до змін, то прийняття певних законопроектів попросту зривають. Щоб процес ішов швидше та законопроекти приймалися вчасно, на думку Акуленко, повинна бути найвища політична воля, якої наразі не видно.

Проблема в тому, що немає такого політичного якоря, який може об’єднати всі групи інтересів і дати чітке пояснення і сприйняття того, що роботу треба виконувати. Натомість стандарти дорогі, вимагають прозорості, вимагають захищати споживача у будь-якій сфері, робити ринок більш конкурентноздатним. Не всі готові до цього,
– пояснила експерт.

Наприклад, законопроекти про митницю роками пролежують у Верховній Раді і їхнє неприйняття, швидше за все, пов’язане з політичними інтересами. Найімовірніше, що наразі немає саме політичної волі дозволити великим експортерам користуватися пришвидшеною процедурою митного проходження.

Не все так погано

Загалом же виконання євроінтеграційної "домашки" відбувається нерівномірно – наразі є чотири сектори, завдання по яких виконують систематично. Причина цьому – залученість до адаптації зацікавлених сторін та бізнесу.

"Ще в цю групу можна додати санітарно- та фітосанітарні заходи, які є претендентами на успіх. Тут також системно кожного року є результати. Проблема в тому, що це єдина сфера, де завдань дуже багато – більше 100. Відповідно, якщо порівнювати відсоток виконання і невиконання, то динаміка не дуже хороша, але насправді процес адаптації відбувається", – додала Акуленко.


Інфографіка "Українського центру європейської політики"

Екперт зазначила, що особливістю цих успішних секторів є наявність лідера, який з головою займається впровадженням реформ. Наприклад, "технічні бар’єри торгівлі" та "державні закупівлі" веде Максим Нефьодов; енергетикою інтенсивно займається Ольга Бєлькова; навколишнім середовищем – Остап Семерак; санітарними та фітосанітарними заходами – Олександр Бакуменко.

На думку Акуленко, відсутність лідерів та кваліфікованих кадрів – якраз і є однією з головних проблем повільності впровадження реформ.

"Проста і банальна" проблема

Подібну думку висловив і політолог Володимир Фесенко, який переконаний, що повільна адаптація пов’язана радше з системою управління, бюрократичним апаратом та відсутністю реформаторів, а не з відсутністю політичної волі.

"У нас є величезна проблема – дефіцит реформаторів. Найкраще працюють ті люди, які самі знають, які реформи вони хочуть провести, зацікавлені в цьому і рухають процес вперед", – додав Фесенко.

У той же час, за словами експерта, більшість українських чиновників є виконавцям, а не людьми, які прийшли щоб здійснити конкретні реформи.

Наприклад, є один, другий заступник міністра, керівники департаментів, але вони сприймають цю угоду як формальний документ і в першу чергу займаються тим, що самі вважають головним і важливим для себе або для свого шефа,
– додав Фесенко.

Політолог переконаний, що саме низька виконавча дисципліна та інституційна спроможність призводить до того, що сам процес імплементації угоди іде достатньо повільно. Він додає, що проблема проста і банальна – погані і слабкі державні інституції, які працюють неефективно.

Що робити?

Врешті і уряду, і Раді працювати над Угодою доведеться далі – роботи вистачить на всіх і виконувати її потрібно швидко. Для того, щоб не губитися у діях, політики навіть склали Дорожню карту на наступні два роки, яка складається з 57 законопроектів.

Ці законопроекти поділили на три блоки: підготовлені до розгляду у сесійній залі; ті, які потребують додаткового опрацювання та уточнення позицій перед внесенням на розгляд у сесійну залу; і законопроекти, щодо яких тривають політичні консультації.

Наприклад, наразі є 16 сфер, імплементація вимог Угоди щодо яких залежить від волі народних депутатів. І що важливо, майже всі передбачені Угодою на цей рік законопроекти уже зареєстровані у Верховній Раді.

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук